Рішення № 55764511, 05.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2016р. Справа№ 914/1120/14

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Полюхович Х.М.

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-1: Державного комунального підприємства кінотеатр "Київ", м.Львів

до відповідача-2: Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Куйбіда-Кришкевич Христина Василівна

за участю: Прокуратури Львівської області, м.Львів

про: визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013 року №2356 "Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекті Т.Шевченка, 8"

Представники:

Прокурор: Куцик В.Б. - прокурор прокуратури Львівської області;

Позивача: Рубель С.П. - представник (довіреність №2302-вих-2632 від 23.11.2015р.); Свистун І.В. - начальник Управління (посвідчення №230200001);

Відповідача 1: Ломага Ю.Т. - адвокат;

Відповідача 2: не з'явився;

Третя особа: не з'явився.

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Державного комунального підприємства кінотеатр «Київ» та до Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Куйбіда-Кришкевич Христини Василівни та за участю Прокуратури Львівської області про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013 року №2356 «Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекті Т.Шевченка, 8».

02.04.2014р. Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Державного комунального підприємства кінотеатр «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінокомплекс-Київ» та Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Куйбіди-Кришкевич Христини Василівни про визнання недійсними договорів, угоди та про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013р. №2356 «Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекті Т.Шевченка, 8».

Рух справи відображено у відповідних ухвалах по справі.

22.04.2014р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у №914/4657/13 за позовом ТзОВ «Кінокомплекс-Київ» до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та укладення договору купівлі-продажу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Позивачем 28.04.2015р. подано апеляційну скаргу. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2014р.

28.05.2014р. Прокуратура Львівської області повідомила суд апеляційної інстанції про вступ у справу на стороні апелянта.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. в задоволенні апеляційної скарги Позивача відмовлено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2015р. у справі №914/1120/14 про зупинення провадження у справі залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.07.2014р. касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. та ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. повернуто скаржнику.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2014р. касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. та ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.10.2014р.

01.10.2014р. Вищим господарським судом України винесено постанову, якою касаційну скаргу УКВ ДЕП ЛМР задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. та ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. у справі №914/1120/14 скасовано в частині зупинення провадження у справі, справу направлено до Господарського суду Львівської області для розгляду по суті.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2015р. позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено частково, вирішено: визнати недійсною угоду б/н від 06.08.2012р., укладену між Державним комунальним підприємством - кінотеатр "Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ"; визнати недійсним Договір (цесії) від 23.10.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального органу Куйбідою-Кришкевич Х.В., укладений між Державним комунальним підприємством - кінотеатр "Київ" (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ" (Цесіонарій); у задоволені позовної вимоги до ТзОВ "Кінокомплекс-Київ" в частині визнання недійсним Договору №Г-8359-12 (Д-12) про внесення змін до Договору оренди №Г-8359-12 (Д-12) нерухомого майна (будівель споруд, приміщень за адресою: м.Львів, пр.Шевченка Т., буд. 8 - відмовлено; у задоволені позовної вимоги до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасувати ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013р. №2356 "Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекті Т.Шевченка, 8" - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради залишено без задоволення; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінокомплекс-Київ» задоволено; рішення господарського суду Львівської області від 12.03.2015р. у справі № 914/1120/14 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовної вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013р. №2356 "Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекті Т.Шевченка, 8" суди першої та апеляційної інстанції виходили в тому числі з того, що зазначена ухвала була прийнята на підставі, серед іншого, на виконання судового рішення - постанови Галицького районного суду м.Львова від 02.04.2013р. у справі №461/3230/13а (Провадження №2а/461/234/13), яке набрало законної сили (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. у справі №876/7171/13), на виконання вимог постанови про накладення штрафу від 08.05.2013р. ВП №37671229, виданої відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, вимоги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 08.05.2013р. №09.1-45/881/В6-7497; Позивачем, не наведено належних та допустимих доказів порушення його прав як структурного підрозділу Львівської міської ради під час виконання ним своїх обов'язків.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено частково; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. скасовано в частині скасування рішення господарського суду Львівської області від 12.03.2015р. у справі №914/1120/14 про визнання недійсною угоди б/н від 06.08.2012р., укладеної між Державним комунальним підприємством - кінотеатр "Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ" та про визнання недійсним договору (цесії) від 23.10.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Куйбідою-Кришкевич Х.В., укладеного між Державним комунальним підприємством - кінотеатр "Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ" і в зазначених частинах залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2015р.; припинено провадження у справі №914/1120/14 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ".

