Рішення № 55764250, 19.01.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9981/15-ц

Провадження №2/761/608/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 січня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

при секретарі Сівоха І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Український Інноваційний банк» (далі по тексту - позивач, Банк) звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА СПІЛКА» ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.06.2007 року між Банком та ТОВ «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА СПІЛКА» було укладено кредиту угоду № 32, відповідно до умов якого останньому було надано кредит у розмірі 2489000,00 доларів США на термін до 24.06.2013 року зі сплатою 11 % річних. Позивач зазначав, що ним було належним чином виконано умови договору та надано кредит в повному обсязі, при цьому ТОВ «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА СПІЛКА» неналежним чином виконуються умови угоди в частині сплати суми кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, в зв'язку із чим станом на 06.04.2015 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 3087739,04 доларів США та 29800677,45 грн.

Окрім того, 15.05.2013 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з умовами якого останній поручився за виконання зобов'язань за кредитним договором ТОВ «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА СПІЛКА».

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути вказану суму заборгованості з відповідачів, як солідарних боржників.

Ухвалою суду від 20.01.2016 року провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА СПІЛКА» про стягнення заборгованості за кредитним договором було закрито.

В судове засідання 20.01.2016 року представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, в заяві від 13.05.2015 року просив суд про розгляд справи у його відсутність. Надав суду заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважав поруку припиненою.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25 червня 2007 року між ПАТ «Український Інноваційний банк» (за договором - Банк) та ТОВ «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА СПІЛКА» (за договором - Позичальник) було укладено кредитну угоду № 32 (далі по тексту - кредитна угода), відповідно до умов п. 3.1. якого Банк надав Позичальнику кредит на суму 1500000,00 доларів США строком до 24 червня 2008 року із сплатою відсотків 12,25 % річних (п. 3.4.1. договору) (а.с. 5-13).

В подальшому до кредитної угоди були укладені додаткові угоди.

Згідно із договором про внесення змін № 4 до кредитної угоди № 32 від 25.06.2007 року було встановлено розмір кредиту в сумі 2489000,00 доларів США терміном до 24.06.2013 року зі сплатою відсотків в розмірі 11,00 % річних (а.с. 22-23).

15.05.2013 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки між Банком та ОСОБА_1 (за договором - Поручитель) (а.с. 25-26).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки Поручитель поручився перед Кредитором за виконання ТОВ «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА СПІЛКА» в повному обсязі зобов'язань по Кредитній угоді та згідно із п. 1.2. несе солідарну з Позичальником відповідальність за невиконання (порушення) останнім зобов'язань за Кредитною угодою.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 4 статті 559 ЦК України закріплено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та Сторонами за цим Договором.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно із роз'ясненнями, які містяться в п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року N 5, відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-125цс14 від 17.09.2014 року, встановлено, що згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.

Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не пред'явив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов'язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання за договором поруки припинилися.

Із матеріалів справи вбачається, що 18.12.2013 року Банк звернувся до ТОВ «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА СПІЛКА» із вимогою про необхідність виконати умови Кредитної угоди та сплатити заборгованість, існуючу станом на 01.12.2013 року (а.с. 34).

Вказану вимогу отримано до ТОВ «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА СПІЛКА» 26.12.2013 року, що підтверджується копією рекомендованого відправлення, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 35).

Окрім того, Банк також направив вимогу відповідачу ОСОБА_1 про виконання умов Кредитної угоди станом на 01.09.2013 року, яку було отримано останнім також 01.09.2013 року (а.с. 36-38).

Враховуючи викладене, оскільки договором поруки було встановлено його дію до повного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та Сторонами за цим Договором, а строк виконання основного зобов'язання встановлений до 24 червня 2008 року та з вимогою про виконання умов договору позивач звернувся до поручителя 01.09.2013 року та позичальника 18.12.2013 року, але в подальшому протягом шести місяців не пред'явив позову до поручителя, та суд приходить до висновку про те, що зобов'язання за договором поруки від 15.05.2013 року припинилися.

За таких обставин в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, ст. 252, 526, 556, 598, 559 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ М.А. РИБАК