Постанова № 55757253, 02.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2016 року № 826/25749/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"

до

Міжрегіонального головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального ГУ ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 21.10.2015 № 139-11, рішення про опис майна у податкову заставу від 21.10.2015 № 23304/10/28-10-23-26.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він не має заборгованості по податку на прибуток, кошти сплачені в строк визначений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та не надійшли до податкового органу з вини банку, отже відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів по сплаті позивачем податку на прибуток має нести саме банк.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” та ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” укладено договір банківського рахунку від 12.06.2008 №34477, відповідно до якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №26000053447701, поточні рахунки в іноземній валюті: 26009053447702, 26008053447703, 26007053447704 та зобов’язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов’язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

11.03.2015 позивачем надано до ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” платіжне доручення № 382 для сплати податку на прибуток за 2014 рік з поточного рахунку № 26000053447701 коштів в сумі 883172 грн., про міститься відмітка банку від 11.03.2015 на платіжному дорученні.

Також, 30.03.2015 позивачем надано до ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” платіжне доручення № 385 для оплати податку на прибуток за березень 2015 року в сумі 315417,0 грн, про що міститься відмітка банку від 30.03.2015.

Крім того, 24.02.2015 позивачем надано до ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” платіжне доручення № 372 для сплати податку на додану вартість за січень 2015 року в сумі 214875, грн., про що міститься відмітка банку від 24.02.2015.

Також, 30.03.2015 позивачем надано до ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” платіжне доручення № 383 для сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року в сумі 429211,0 грн., про що міститься відмітка банку від 30.03.2015.

Судом встановлено, що станом на дати одержання банком платіжних доручень на поточних рахунках позивача були наявні грошові кошти для сплати податкових зобов’язань, але всупереч договору банківських рахунків ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” не здійснив перерахування коштів до державного бюджету згідно вказаних вище платіжних доручень

Оскільки кошти на рахунки державного бюджету не надійшли податковим органом на підставі пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України винесено податкову вимогу від 21.10.2015 № 139-11 та рішення про опис майна від 21.10.2015 № 23304/10/28-10-23-26.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 № К/800/13275/13, від 15.12.2014 № К/800/45490/14.

Враховуючи, що позивач сплатив зазначене у спірній вимозі податкове зобов’язання, проте на рахунок одержувача зазначена сума не надійшла з вини не з вини платника податків (позивача), а з вини банку, отже позивач звільняється від відповідальності, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржених податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити позов.

2. визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 21.10.2015 № 139-11 прийняту Міжрегіональним ГУ ДФС – Центральним офісом з обслуговування великих платників

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 21.10.2015 № 23304/10/28-10-23-26 прийняте Міжрегіональним ГУ ДФС – Центральним офісом з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 08.02.2016