Також, постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. та рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2015р. у справі №914/1120/14 скасовано у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013р. №2356 "Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекті Т.Шевченка, 8" і у вказаній частині справу №914/1120/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

У постанові Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. у даній справі встановлено, що судами попередніх інстанцій частково не дотримано вимог щодо прийняття оскаржуваних судових рішень, наслідком чого є часткове скасування прийнятих у даній справі судових рішень, з передачею справи у скасованій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час здійснення якого суду врахувати наведене у даній постанові, та прийняти судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Так, висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовної вимоги Позивача про визнання незаконною ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013р. №2356 та про її скасування Вищий господарський суд України вважає передчасними, з огляду на таке. Як встановлено судами та вбачається із оскаржуваної ухвали, включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу ТОВ "Кінокомплекс-Київ" нежитлових приміщень (які є об'єктом оренди за договором оренди Г-8359-12 від 02.07.2012р. із наступними змінами) відбувалося, зокрема, на підставі постанови про накладення штрафу від 08.05.2013р. ВП №37671229, виданої відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та на виконання вимоги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 08.05.2013р. №09.1-45/881/В6-7479. Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, вказані в ухвалі Львівської міської ради постанова про накладення штрафу та вимога, були винесені виконавчою службою в межах процедури виконання виконавчого листа №461/3230/13а від 18.04.2013р., виданого на виконання постанови Галицького райсуду м.Львова, за адміністративним позовом ТОВ "Кінокомплекс-Київ" до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії. Згідно з вказаною постановою від 02.04.2013р. Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради було зобов'язано внести на розгляд найближчої чергової сесії Львівської міської ради питання про приватизацію способом викупу нежитлових приміщень - спірного нерухомого майна. Обгрунтовуючи вимогами ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна», п.30 ч.1 ст.26, п.4 ч.1 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.7, 11, розділом III Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", п.3.4.9. Програми приватизації майна комунальної власності м.Львова на 2012-2014 роки, абзацом 2 ст.19 Конституції України Вищим господарським судом України зазначено у постанові від 11.11.2015р., що, з врахуванням того, що боржником - особою, зобов'язаною вчинити певні дії за постановою Галицького райсуду м.Львова, а також виданим на її виконання виконавчим документом було саме Управління, а не Львівська міська рада, вказаним судовим рішенням боржника (Управління) зобов'язано внести на розгляд найближчої чергової сесії Львівської міської ради питання про приватизацію спірного майна, а не про зобов'язання Львівської міської ради прийняти позитивне рішення з розгляду такого питання, судам попередніх інстанцій слід було дослідити правомірність винесення Львівською радою спірної ухвали від 30.05.2013р., тобто, чи був дотриманий порядок включення спірного нерухомого майна до переліку об'єктів приватизації, чи розглядалось та приймалось на пленарному засіданні ради відповідне питання, тощо.

Крім того, зазначеною постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. та рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2015р. у справі №914/1120/14 залишено без змін в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору №Г-8359-12 (Д-12) про внесення змін до договору оренди №Г-8359-12 (Д-12) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень за адресою: м. Львів, пр-т Шевченка, 8.

Згідно даних Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2015р. справу №914/1120/14 передано для розгляду судді Долінській О.З. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2015р. з врахуванням того, що суддя Долінська О.З. не розглядає дану категорію спорів (розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області від 08.12.2015р. №1115), справу розподілено для розгляду судді Фартушку Т.Б.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 11.12.2015р. справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.01.2016р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі від 05.01.2016р., 26.01.2016р. та 01.02.2016р., в тому числі у зв'язку із неявкою повноважних представників Учасників процесу та невиконання Учасниками вимог ухвал суду у даній справі.

Представникам Учасників по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 29, 38, 59 ГПК України. Крім того, в ухвалах суду по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 29, 38, 59 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

З ініціативи суду в судовому засіданні 05.02.2016р. здійснюється фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач явку повноважних представників в судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав усні пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та поясненнях, просить суд задоволити позов у повному обсязі.

