Постанова № 55760672, 08.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року Справа № 916/2973/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскарги приватного підприємства НВКТФ "Лідер-Люкс"напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі№916/2973/14 господарського суду Одеської областіза позовомпершого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони Українидоприватного підприємства НВКТФ "Лідер-Люкс",треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військова академія, Кабінет міністрів України,треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська міська рада, Департамент комунальної власності Одеської міської ради,третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа ОСОБА_4,провизнання права державної власності та витребування майна,за участі представників сторін:

від ГПУ - не з'явилися,

від позивача - Тужиков М.А.,

від відповідача - Тищенко А.В.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

28.07.2014 перший заступник прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до приватного підприємства НВКТФ "Лідер-Люкс" про визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю НОМЕР_1 військового містечка №17, зареєстровану за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, та витребування цього майна у відповідача.

Справа розглядалась судами неодноразово.

16.09.2015 ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Д'яченко Т.Г.) припинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, посилаючись на непідвідомчість господарським судам спорів у яких до суб'єктного складу входить фізична особа.

13.10.2015 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Філінюк І.Г., Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу передано до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що позовні вимоги до фізичної особи ОСОБА_4 не заявлялись і остання була залучена до участі у справі як третя особа, суд повинен був розглянути позовні вимоги відносно ПП НВКТФ "Лідер-Люкс", до якого пред'явлено позов, та прийняти рішення по суті справи.

У касаційній скарзі ПП НВКТФ "Лідер-Люкс" посилалися на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, тому просили скасувати зазначену постанову, залишивши в силі ухвалу місцевого господарського суду, якою, за доводами заявника, правомірно припинено провадження у цій справі. Заявник зазначав, що позовні вимоги про визнання права власності та витребування нерухомого майна стосуються прав та інтересів ОСОБА_4, відтак повинні розглядатись у межах однієї справи судом загальної юрисдикції.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Положеннями ст.ст.1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за участі у спорі суб'єкта господарювання; наявності між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Попередніми судовими інстанціями установлено, що власником спірного майна площею 55,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 є приватне підприємство НВКТФ "Лідер-Люкс". Власником майна площею 56,1 кв. м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_4. Нежитлове приміщення за вказаними адресами є одним і тим же об'єктом нерухомості, що не оспорюється сторонами у справі.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Одеської області від 16.09.2015 щодо припинення провадження у справі та направляючи її для розгляду по суті, апеляційний господарський суд виходив із недостатньо обґрунтованих для цього підстав.

Відповідно до копії листа КП БТІ Одеської міської ради від 18.03.2014 №1600-06/257/2 та довідки з державного реєстру речових прав на спірне нерухоме майно, власником майна площею 55,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 є приватне підприємство НВКТФ "Лідер-Люкс". Тому спір у цій частині, з урахуванням суб'єктного складу дійсно підлягає розгляду у господарських судах України.

Що стосується майна площею 56,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, власником якого згідно з договором купівлі-продажу від 19.01.2015 є ОСОБА_4, то спір щодо нього до компетенції господарських судів не віднесено.

Зазначені обставини апеляційним господарським судом при ухвалені постанови не було враховано, що призвело до помилкових висновків.

Беручи до уваги викладене та повноваження касаційної інстанції, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для встановлення прав та обов'язків учасників судового процесу, їх правового статусу та в залежності від чого правильно застосувати норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства НВКТФ "Лідер-Люкс" задоволити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі №916/2973/14 господарського суду Одеської області скасувати, а справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк