Постанова № 55756886, 24.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 листопада 2015 року 12 год. 20 хв. № 826/14389/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання нечинними постанови, протоколу, припису та акту перевірки.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (далі - позивач) до департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними та необґрунтованими дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача;

- визнання нечинною та такої, що не підлягає виконанню, постанови №48/15/10126-85/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 червня 2015 року (далі - оскаржувана постанова).

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до судового розгляду колегією суддів, та, згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - відповідач).

До суду через канцелярію від позивача надійшла письмова заява про зміну позовних вимог, а саме про: визнання протиправними та необґрунтованими дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача; визнання нечинною та такою, що не підлягає виконанню, постанови №48/15/10126-85/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 червня 2015 року; визнання нечинним протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 червня 2015 року; визнання нечинним та таким, що не підлягає задоволенню, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 червня 2015 року; визнання нечинним та протиправним акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 червня 2015 року.

Вказану заяву судом, відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги, з урахуванням їх зміни, підтримав та просив задовольнити їх повністю. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що дії департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення позапланової перевірки позивача здійснені безпідставно та з перевищенням повноважень.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні повністю. В обґрунтування правомірності оскаржуваних дій представник відповідача зазначив, що при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час проведення будівельних робіт та при прийнятті оскаржуваних протоколу, постанови, припису орган державного архітектурно-будівельного контролю діяв виключно у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови слідчого відділу Головного слідчого управління МВС України від 21.05.2015 р. призначено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва по вул. Ушинського, 40 у Солом'янському районі м. Києві у ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод". Проведення перевірки доручено департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Супровідним листом від 25.05.2015 р. №13/2/3-10832/6 старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України направлено на адресу департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві постанову від 21.05.2015 р. про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва на земельній ділянці по вул. Ушинського, 40 у Солом'янському районі м. Києві.

На підставі постанови слідчого СГ ГСУ МВС України від 21.05.2015 р. про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано наказ від 08.06.2015 р. №541 про проведення позапланової перевірки та направлення від 10.06.2015 б/н про проведення позапланової перевірки.

Співробітниками державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 23.06.2015 р. відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі - Порядок №533), у присутності представника за довіреністю публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" ОСОБА_1, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил публічним акціонерним товариством "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" на об'єкті: будівництво адміністративно-офісного центру: вулиця Ушинського, 40 у Солом'янському районі, міста Києва.

За результатами зазначеної позапланової перевірки відповідач склав акт перевірки від 23.06.2015 р. дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Представник позивача від підписання акту перевірки у день його складання та від отримання акту перевірки відмовився, про що міститься відповідний запис в акті перевірки.

Як вбачається зі змісту акта від 23.06.2015 р., за результатами перевірки відповідач встановив, що на земельній ділянці по вул. Ушинського, 40 у Солом'янському районі м. Києва, яка використовується відповідно до договору оренди зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 13.01.2005 р. за №72-6-00238 ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (замовник), розташовані виробничі будівлі, а також розташований адміністративно-офісний 14-ти поверховий будинок (Dominion business park). Цільове призначення земельної ділянки - експлуатація та обслуговування виробничих будівель.

Будівля адміністративно-офісного центру - 14 поверхів (об'єкт відноситься до IV категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва"), збудована на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети. Виходячи із зазначеного, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України вищезазначений об'єкт будівництва вважається самочинним будівництвом, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Зазначений об'єкт - адміністративно-офісний 14-ти поверховий будинок (Dominion business park) (літ. Т) експлуатується замовником без прийняття в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Площі, після реконструкції, нежитлових приміщень будівель (літ. А, Б, Б1), які зазначені в деклараціях суттєво відрізняються від площ, вказаних за результатами технічної інвентаризації. Отже, зазначена реконструкція виконувалась не в межах геометричних розмірів будівель (літ. А, Б, Б1). Замовником не отримані містобудівні умови та обмеження, чим порушено ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Департаментом відносно позивача було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.06.2015 р., в якому були зафіксовані результати проведеної позапланової перевірки. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 30.06.2015 р. о 10 год. 00 хв. у приміщенні департаменту за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26.

Крім того, відповідачем видано припис від 23.06.2015 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з вказаним приписом зобов'язано позивача у строк до 07.12.2015 р. усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Від підписання вищезазначеного припису, як і від інших складених відносно позивача документів, уповноважений представник ПАТ "Київський дослідний ремонтно-технічний завод" відмовився.