Впродовж розгляду справи Позивачем подано:

- 02.04.2014р. заяву (вх.№1729/14), у якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачам вчиняти будь-які дії щодо приватизації та укладати будь-які правочини щодо нежитлових приміщень загальною площею 835,8 м.кв. на пр.Шевченка, 8 до момент набрання законної сили рішенням у справі (в задоволенні заяви відмовлено з причин та підстав, зазначених в ухвалі суду по даній справі від 22.04.2014р.);

- 28.04.2014р. апеляційну скаргу (вх.№491/14-01) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. про зупинення провадження у справі 3914/1120/14;

- 28.05.2014р. додаткові пояснення по суті апеляційної скарги (вх. 301-04/2966/14);

- 23.07.2014р. касаційну скаргу (вх.01-07/782/14) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р.;

- 11.08.2014р. касаційну скаргу (вх.01-07/970/14) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р.;

- 18.09.2014р. клопотання (вх.№02/4.21161) про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. у справі №914/1120/14;

- 03.11.2014р. заяву (вх.№47026/14), у якій просить суд про відвід судді Коссака С.М.;

- 13.11.2014р. клопотання (вх.№49012/14), у якому просить суд відкласти розгляд справи;

- 17.12.2014р. пояснення (вх.№54681/14);

- 23.12.2014р. клопотання (вх.№55801/14), у якому просить суд долучити документи до матеріалів справи;

- 03.12.2014р. додаткові пояснення по суті позовних вимог (вх. №52500/14), у яких просить суд задоволити позовні вимоги у повному обсязі;

- 23.01.2015р. клопотання (вх.№2563/15), у якому просить суд долучити документи до матеріалів справи;

- 19.02.2015р. клопотання (вх.№772/15), у якому просить суд продовжити процесуальний строк розгляду справи;

- 23.03.2015р. заяву (вх.№11935/15) про видачу повного тексту рішення суду;

- 24.03.2015р. апеляційну скаргу (вх.№302/15-01) на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2015р. у справі №914/1120/14;

- 31.03.2015р. клопотання (вх.№01-05/1464/15) про відстрочку сплати судового збору;

- 21.04.2015р. клопотання (вх.№01-04/2485/15), у якому просить суд долучити документи до матеріалів справи;

- 18.05.2015р. касаційну скаргу (вх.№01-07/619/15) на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2015р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р.;

- 17.07.2015р. касаційну скаргу (вх.№01-07/910/15) на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2015р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р.;

- 28.12.2015р. клопотання (вх.№56526/15) про відкладення розгляду справи;

- 26.01.2016р. додаткові пояснення у справі (вх.№2853/16), у якому просить суд задоволити позовні вимоги у повному обсязі;

- 03.02.2016р. за вх.№4311/16 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (представник Позивача з матеріалами справи ознайомилась, про що зазначила у клопотанні);

05.02.2016р. за вх.№4731/16 заперечення на клопотання про застосування ст.90 ГПК України.

Відповідач-1 явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.

Впродовж розгляду справи Відповідачем 1 подано:

- 14.05.2014р. клопотання (вх.№01-04/2628/14), у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку;

- 23.12.2014р. клопотання (вх.№55733/14), у якому просить суд залишити позов без розгляду;

- 04.02.2015р. клопотання (вх.34313/15), у якому просить суд відкласти розгляд справи ;

- 20.04.2015р. відзив на апеляційні скарги (вх.№01-04/2434/15);

- 20.04.2015р. клопотання (вх.№01-04/2433/15), у якому просить суд долучити документи до матеріалів справи;

- 22.10.2015р. клопотання (вх.№12928), у якому просить суд припинити провадження у справі;

- 10.11.2015р. клопотання (вх.№12928), у якому просить суд припинити провадження у справі;

- 25.01.2016р. заперечення (вх.№2612/16), у якому просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі;

- 26.01.2016р. клопотання (вх.№3299/16), у якому просить суд вжити заходів відповідно до статті 90 ГПК України стосовно начальника УКВ ДЕП ЛМР Свистун І.В.;

- 26.01.2016р. клопотання (вх.№367/16) про виправлення описки в ухвалі суду по справі;

- 28.01.2016р. заперечення (вх.№3300/16), у якому проти позову заперечує повністю.

