Постанова № 55757007, 05.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 лютого 2016 року 11 год. 50 хв. № 826/19093/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віаль" до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-"Фрегат" та публічне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний", про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Віаль" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-"Фрегат" (далі - третя особа-1, ТОВ "ТД "Фрегат") та публічне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний" (далі - третя особа-2, ПАТ "КЗШВ "Столичний"), про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 16 квітня 2015 року №0000202100 (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача та третьої особи-1 підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах.

Представники відповідача та третьої особи-2 у відповідні судові засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач та третя особа-2 повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності їх представників до суду не надійшли.

У подальшому, до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

У період з 19 по 27 березня 2015 року головним управлінням ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку павільйону позивача, що розташований в м. Київ, на розі вул. Леніна та вул. Борової, за результатами якої 30 березня 2015 року складено акт №26/192/21/24384135 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (далі - акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки, встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, описаних в додатку №1 до акту перевірки (джин Лайм міцність - 40%, місткість - 0,7, дата виробництва - 14 лютого 2014 року, імпортер - ПАТ "КЗШВ "Столичний", ціна з ПДВ - 133,20 грн., кількість - 1, марка: тип АІ ЛГП серія АААВ №046970, дата - 04/14, вид алкоголю - 15,798; темний ром Барбадоза міцність - 37,5%, місткість - 0,7, дата виробництва - 09 травня 2014 року, імпортер - ТОВ "ТД "Фрегат", ціна з ПДВ - 111,65 грн., кількість - 1, марка: тип АІ ЛГП серія АААН №001979, дата - 08/14, вид алкоголю - 18,514), маркованих марками акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі визначеній з урахуванням чинних на дату розливу ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено вимоги п. 20 Постанови Кабінету Міністрів №1251 від 27 грудня 2010 року та ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-BP від 19 грудня 1995 року (далі - Закон №481/95-BP).

На підставі акту перевірки, 16 квітня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказане рішення залишено без змін.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначені Законом №481/95-BP

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-BP, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно із пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України), маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пп. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 ПК України, об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Згідно з п. 218.1 ст. 218 ПК України, суми податку з товарів, які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податків самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Відповідно до пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПК України, у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у п. 216.4 ст. 216 ПК України, яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Положеннями пп. 222.1.2 - пп. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПК України передбачено строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів лише при придбанні марок акцизного податку.

Тобто, з метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавець встановив певні правила.

Зокрема, згідно абз. 4 п. 226.9 ст. 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Однак, за результатами аналізу вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що зазначена норма є загальною, оскільки в ній йдеться про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані, а тому має застосовуватись лише у тих випадках, коли відсутні спеціальні норми.

У свою чергу, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку.

Так, згідно з пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПК України, ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. Таким чином, положення абз. 4 п. 226.9 ст. 226 ПК України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що алкогольні напої, які перевірялися в павільйоні позивача та описані в додатку №1 до акта перевірки, є імпортованими товарами, що попередньо ввезені на територію України ПАТ "КЗШВ "Столичний" та ТОВ "ТД "Фрегат" вже маркованими.

Відповідно до п. 17 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27 грудня 2010 року (далі - Положення), імпортерами є юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання (ввезення) в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно із абз. 2 та абз. 3 п. 20 Положення, контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до абз. 8 п. 17 Положення, у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

Згідно із п. 226.2 ст. 226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до п. 19 Положення, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що наявність марок акцизного збору та правильність застосування ставок акцизного податку щодо спірних алкогольних напоїв були вже перевірені контролюючими органами під час ввезення такої продукції на митну територію України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог ПК України, Закону №481/95-ВР та Положення.

Таким чином, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з’ясовані обставини, суд прийшов до висновку про те, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято протиправно, тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Віаль" до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-"Фрегат" та публічне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний", про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про застосування фінансових санкцій від 16 квітня 2015 року №0000202100.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віаль" (код ЄДРПОУ 24384135) здійснений ним судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39479227).

Копії постанови направити сторонам та третім особам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин