Рішення № 55762097, 04.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2016 Справа №910/29040/15

За позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" Паламарчук Віталія Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД РУЛЗ" про стягнення 69 071,12 доларів США, що еквівалентно 1472393,55грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Скляров Д.М. (дов. № 8 від 02.09.2015 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04 лютого 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Національний Кредит" Паламарчук Віталій Віталійович (надалі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Рулз" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 69 071,12 доларів США, що еквівалентно 1472393,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року порушено провадження у справі № 910/29040/15 та призначено справу до розгляду на 10.12.2015 року.

01.12.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

Представник відповідача в судове засідання 10.12.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.11.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 10.12.2015 року представник позивача надав клопотання про продовження строків розгляду спору та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подане позивачем 10.12.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 року розгляд справи було відкладено на 21.01.2016 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2016 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.12.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2016 року розгляд справи було відкладено на 26.01.2016 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

22.01.2016 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2016 року, подав заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-16Ю/2015/2-1 від 17.04.2015 року в сумі 50 558,99 доларів США, що еквівалентно 1 472 393,55 грн., з яких 48 630,00 доларів США, що еквівалентно 1 036 648,87 грн. сума заборгованості за кредитом, 1 928,99 доларів США, що еквівалентно 41 120,41 грн. сума заборгованості за процентами, 2 855,47 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 175 520,25 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 142,77 грн. 3 % річних від простроченої суми процентів, 8 776,01 грн. 3 % річних від простроченої суми кредиту, 207 329,77 грн. - штраф за прострочення сплати процентів.У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З урахуванням пункту 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", подана позивачем заява розцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог та приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 22.01.2016 року.

26.01.2016 року у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному, розгляд справи № 910/29040/15 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року розгляд справи призначено на 04.02.2016 року.

У судовому засіданні 04.02.2016 року представник позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахування поданої 22.01.2016 року заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 04.02.2016 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/29040/15 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду у справі № 910/29040/15 направлялись на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД РУЛЗ" та повернуті до Господарського суду міста Києва за закінченням терміну зберігання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Національний Кредит" (банк та/або кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Рулз" (позичальник) було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-16ю/2015/2-1 (надалі по тексту - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання (надалі по тексту - кредит) на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами.

Відповідно до пункту 1.1.1. Кредитного договору сторони погодили, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - транш, а у сукупності - транші, зі сплатою 12,0% процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, надалі за текстом - тарифи, в межах максимального ліміту заборгованості до 48 630,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту до 16.12.2015 року.

Відповідно до пунктів 2.5., 2.6. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Сплата процентів здійснюється щомісячно п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 4.2. Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пунктами 1.1.1, 2.4., 2.13.3, 3.2.4., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1%, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Згідно з пунктом 4.3. Кредитного договору, у разі порушення позичальником вимог пунктів 3.3.2. -3.3.17. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф в розмірі 5 процентів від суми максимального ліміту кредиту, визначеного пунктом 1.1.1. Кредитного договору за кожний випадок.

Згідно з пунктом 4.4 Кредитного договору у разі невиконання позичальником зобов'язань визначених пунктами 3.3.2. - 3.3.17. цього договору, порушення позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених пунктом 1.3 цього договору, протягом більше 15 (п'ятнадцяти) днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та відповідно, позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

Кредитний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 7.3. Кредитного договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору позивачем здійснено перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Рулз" у розмірі 48 630,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 17.04.2015 року встановленим Національним банком України становило 1 042 911,98 грн., що підтверджується меморіальним валютним ордером № 712098 від 17.04.2015 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем порушено умови Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 48 630,00 доларів США, що еквівалентно 1 036 648,87 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 1 928,99 доларів США, що еквівалентно 41 120,41 грн.

Оскільки відповідачем не було сплачено проценти за травень 2015 року в строк до 05.06.2015 року, позивач у відповідності до пункту 4.4. Кредитного договору визнав термін надання кредиту таким, що закінчився та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-16Ю/2015/2-1 від 17.04.2015 року в сумі 50 558,99 доларів США, що еквівалентно 1 472 393,55 грн., з яких 48 630,00 доларів США, що еквівалентно 1 036 648,87 грн. сума заборгованості за кредитом, 1 928,99 доларів США, що еквівалентно 41 120,41 грн. сума заборгованості за процентами, 2 855,47 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 175 520,25 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 142,77 грн. 3 % річних від простроченої суми процентів, 8 776,01 грн. 3 % річних від простроченої суми кредиту, 207 329,77 грн. - штраф за прострочення сплати процентів.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено Кредитний договір, за умовами якого позивач відкрив відповідачу невідновлювальну відкличну кредитну лінію з максимальним лімітом в сумі в межах максимального ліміту заборгованості до 48 630,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту до 16.12.2015 року, у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, а відповідач зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням згідно даного Договору, своєчасно та у повному обсязі повернути кредит банку та сплачувати банку нараховані за користування кредитом проценти, своєчасно, у строки, визначені цим Договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Про надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Рулз" грошових коштів в межах кредитної лінії у розмірі 48 630,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 17.04.2015 року встановленим Національним банком України становило 1 042 911,98 грн., свідчать меморіальний валютний ордер № 712098 від 17.04.2015 року та виписки з банківського рахунку відповідача (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 року № 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до матеріалів справи банківські виписки по особовому рахунку відповідача та меморіальний валютний ордер № 712098 від 17.04.2015 року на суму 48 630,00 доларів США є первинними документами, відтак, приймаються до уваги судом в якості належних та допустимих доказів отримання та використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Рулз" кредиту у розмірі 48 630,00 доларів США, в розумінні статті 33-34 Господарського процесуального кодексу України.