Відповідач 2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду у справі належним чином не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та відміткою повноважного представника Відповідача 2 про отримання 01.02.2016р. примірника ухвали Господарського суду Львівської області від 01.02.2016р. про відкладення розгляду справи на 05.02.2016р.

Впродовж розгляду справи Відповідачем 2 подано:

- 14.05.2014р. відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/2636/14), у якому просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. у справі №914/1120/14 та направити справу для розгляду суду першої інстанції;

- 28.05.2014р. клопотання (вх.№01-04/2964/14), у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку;

- 01.10.2014р. відзив на касаційну скаргу (вх.№12614), у якому просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. у справі №914/1120/14;

- 25.11.2014р. клопотання (вх.№51067/14), у якому просить суд відкласти розгляд справи;

- 23.12.2014р. клопотання (вх.№55751/14), у якому просить суд долучити документи до матеріалів справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів явку повноважного представника чи особисто в судове засідання не забезпечила, вимог ухвал суду у справі належним чином не виконала, причин неявки суду не повідомила, була належно повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, а також наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Прокурор в судове засідання з'явився, позовні вимоги Позивача підтримав, просить суд задоволити позов у повному обсязі.

Протягом розгляду справи Прокурором подано:

- 28.05.2014р. лист (вх.№01-04/2965/14), у якому повідомляє суд про вступ у справу на стороні апелянта (Позивача);

- 26.01.2016р. клопотання (вх.№368/16) про виправлення описки в ухвалі суду у справі.

З приводу клопотання Відповідача 1 від 26.01.2016р. (вх. №3299/16), у якому просить суд вжити заходів відповідно до статті 90 ГПК України стосовно начальника УКВ ДЕП ЛМР Свистун І.В., суд зазначає наступне.

Відповідач 1 просить суд вжити заходів відповідно до ст.90 ГПК України, а саме: притягнути винну особу - начальника УКВ ДЕП ЛМР Свистун І.В., винести окрему ухвалу та звернутись з повідомленням про притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Згідно ж ч.4 ст.90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Клопотання розглядалось з виходом суду у нарадчу кімнату.

Суд не вбачає підстав до задоволення клопотання та винесення окремої ухвали чи повідомлення, в тому числі з підстав неконкретизованості та недоведеності відсутності права у Позивача на заявлення позовної вимоги, що є предметом розгляду. При цьому суд бере також до уваги обов'язковість виконання вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. по даній справі, в тому числі обов'язок нового розгляду справи по суті в межах наявного предмету спору, та норми ч.ч.1, 2 ст.55 Конституції України. Крім того суд зазначає, що при вирішенні господарського спору судом не виявлено у діяльності Позивача, в тому числі керівника Позивача, порушення законності, що містять ознаки (тобто, більше, ніж одну ознаку) кримінального правопорушення.

Також суд зазначає, що вжиття заходів, передбачених ст.90 ГПК України, є правом, а не обов'язком суду.

При цьому суд зазначає, що у справі бере участь прокурор прокуратури Львівської області, який вправі та зобов'язаний реагувати на порушення законності у визначений законодавством спосіб.

Судом також роз'яснено представнику Відповідача 1, що наведене не позбавляє його права оскаржити дії начальника УКВ ДЕП ЛМР Свистун І.В. шляхом звернення до відповідних органів чи посадових осіб.

Суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями), що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З врахуванням вищенаведених доводів, втому числі беручи числі копії реєстрів поштових відправлень суду та інші наявні в матеріалах справи докази щодо пересилання (вручення) Учасникам процесу, в тому числі Відповідачу 2, ухвал суду по даній справі, суд зазначає про повне виконання судом вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України, а відтак, - приходить до висновку, що Відповідач 2 належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань по даній справі.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалі про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судових засіданнях суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що, з врахуванням вимог ст.69 ГПК України, в суду відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні оголошено всі матеріали справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення Учасників, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №5015/3182/12 встановлено наступне: «… 02.07.2012 р. між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та державно-комунальним підприємством -кінотеатр "Київ" (орендар) був укладений договір оренди № Г-8359-12, за яким орендодавець відповідно до наказу управління ресурсів департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради № 27-О від 26.10.2001 р. та договору оренди №1559 від 11.08.1993 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 835,8 кв.м. у м. Львів, пр. Шевченка, 8. Договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1234.». Наведене підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників Учасників. Обставина укладення договору оренди від 02.07.2012р. №Г-8359-12 також встановлена постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. у справі №914/1120/15.

