Рішення № 55761879, 01.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2016Справа №910/29234/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума"

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова

про стягнення 6 400,00 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Голосій Т.А. (дов.№б/н від 12.05.2015)

від відповідача: Стрижак К.М. (дов.№12/1713 від 18.12.2015), Горячев О.А. (дов.№12/1415 від 30.11.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгума" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова про стягнення 6 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного із позивачем Договору підряду, у зв'язку із чим позивач просить повернути сплачені грошові кошти у розмірі 6400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2015 порушено провадження у справі № 910/29234/15 та призначено її до розгляду на 17.12.2015 року.

16.12.2015 від відповідача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. на лікарняному розгляд справи 17.12.2015 не відбувся, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 28.12.2015 розгляд справи призначено на 05.01.2016 року.

За наслідками розгляду справи 05.01.2016 суд виніс ухвалу про відкладення її розгляду на 14.01.2016 року.

13.01.2016 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

За наслідками розгляду справи 14.01.2016 суд виніс ухвалу про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів у задоволення клопотання представників сторін та зобов'язав сторін скласти спільний акт перевірки знаходження у ТОВ "Київгума" нижніх матриць пресформи, які передавались ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова за Договором №б/н від 18.05.2015 року. У судовому засіданні оголошено перерву до 01.02.2016 року.

26.01.2016 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.02.2016 представник позивача надав усні пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, посилаючись на викладені у відзиві обставини.

На запитання суду щодо наявності додаткових обставин, що мають значення для справи представники позивача та відповідача повідомили, що ними подані всі докази, які мають значення для вирішення справи по суті, судом досліджені всі обставини справи і на підставі зібраних доказів можливо прийняти рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгума" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Меридіан" (виконавець) укла дено договір виконання робіт (далі - Договір).

За умовами укладеного договору, зокрема п.1.1., виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі строку, виконати за плату наступні роботи: переробити нижні матриці пресформ згідно креслення 1880-51467.01 в кількості 48 штук. Порядок проведення робіт: фрезерування, шліфування, електроерозія, полірування перед нанесенням хромового покриття, нанесення хромового покриття, остаточне полірування.

Відповідно до п.1.3. договору, термін виконання робіт складає 216 календарних днів з правом дострокового постачання з моменту підписання Договору. На кожну мінімальну партію нижніх матриць пресформи складає 18 календарних днів (мінімальна партія складає 4 шт.нижніх матриць).

Загальна вартість за даним Договором складає 768038,40 грн. з ПДВ 20%, в т.ч. ПДВ 20% - 128006,00 грн. (п.1.5.Договору).

Положеннями пункту 3.1. договору сторони погодили, що розрахунок за виконання передбачених Договором робіт замовник виплачує виконавцю наступним чином за кожну окрему партію: 10% вартості кожної партії сплачується авансом протягом 5 (п'яти) банківських днів після виставлення рахунку; 90% вартості кожної партії сплачується протягом (п'яти) банківських днів після проведення тестування у замовника, отримання зразків продукції, що відповідають необхідним вимогам та складання Акта з якості виконаних робіт.

Так, на виконання вищевказаного пункту договору, позивачем здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 6400,00 грн. згідно платіжного доручення №2208 від 28.05.2015 року.

Відповідно до умов договору, зокрема п. 4.2. Договору, порушення Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору. (п.6.4.Договору).

За п.6.5.Договору, він вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Ураховуючи прострочення виконання відповідачем робіт, позивач направив відповідачу лист вих.№01пр-106 від 23.09.2015, в якому просив виконати передбачені Договором роботи.

Надалі, позивачем направлено відповідачу лист вих.№01пр-112 від 01.10.2015 про повернення сплаченої суми 75566,00 грн. за Договорами №18 від 28.04.2015 та №б/н від 18.05.2015, в якому також зауважив, що вказані договори вважаються розірваними.

Відповідач, у свою чергу, листом №12/1138 від 21.09.2015 зазначив нові терміни виконання робіт, а саме за Договором №б/н від 18.05.2015 у строк 22-25.09.2015 року.

У відповідь на лист позивача вих.№01пр-112 від 01.10.2015 відповідач направив лист №12/1219 від 08.10.2015 із запереченням щодо розірвання договорів та гарантував виконання робіт у зазначені в листі №12/1138 від 21.09.2015 строки.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.01.2016 між сторонами складено акт №3 прийому-передачі обладнання, а саме нижніх матриць пресформ (4 шт.), які позивач повернув у зв'язку із невідповідністю його виконання умовам Договору №б/н від 18.05.2015 та неможливістю застосування за призначенням.

Звертаючись із даним позовом до суду, замовник ТОВ «Київгума» просить повернути сплачений авансовий платіж у розмірі 6400,00 грн. у зв'язку із простроченням виконання відповідачем робот за Договором №б/н від 18.05.2015, про розірвання якого направлявся відповідний лист.

Відповідач у запереченнях на відзив зазначає, що у позивача відсутні правові підстави вважати договір розірваним, оскільки це суперечить умовам Договору. До того ж, відповідач наголошує, що повідомляв позивача про причини прострочення термінів виконання робіт, у зв'язку із чим просить відмовити у поверненні позивачу авансового платежу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений сторонами 18.05.2015 Договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, за даним Договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгума" є замовником, а Відкрите акціонерне товариство "Меридіан" - підрядником.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Із умов Договору №18 від 28.04.2015 із Специфікаціями №1 та №2 вбачається, що роботи по виготовленню ливарної форми на пробку «Ромашка-1» та штампу для вирубки пробки АБ із урахуванням здійснених позивачем авансових платежів, мали бути виконані у строк до 31.08.2015 та 11.08.2015 відповідно.

Оскільки, відповідач у встановлені Договором строки не виконав зазначені роботи, позивач направив лист вих.№01пр-112 від 01.10.2015 про повернення сплаченої суми 75566,00 грн. за Договорами №18 від 28.04.2015 та №б/н від 18.05.2015, в якому також зауважив, що вказані договори вважаються розірваними.

Пунктом 2 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з частиною четвертою статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене. (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)».

Вищенаведене спростовує твердження відповідача про необхідність дотримання умов Договору щодо його розірвання, а саме п.6.4.,6.5. - за домовленістю сторін у вигляді додаткової угоди. Даними пунктами передбачено такий порядок, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За частиною 5 ст.653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відтак, замовник на підставі статті 849 ЦК України відмовився від договору, надіславши підряднику лист про розірвання договору підряду, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником.

Із наявного у матеріалах справи акту №3 прийому-передачі обладнання вбачається, що позивач відмовився від прийняття нижніх матриць пресформ (4 шт.), зв'язку із неможливістю застосування за призначенням.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплачених грошових коштів у розмірі 6400,00 грн. за нижні матриці пресформ (4 шт.).

Суд також відхиляє посилання відповідача на п.1.3.Договору у частині відрахування терміну на переробку нижніх матриць 216 календарних днів з дати отримання авансового платежу, оскільки друга частина даного пункту встановлює 18 календарних днів на кожну мінімальну партію нижніх матриць пресформи (4 шт.), яка й надавалась відповідачу для переробки.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" про стягнення 6400,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" (03124, м. Київ, бул. Лепсе, 8; ідентифікаційний код 14312973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" (07403, Київська область, м.Бровари, вул. Кутузова, 127; ідентифікаційний код 35115248) 6400 (шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок попередньої оплати та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 01.02.2016 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 08.02.2016 року

Суддя К.В. Полякова