Ухвала суду № 55764327, 10.02.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24595/13-ц

Провадження № 4-с/761/71/2016

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу керуючого Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого без балансового відділення 1 типу №1026/045 філії Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» Гловацького В.Ф. на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. про закінчення виконавчого провадження №43024969 від 31 липня 2015 року, -

в с т а н о в и в :

Керуючий ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із зазначеною скаргою, де просив суд постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. про закінчення виконавчого провадження від 31 липня 2015 року визнати незаконною та скасувати, а також зобов»язати державного виконавця відновити вказане виконавче провадження.

Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що по теперішній час рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк» боргу в розмірі - 9165 та 18,15 доларів США не виконано, але державним виконавцем було винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження з порушенням вимог законодавства. При цьому, державний виконавець в обґрунтування оскаржуваної постанови зазначив про виконання боржником судового рішення в повному обсязі шляхом сплати коштів заборгованості, але жодних коштів на виконання вказаного судового рішення від боржника не надходило, а тому скаржник вимушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засідання представник скаржника заяву підтримав, з викладених у ній підстав, та просив її задовольнити в повному обсязі.

Суб'єкт оскарження, Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про час та місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, поважність причин неявки представника суб'єкта оскарження суду повідомлено не було, заперечення чи заяви про розгляд справи у його відсутність не подавав, але неявка його представника в силу строків розгляду та вимог ст.386 ЦПК України не є перешкодою для розгляду поданої скарги, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Державної виконавчої служби.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 13.02.2014 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі №761/24595/14-ц було видано виконавчий лист на підставі рішення Апеляційного суду м.Києва від 20.01.2014 року про стягнення боржника ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк» заборгованості по кредиту в розмірі - 9165 грн. та 18,15 доларів США.

На виконання вказаного виконавчого листа про примусове стягнення боргу 17 квітня 2014р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. було відкрито виконавче провадження №43024969 та її направлено для виконання сторонам виконавчого провадження (а.с.4).

Разом з тим, у цьомувиконавчому провадженню державним виконавцем Шевченківського РУЮ в м.Києві Мороз Л.Є. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.7).

Вказана постанова про закінчення виконавчого провадження мотивована тим, що боржником рішення суду було виконано в повному обсязі.

Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В судовому засіданні представник скаржника суду пояснив, що підставою для винесення оскаржуваної постанови державним виконавцям було надання стороною боржника монтувальна частина ухвали Апеляційного суду м.Києва від 12.02.2015 року про сплату коштів боргу.

Між тим, зважаючи на заперечення сторони стягувача та доводи вказаної скарги вбачається про не надходження будь-яких коштів на рахунок банку від ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу у вказаному виконавчому провадженню №43024969, що вказує не передчасність оскаржуваної постанови та необхідністю продовження виконавчих дій з метою примусового виконання рішення суду на користь банку.

Відповідно до ч.1 т. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно вимог ч. 2, 3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відповідач - ВДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві, будучи повідомленим про час та місце розгляду даної справи належним чином, в судове засідання не з'явився, своїм правом на подачу пояснень чи заперечень на позов не скориствався, доказів правомірності своїх дій не надав, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне розглядати дану справу, шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів, наданих відповідно до вимог ЦПК України, які містяться в матеріалах справи, надавши кожному наявному доказу належну правову оцінку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що скарга є обґрунтованою, оскаржувані дії державного виконавця є неправомірними, оскільки ним вжиті не всі дієві заходи щодо виконання судового рішення, а тому скаргу необхідно задовольнити та визнати винесену державним виконавцем постанову про закінчення виконавчого провадження незаконною та її скасувати, усунувши порушення прав скаржника шляхом зобов"язання державної виконавчої служби відновити вказане виконавче провадження.

Керуючись ст. 11, 17, 18, 29, 30, 47 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 383-387 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. про закінчення виконавчого провадження №43024969 від 31 липня 2015 року.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження №43024969 на виконання виконавчого листа №761/24595/13-ц Шевченківського районного суду м.Києва від 13 лютого 2014 року, що виданий на виконання рішення Апеляційного суду м.Києва від 20.01.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого без балансового відділення №1026/045 філії Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованості в сумі - 9165 грн. та 18 доларів 15 центів США.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві на користь держави судовий збір у розмірі - 243 /двісті сорок три/ грн. 60 коп.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: