Постанова № 55758200, 10.02.2016, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Справа № 725/21/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016

Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:головуючого судді Іщенко І. В. при секретарі Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанов та закриття справ, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови та закриття справи. Посилався на те, що 25 грудня 2015 року заступник начальника Чернівецької митниці ДФС Жижиян І.Є. виніс постанову у справі про порушення митних правил №1508/40802/15, якою визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме: 793 008,99 гривень (сімсот дев'яносто три тисячі вісім гривен дев'яносто дев'ять копійок). Вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, через відсутність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності ознак порушення митних правил, необ'єктивність та неповноту провадження в справі, необ'єктивність її розгляду, невідповідність висновків викладених у постанові фактичним обставинам справи. Дії ОСОБА_1 по переміщенню автомобіля MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія) відповідали вимогам законодавства України. Так, під час перетину митного кордону ОСОБА_1 пред'явив паспорт громадянина Румунії «ОСОБА_1»(копія додається). Вказаний автомобіль зареєстрований за мною як за власником. Автомобіль перебуває на постійному обліку в іншій державі. Отже, ОСОБА_1 не є «резидентом».

Відповідно до ч.2 ст 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.Надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічні запереченню. Просили суд відмовити в позовних вимогах.

Судом встановлено, що 25 грудня 2015 року заступник начальника Чернівецької митниці ДФС Жижиян І.Є. виніс постанову у справі про порушення митних правил №1508/40802/15, якою визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме: 793 008,99 гривень (сімсот дев'яносто три тисячі вісім гривен дев'яносто дев'ять копійок).

Згідно Рішення Конституційного Суду України в справі №1-4/2015 від 31.03.2015 року зазначено, що, Україну проголошено правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Основного Закону України). Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Засади митної справи, діяння, які є, зокрема, адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України (пункти 9, 22 частини першої статті 92 Конституції України).Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Митного кодексу України державна митна справа охоплює встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів тощо.

У Митному кодексі України закріплено такі види митних режимів щодо товарів: імпорт (випуск для вільного обігу), реімпорт, експорт (остаточне вивезення), реекспорт, транзит, тимчасове ввезення, тимчасове вивезення, митний склад, вільна митна зона, безмитна торгівля, переробка на митній території, переробка за межами митної території, знищення або руйнування, відмова на користь держави (стаття 70).

Переміщення товарів через митний кордон України, пред'явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, регламентуються митними правилами (пункт 28 частини першої статті 4 Кодексу).

Особи, які переміщують товари на митну територію України, повинні дотримуватися митних правил, визначених у Кодексі; за порушення (недотримання) цих правил у Кодексі передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 458 Кодексу порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на відповідні органи, і за які Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення закріплено у главі 68 Кодексу.

До ОСОБА_1 застосовано стягнення на підставі ст. 485 Митного кодексу України, яка, передбачає дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Як суд зрозумів зміст постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності на думку митниці порушення митних правил полягає у вчиненні інших протиправних дій спрямованих на ухилення від сплати митних платежів. В той же час, протиправні дії - це дії, що суперечать нормам права, здійснюються всупереч праву; являють собою порушення заборон, зазначених у законах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, що виходять із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або договору, укладеного на основі закону.

Чернівецькою митницею ДФС України не наведено норм чинного законодавства, які б зобов'язували громадян, які користуються паспортами двох держав (в даному випадку України та Румунії), пред'являти для в'їзду саме паспорт громадянина України.

Крім цього, в даному випадку не підтверджено доказами наявність суб'єктивної сторони правопорушення в діях ОСОБА_1. Відповідно до Постанови та наявних в матеріалах справи документів ОСОБА_1 жодного разу не порушував режим тимчасового ввезення. Саме набуття іноземного громадянства та пред'явлення при перетинанні митного кордону паспорту громадянина Румунії не може свідчити про намір ухилення від митних платежів.

Чернівецька митниця ДФС при складанні протоколу констатує одне порушення на їхню думку та наводить відповідну аргументацію, в той же час в оскаржуваній постанові наводиться інша аргументація, яка суттєво відрізняється від того як ці події описано протоколі.

Так, в протоколі про порушення митних правил від 05.12.2015 року зазначено «Таким чином, під час переміщення транспортного засобу через митний кордон України особа надала документ, який є підставою для надання пільг, а саме незастосування заходів гарантування при ввезенні транспортного засобу особистого користування, маючи статус «резидента». Отже, зі змісту протоколу вбачається, що порушення полягає в неправомірному незастосуванні заходів гарантування митних платежів.

В той же час в Постанові від 25.12.2015 року вже про несплату заходів гарантування не згадується, а просто зазначається що «ОСОБА_1 маючи статус «резидента», надав документ, який є підставою для несплати митних платежів в сумі 264 336,33 грн.»

Цілком очевидно, що в протоколі і в постанові вмотивовано різні дії, які на думку Чернівецької митниці ДФС утворюють об'єктивну сторону правопорушення. Адже, звільнення від застосування заходів гарантування і несплата митних платежів це різні поняття по своїй суті та механізму. За таких обставин, незаконним є винесення постанови

в справі про порушення митних правил стосовно порушення, яке не конкретизовано та не зазначено в протоколі.

Крім цього, безпідставним є твердження в Постанові про те, що ОСОБА_1 надав документ, який є підставою для несплати митних платежів. Він при перетинанні кордону надав паспорт громадянина Румунії. Відповідно до законодавства України та ратифікованих міжнародних конвенцій: паспорт - документ, що видається державою для посвідчення особи своїх громадян. Як правило в паспорті вказані основні дані про громадянина, його ім'я, вік, дата народження, стать. Але цей документ не може бути підставою для несплати митних чи інших платежів.

