Рішення № 55762222, 02.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016Справа №910/32410/15

За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування

житлового фонду Святошинського району м. Києва»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Святошинська районна в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 8 266,74 грн. та виселення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Микитин С.С. - по дов. № 6 від 05.01.2016

від відповідача не з'явився

від третьої особи Коломієць Н.Г. - по дов. № 107-451/13 від 27.01.2016

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про

- виселення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з окремостоячої нежитлової будівлі загальною площею 19,38 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 та передати дане приміщення Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»;

- стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 8 266,74 грн. заборгованості по орендній платі, відшкодування плати за землю, експлуатаційні витрати та ПДВ за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 11 від 29.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 порушено провадження у справі № 910/32410/15 та розгляд справи призначено на 26.01.2016.

Третя особа у поданій 15.01.2016 до відділу діловодства суду заяві позовні вимоги позивача підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/32410/15 від 26.01.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача і відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 29.12.2015, розгляд справи був відкладений на 02.02.2016.

Позивач в судовому засіданні 02.02.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 02.02.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 29.12.2015 та ухвали від 26.01.2016 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду від 29.12.2015 та від 26.01.2016 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Третя особа в судовому засіданні 02.02.2016 позовні вимоги позивача підтримала повністю.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.02.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.10.2012 між Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Іванівичем (орендар) та Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (підприємство) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва № 11 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності № 124 від 01.08.2012 та розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 641 від 01.10.2012 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (окремостоячу нежилу будівлю), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення майстерні по ремонту взуття.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежила окремо стояча будівля, загальною площею 19,38 кв. м.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі за період березень - жовтень 2015 року не було сплачено орендну плату, експлуатаційні витрати, відшкодування плати за землю та ПДВ, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8 266,74 грн., а також не повернуто об'єкт оренди після закінчення строку дії договору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Додатковою угодою від 29.09.2014 внесено зміни до договору та визначено стороною договору (підприємство) - Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва».

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 29.09.2014 складеного за участю підприємства, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежилу будівлю загальною площею 19,38 кв. м. розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Додатковою угодою від 02.03.2015 внесено зміни до договору та визначено стороною договору (підприємство) - Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії останнього було встановлено з 01.04.2012 до 31.10.2012.

Додатковою угодою від 29.09.2014 сторонами внесено зміни до договору та встановлено строк дії договору до 30.10.2015.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішення Київради № 34/6250 від 22.09.2011.

Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1) на дату підписання договору за перший місяць оренди становить без ПДВ 234,44 грн.

Додатковою угодою від 29.09.2014 сторонами внесено зміни до п. 3.1. договору та визначено розмір орендної плати становить без ПДВ 805,03 грн.

Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць опублікованого у поточному місяці.

Відповідно до п. 3.4. договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Пунктом 3.5. договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підсипання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.8. договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, не входять до складу орендної плати та сплачуються орендарем окремо на підставі договорів (угод), укладених орендарем з підприємством або організаціями, що надають такі послуги.

Між підприємством та орендарем до договору № 11 від 29.09.2012 укладено угоду про відшкодування витрат підприємства, відповідно до умов якої дійшли згоди, що орендар відшкодовує на рахунок підприємства:

- відшкодування плати за землю у розмірі 47,20 грн. без ПДВ;

- експлуатаційні витрати в розмірі 32,95 грн. без ПДВ.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4.2. договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, експлуатаційних витрат, відшкодування плати за землю та ПДВ, в результаті чого виникла заборгованість за період березень - жовтень 2015 року, яка загалом становить 8 266,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 266,74 грн. боргу з орендної плати, експлуатаційних витрат, відшкодування плати за землю та ПДВ є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 9.3. договору договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 9.7. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15.05.2015 направив на адресу відповідача заяву № 148, в якій повідомляв, що термін дії договору закінчується 30.10.2015, про відсутність наміру продовжити його на новий строк, у зв'язку з чим вимагав звільнити приміщення по акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами договору сторони визначили, що за відсутності заперечень сторін щодо припинення дії договору договір може бути продовжений, проте сторони мають укласти про це відповідну угоду.

Сторонами доказів в підтвердження укладення угоди про продовження договору не подано.

Згідно з п. 9.4. договору договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що договір є припиненим 30.10.2015

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірні приміщення укладено не було, тому відповідач безпідставно займає спірне майно.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірвання орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкода, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 4.15. договору орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству.

З огляду на викладене, вимоги позивача про виселення відповідача з орендованого майна підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (03065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 39607507) 8 266 (вісім тисяч двісті шістдесят шість) грн. 74 коп. боргу по орендній платі, експлуатаційних витрат, відшкодування плати за землю та ПДВ, 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (03065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з окремостоячої нежитлової будівлі загальною площею 19,38 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 та передати дане приміщення Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 39607507).

Повне рішення складено 09.02.2016.

Суддя В.В.Сівакова