06.08.2012р. між ДКПК "Київ" (первісний орендар) та ТОВ "Кінокомплекс- Київ" (новий орендар) була укладена угода, відповідно до якої первісний орендар передав новому орендарю на підставі ст.520 ЦК України всі права та обов'язки за договором оренди №Г-8359-12 від 02.07.2012р. 23.10.2012р. між ДКПК "Київ" (цедент) та ТОВ "Кінокомплекс-Київ" (цесіонарій) на підставі ст. 512-519, 635 ЦК України був укладений договір цесії, відповідно до якого, цедент відступив цесіонарію право, належне цедентові, і став орендарем за договором оренди №Г-8359-12 від 02.07.2012р. Наведені обставини встановлені постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. у справі №914/1120/15, з моменту винесення якої набрало законної сили рішення щодо визнання недійсними угоди б/н від 06.08.2012р. та договору цесії від 23.10.2012р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2012р. у справі №5015/3182/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс Київ" до відповідача 1: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, відповідача 2: Державного комунального підприємства "Кінотеатр "Київ", відповідача 3: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Попович О.С. про: зобов'язання замінити сторону в Договорі оренди №Г-8359-12 від 02.07.2012 року у позові відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №5015/3182/12 рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2012р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, вирішено зобов'язати Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради замінити сторону договору оренди №Г-835912 від 02.07.2012р. на нежитлові приміщення розташовані за адресою: м.Львів, пр.Шевченка,8, загальною площею 835,8кв.м., з державного комунального підприємства ,,Кінотеатр Київ'' на товариство з обмежено відповідальністю ,,Кінокомплекс Київ'' в частині зміни орендаря із збереженням терміну оренди, розміру орендної плати та площі відповідно до договору оренди №Г-835912 від 02.07.2012р.; в решті позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.03.2013р. №5015/3182/12 касаційну скаргу управління комунальної власності Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. повернуто без розгляду. Відтак, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №5015/3182/12 набрала законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як встановлено постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. у справі №914/1120/14 та відповідно до матеріалів справи, 21.11.2012р. між Управлінням (орендодавцем) та ТОВ "Кінокомплекс-Київ" був укладений договір про внесення змін до договору оренди №Г-8359-12 від 02.07.2012р. на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №5015/3182/12, відповідно до якого було замінено сторону договору оренди №Г-8359-12 - орендаря з ДКПК "Київ" на ТОВ "Кінокомплекс-Київ"; в той же день, сторони підписали акт приймання-передачі спірного майна.

На підставі постанови Галицького районного суду м.Львова від 02.04.2013р. у справі №461/3230/13а (Провадження № 2а/461/234/13) (яка набрала законної сили на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. у справі №876/7171/13) визнано протиправною бездіяльність Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо розгляду заяви ТзОВ "Кінокомплекс-Київ" від 27.02.2013р. про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом вику (абзац другий резолютивної частини постанови) та зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради винести на розгляд найближчої чергової сесії Львівської міської ради питання про приватизацію способом викупу нежитлових приміщень загальною площею 835,80 кв.м., розташованих в м.Львові по пр.Шевченка, 8 Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ" (абзац третій резолютивної частини постанови).

Крім цього, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. у справі №876/7171/13 встановлено, що 28.02.2013р. ТзОВ «Кінокомплекс-Київ» подано до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради заяву про включення нежитлового приміщення - об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викуп та долучено необхідний пакет документів відповідно до рішення №383 виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.04.2010р. «Про затвердження регламентів (інформаційних карток) здійснення дозвільно-погоджувальних процедур, що видається через управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради, розроблених Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики». Зазначена обставина судом береться до уваги як така, що не підлягає доказуванню в порядку ст.35 ГПК України.