У свою чергу, нормами статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розглядаючи питання щодо дострокового повернення кредиту у зв'язку з простроченням позичальником свого обов'язку щодо повернення позики, слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати, зокрема, дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У такому разі, дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов'язань, а свідчить лише про зміну умов договору в частині строку його виконання та відповідає способу захисту порушеного матеріального права.

Отже, з урахуванням умов пункту 4.4 Кредитного договору та встановлених обставин справи слід вважати термін повернення кредиту та сплати процентів на дату звернення позивача до суду у повному обсязі таким, що настав, а заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, - обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заявлені до нього вимоги не спростував, доказів повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не надав, обґрунтованих причин неможливості виконання договірних зобов'язань не навів.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 48 630,00 доларів США, що еквівалентно 1 036 648,87 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Рулз" 48 630,00 доларів США, що еквівалентно 1 036 648,87 грн., заборгованості по кредиту за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-16ю/2015/2-1 від 17.04.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За умовами пунктів 1.1.1, 2.5., 2.6. Кредитного договору нарахування процентів у розмірі 12,0% за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Сплата процентів здійснюється щомісячно п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Відтак, обґрунтованими є позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Рулз" заборгованості по відсотках, нарахованих за період з 17.04.2015 року по 27.08.2015 року, на загальну суму 1 928,99 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 28.08.2015 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 41 120,41 грн.

Згідно частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2. Кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пунктами 1.1.1, 2.4., 2.13.3, 3.2.4., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1%, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Згідно з пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

гідно із частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 Цивільного кодексу України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань).

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

На виконання вимог ухвали суду від 21.01.2016 року позивачем здійснено розрахунок пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 175 520,25 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів у національній валюті, що становить 2 855,47 грн. за період з 18.05.2015 року по 27.08.2015 року.

Оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку позивача, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору, відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату кредиту на загальну суму 175 520,25 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів на загальну суму 2 855,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 4.3. Кредитного договору сторони погодили, що у разі порушення позичальником вимог пунктів 3.3.2. -3.3.17. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф в розмірі 5 процентів від суми максимального ліміту кредиту, визначеного пунктом 1.1.1. Кредитного договору за кожний випадок.

Оскільки розрахунок штрафу, здійснений позивачем є вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 207 329,77 грн. штрафу за прострочення сплати процентів підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-16ю/2015/2-1 від 17.04.2015 року інший розмір процентів не визначено.

Перевіряючи правильність розрахунку суми трьох процентів річних, судом встановлено, що розрахунок трьох процентів річних про простроченому кредиту, що підлягає до стягнення з відповідача, здійснений позивачем за загальний період з 31.05.2015 року по 27.08.2015 року, а за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 06.05.2015 по 27.08.2015 року.

Поданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 142,77 грн. 3 % річних від простроченої суми процентів та 8 776,01 грн. 3 % річних від простроченої суми кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Рулз" (04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 10/8; код ЄДРПОУ 39163871) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" (04053, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 52/58; код ЄДРПОУ 20057663) 48 630 (сорок вісім тисяч шістсот тридцять) доларів США 00 центів, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 28.08.2015 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 1 036 648 (один мільйон тридцять шість тисяч шістсот сорок вісім) грн. 87 коп. заборгованості за кредитом, 1 928 (одну тисячу дев'ятсот двадцять вісім) доларів США 00 центів, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 28.08.2015 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 41 120 (сорок одна тисяча сто двадцять) грн. 41 коп. прострочену заборгованість по процентах за користування кредитом, 2 855 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 47 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 175 520 (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 25 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 142 (сто сорок дві) грн. 77 коп. 3 % річних від простроченої суми процентів, 8 776 (вісім тисяч сімсот сімдесят шість) 01 коп. 3 % річних від простроченої суми кредиту, 207 329 (двісті сім тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 77 коп. - штрафу за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 22 085 (двадцять дві тисячі вісімдесят п'ять) грн. 91 коп. витрат по відшкодуванню судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.02.2016 року

Суддя С.В. Стасюк