Також, в оскаржуваній постанові в справі про порушення митних правил №1508/40802/15 вказується, що протокол про порушення митних правил складався виключно на підставі інформації Управління Служби безпеки в Чернівецькій області і в ньому відсутні посилання на об'єктивні докази наявності паспорта громадянина України у ОСОБА_1 на день складання протоколу.

Інформація Управління Служби безпеки України може слугувати орієнтуванням, але вона не може визначати статус «резидента» чи «нерезидента». А документи про те що ОСОБА_1 користується і паспортом гр.-на України були отримані через відповідні запити вже після складання протоколу про порушення митних правил.

На день складання протоколу про порушення митних правил (05.12.2015 року) в розпорядженні Чернівецької митниці ДФС жодних об'єктивних документів, які б підтверджували чи спростовували факт наявності у гр.-на ОСОБА_1 паспорта громадянина України.

Так відповідь на запит від Управління державної міграційної служби в Чернівецькій області отримано 15.12.2015 року , а довідку з ЖРЕП 17.12.2015 року, тобто після складання протоколу про порушення митних правил та реекспорту вказаного автомобіля.

Відповідно до ст. 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно до ч.І ст. 112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

На час винесення постанови в справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія), а саме 05 грудня 2015 року було реекспортовано за межі митної території України і на момент винесення постанови вказаний автомобіль на територію України не завозився. Відповідно наданих документів Чернівецькій митниці ДФС про це відомо. Отже, на день винесення постанови в справі про порушення митних правил (25.12.2015 року) не було підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки митний режим тимчасового ввезення було завершено шляхом реекспорту ввезеного автомобіля. Дії ОСОБА_1 доводять відсутність умислу на ухилення від сплати митних платежів, а також безпідставність накладення на нього стягнення.

Водночас диспозиція ст.485 МК України містить склад адміністративного правопорушення, який передбачає вчинення конкретних дій виключно із умисною формою вини, яка полягає в заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Так, об'єктивною стороною адміністративного правопорушення за ст.485 МК України є дії. Під дією розуміється активний вчинок особи, в якій виражена зовні її воля.

Проте фактичними обставинами справи при винесенні постанови від 25.12.2015 року не встановлено жодного іншого активного вчинку ОСОБА_1, викладеного в оспорюваній постанові, аніж об'єктивна сторона правопорушення, викладена у постанові.

Також відповідачем порушено порядок розгляду справи про порушення митних правил №1508/40802/15 в частині строку розгляду такої справи, що встановлений ст.525 Митного кодексу України і не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи. Так, протокол про порушення митних правил №1508/40802/15 було складено 05.12.2015 року, а постанову винесено 25 грудня 2015 року. Останні дії по даному протоколу та митному провадженню датовані 21.12.2015 року.

Диспозицією ст.485 МК України, передбачений склад порушення митних правил, обєктивна сторона якого полягає, в тому числі, протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких було надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у звязку з якими було надано такі пільги.

Передбачені диспозицією ст. 485 МК України протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час: вивезення вищевказаного транспортного засобу у відповідний строк, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який засвідчує відомості, одержані під час митного контролю транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результат контролю. Отже, правопорушення не є тривалим.

Вирішуючи питання щодо строків накладення адміністративного стягнення, суд враховує, що відповідно до ч.3ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

За таких обставин у суду є підстави вважати, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності закінчився 13.12.2014 року, а постанова винесена після його закінчення, що є порушенням ч.1 ст. 467 МК України, яка передбачає, що справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення,, а при триваючому правопорушенні - шість місяців з дня його виявлення.

Також судом встановлено, що згідно документів долучених до матеріалів митної справи, а також змісту протоколу та постанови про порушення митних правих , ОСОБА_1 в період з 10.06.2014 по 05.12.2015 року 11 разів пеетинав кордон України на вказаному транспортному засобі , автомобілі MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія). Працівники митниці мали реальну можливість вчасно перевірити невідповідність документів ОСОБА_1

Відповідно до вимогч.2 ст.531 МК України, підставами для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил можуть бути інші визначені законом обставини.

При таких обставинах суд дійшов до висновку про те, що постанова в справі про порушення митних правил від 25.12.2015 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності заст. 485 МК України у виді штрафу - не відповідає вимогам закону, постанова прийнята після закінчення строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх доказів, що є в матеріалах справи, в їх сукупності, враховуючи те, що позивача незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позовні вимоги про закриття провадження по справі задоволенню не підлягають, оскільки це входить за межі компетенції суду, законодавець в нормах КУпАП надав право винести постанову про закриття провадження (п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП) органу або посадовій особі, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, в даному випадку цією посадовою особою виступив відповідач по справі, а саме заступник начальника Чернівецької митниці ДФС Жижиян І.Є., а не суд, оскільки в даному випадку суд є установою в яку оскаржують рішення посадової особи.

Суд вважає, що достатнім способом захисту права позивача є визнання незаконною і скасування постанови, тому у задоволені позовних вимог про закриття провадження по справі необхідно відмовити.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне

правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Всупереч ст.489 МК України, посадовою особою, якою було складено протокол про порушення митних правил, не з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Необ'єктивність та упередженість розгляду справи про порушення митних правил також полягала в тому, що розгляд адміністративної справи відбувся за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Так, п.4 ст.526 Митного кодексу України передбачає, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.9,38,251,258,280,287-289,293 КУпАП, ст.ст.6,8-9,58-59,70-71,86,104,128,158-163,167,185,186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1508/40802/150802/15 від 25 грудня 2015 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст..485 МК України.

В інших позовних вимогах відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду в Вінницький апеляційний адміністративний суд , через Першотравневий районний суд м.Чернівці.

Суддя: Іщенко І.В.