На виконання зазначеної постанови Галицького районного суду м.Львова від 02.04.2013р. у справі № 461/3230/13а державним виконавцем 19.04.2013р. порушено виконавче провадження ВП №37671229 та зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради в строк до 26.04.2013р. повідомити державного виконавця про виконання вищезазначеного рішення суду. Оскільки рішення суду виконано не було, державним виконавцем накладено на боржника - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради штраф відповідно до ст.89 Закону України "Про виконавче провадження", що було ним вчинено та підтверджується постановою ВП №37671229 від 08.05.2013р.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 31.05.2013р. закінчено виконавче провадження, оскільки відповідно до повідомлення боржника від 18.05.2013р. за №2302-1020, листа УКВ ДЕП ЛМР від 17.05.2013р. за №4-2302-612 та листа управління "Секретаріат ради" від 17.05.2013р. за №4-01-233, - боржником винесено на розгляд найближчої сесії Львівської міської ради питання про приватизацію цих приміщень.

На виконання згаданої постанови Позивачем було підготовлено проект ухвали Львівської міської ради «Про включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу об'єкта комунальної власності на просп.Т.Шевченка, 8».

Відповідно до пояснювальної записки до проекту ухвали «Про приватизацію об'єкта комунальної власності на пр.Т.Шевченка, 8», підписаної начальником Управління (Позивачем), Позивачем винесено на розгляд сесії Львівської міської ради проект ухвали про приватизацію способом викупу ТзОВ «Кінокомплекс-Київ» приміщень підвалу, 1-го, 2-го, 3-го поверхів загальною площею 835,80кв.м на пр.Т.Шевченка, 8. Позивач скерував проект даної ухвали в секретаріат Львівської міської ради для візування, погодження та включення даного питання в порядок денний сесії Львівської міської ради, що підтверджується порядком денним пленарного засідання Львівської міської ради на 30.05.2013р. 30.05.2013р. начальник УКВ ДЕП ЛМР був доповідачем по вище зазначеному питанню на сесії Львівської міської ради.

За порядковим номером 66 Порядку денного пленарного засідання Львівської міської ради від 30.05.2013р. зазначено питання «Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на просп.Т.Шевченка, 8.».

За результатами відкритого голосування, яке відбулось 30.05.2013р. о 15год. 34хв., на пленарному засіданні 11-ї сесії Львівської міської ради 6-го скликання ухвалено рішення по п.66 Порядку денного «Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на просп.Т.Шевченка, 8»; результати голосування: «За, Так» - 58 голосів; «Проти, Ні» - 0 голосів; «Утрималось» - 0 осіб», «Не голосувало» - 13 осіб; відсутні - 20 осіб; (загальна кількість депутатів Львівської міської ради станом на 30.05.2013р. складала 91 депутат).

Згідно матеріалів справи, за результатами відкритого поіменного голосування на пленарному засіданні 30.05.2013р. Львівською міською радою винесено ухвалу (ухвалено рішення) №2356 "Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекті Т.Шевченка, 8" (далі - Ухвала). Наведена обставина також встановлена постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. по справі №914/1120/14.

Позивач обґрунтовує позовну вимогу про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013р. №2356 "Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекті Т.Шевченка, 8" наступним: угода б/н та договір цесії не відповідають приписам ст.ст.203, 215, 513, 520, 521 ЦК України, відтак оскаржувана ухвала не відповідає приписам закону, оскільки відповідно до положень ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; в силу положень ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ст.777 ЦК України та відповідно до п.3.4.9. Програми приватизації майна комунальної власності м.Львова на 2012-2014 роки, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 12.07.2012 №1661, у Відповідача 2 не виникло права на відчуження (приватизацію) майна шляхом викупу; оскаржувана Ухвала підлягає визнанню незаконною та скасуванню на підставі ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідач 1 вважає позов безпідставним та необґрунтованим, заперечує проти позову з наступних підстав: згідно договору про внесення змін до договору оренди №Г-8359-12 від 02.07.2012р. від 21.11.2012р., укладеного між Управлінням (орендодавцем) та ТзОВ "Кінокомплекс-Київ" (правомірність якого підтверджена постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №5015/3182/12), замінено сторону договору оренди №Г-8359-12 - орендаря з ДКПК "Київ" на ТзОВ "Кінокомплекс-Київ", відтак, ТзОВ «Кінокомплекс-Київ» стало орендарем за договором, а тому правомірно згідно ст.777 ЦК України та Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» набуло права на викуп; оскаржувана Ухвала винесена правомірно, з дотриманням підстав, порядку включення спірного нерухомого майна до переліку об'єктів приватизації, рішення прийнято на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради; УКВ ДЕП ЛМР є одночасно Позивачем та Відповідачем у даній справі; оскаржувана Ухвала є правовим актом індивідуальної дії, який вичерпує свою обов'язковість одноразовим застосуванням, є реалізованою, а відтак, провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно п.4 ч.1 ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації.

Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що діяла станом на час винесення оскаржуваної Ухвали), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної Ухвали), Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають, в тому числі, викупу. Як зазначає Позивач, в тому числі у додаткових поясненнях по справі, він є єдиним органом, що організовує та забезпечує проведення приватизації комунального майна територіальної громади міста Львова. Наведене також визначено п.1.4 Програми приватизації майна комунальної власності м.Львова на 2012-2014 роки, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 12.07.2012 №1661.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної Ухвали), приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст.11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної Ухвали), викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.

Згідно ч.2 ст.777 ЦК України (в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваної Ухвали), наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Відповідно до п.3.4.9. Програми приватизації майна комунальної власності м.Львова на 2012-2014 роки, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 12.07.2012 №1661, викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачене законодавчими актами з врахуванням переважного права наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, на придбання речі, переданої у найм, у разі її продажу, відповідно до ст.777 ЦК України, та (або) якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, у розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого комунального майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення), відповідно до ст.182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Позивачем не наведено доводів та не подано доказів неналежного виконання ТзОВ «Кінокомплекс-Київ» своїх обов'язків за договором найму; належність сплати орендної плати підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Як зазначалось вище, відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відтак, включення спірного нерухомого майна до переліку об'єктів приватизації було правомірно здійснено на виконання судового рішення та на підставі вимог законодавства. Крім того, з вищенаведеного та наявних у матеріалах справи документів вбачається та встановлено судовим рішенням (ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. у справі №876/7171/13), що передбачений ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної Ухвали) порядок включення спірного нерухомого майна до переліку об'єктів приватизації, було дотримано.

Враховуючи вищенаведене та те, що постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. у справі №914/1120/14 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. та рішення господарського суду Львівської області від 12.03.2015р. у справі №914/1120/14 залишено без змін в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору №Г- 8359-12 (Д-12) про внесення змін до договору оренди №Г-8359-12 (Д-12) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень за адресою: м.Львів, пр.Шевченка, 8.), а відтак, ТзОВ «Кінокоплекс-Київ» мав правовий статус орендаря за договором оренди №Г-8359-12 (Д-12) нерухомого майна, Львівська міська рада, з врахуванням вищенаведених вимог законодавства, в тому числі Конституції України, ст.777 ЦК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та п.3.4.9. Програми приватизації майна комунальної власності м.Львова на 2012-2014 роки, діяла підставно та правомірно при розгляді та прийнятті на пленарному засіданні оскаржуваного рішення, - винесенні оскаржуваної Ухвали, в тому числі було дотримано як Позивачем, так і Львівською міською радою і порядок включення спірного нерухомого майна до переліку об'єктів приватизації, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову та у задоволенні позову про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013 року №2356 "Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекті Т.Шевченка, 8" слід відмовити.

Щодо доводів Відповідача 1 про те, що оскаржувана Ухвала є правовим актом індивідуальної дії, який вичерпує свою обов'язковість одноразовим застосуванням, є реалізованою, а відтак, провадження у справі підлягає припиненню суд зазначає, що, з врахуванням предмету позову, припинення дії ухвали не виключає можливості визнання її незаконною чи скасування, адже припинивши дію ухвала не виключена з числа нормативно правових документів ЛМР, а відтак, у суду відсутні правові підстави до припинення провадження у справі з наведених Відповідачем 1 доводів.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

05.02.2016 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 10.02.2016р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід залишити за Позивачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 20, 22, 27, 28, 29, 33, 35, 38, 43, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т. Б.