Листом від 24.06.2015 р. №10126-10/2406/0215 відповідачем запропоновано подати перелік документів та повторно повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 30.06.2015 р. о 10 год. 00 хв.

Так, на підставі акту перевірки від 23.06.2015 р., протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.06.2015 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України винесено постанову від 30.06.2015 р. №48/15/10126-85/3006/05, якою встановлено, що позивачем реконструкція нежитлових приміщень будівель виконувалась не в межах геометричних розмірів будівель (літ. А, Б, Б1), що передбачає отримання містобудівних умов та обмежень, які замовником не були отримані, та постановлено визнати ПАТ "Київський дослідний ремонтно-технічний завод" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 54810,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача з проведення перевірки, складання акту перевірки від 23.06.2015 р., протоколу від 23.06.2015 р., винесення припису від 23.06.2015 р. та постанови від 30.06.2015 р. №48/15/10126-85/3006/05, оскаржив їх до суду.

Згідно доводів представника позивача, у департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві були відсутні підстави на проведення позапланової перевірки публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р. №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР), Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 р. №687-XIV (далі - Закон №687-XIV), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі - Порядок №553), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. №735 (далі - Порядок №735), Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. №439/2011 (далі - Положення №439/2011) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулюються Законом №3038-VI.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 4 ст. 41 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 41 Закону №3038-VI, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції) (п. 1 Порядку №553).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п. 3 Порядку №553).

Приписами п. 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, з-поміж інших, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 11 Порядку №553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з п.п. 16-18 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У відповідності до п. 19 Порядку №553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 20 Порядку №553).

Згідно з п. 22 Порядку №553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

У відповідності до п. 23 Порядку №553, інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Статтею 1 Закону №208/94-ВР визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Приписами п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону №208/94-ВР визначено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Порядок, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" є Порядок №244 (п.1 Порядку №244).

Штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 3 Порядку №244).

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 9 Порядку №244).

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (п. 15 Порядку №244).

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (п. 16 Порядку №244).

За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу) (пп. 1 п. 22 Порядку №244).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в інспекції, яка винесла постанову (п. 25 Порядку №244).

Постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до ст. 5 Закону №208/94-ВР може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка винесла відповідну постанову (п. 28 Порядку №244).

Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду (п. 29 Порядку №244).

Щодо посилань позивача на недоліки при проведенні позапланової перевірки та складанні протоколу, акту, припису та постанови суд зазначає, що вони є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Так, суд звертає увагу, що складені за результатами проведеної перевірки акт, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.06.2015 направлено на адресу позивача рекомендованим листом №10/26-10/2406/02/5 від 24.06.2015 р. з повідомленням про вручення. Згідно зі зворотного поштового повідомлення, позивачем отримано лист 30.06.2015 р.

Крім цього, суд бере до уваги те, що представник за довіреністю ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" ОСОБА_1 був присутній під час проведення перевірки, що підтверджується його підписом на складених документах про відмову в отриманні документів та підписання їх, що також не заперечується позивачем, а отже, останній також був повідомлений про проведення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Щодо посилань про необізнаність про проведення перевірки також спростовуються тим, що представник позивача особисто ознайомився та отримав направлення для проведення позапланової перевірки від 10.06.2015 р., що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 від 10.06.2015 р. із зазначенням номеру телефону для подальшого інформування Інспекцією позивача.

З приводу доводів позивача, що ОСОБА_1 не був уповноваженим представником позивача, оскільки довіреність від 23.06.2015 р. №07/00-010097 видана останньому не уповноваженою на те особою, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заступник голови правління ОСОБА_2 виписала ОСОБА_1 довіреність від 23.06.2015 р. №07/00-010097 на представлення інтересів публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" в департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.

При цьому, згідно тверджень представника позивача, довіреність від 23.06.2015 р. №07/00-010097 видана ОСОБА_1 не уповноваженою на те особою.

Однак, суд наголошує на тому, що вказані обставини не спростовують факт правомірності проведення перевірки, оскільки відповідач не зобов'язаний здійснювати перевірку дійсності довіреності, в частині видачі її уповноваженою на те особою.

Окрім того, відповідач не знав та не міг знати, що ОСОБА_2 не була уповноважена на видачу вказаної довіреності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що оскільки посадові особи Інспекції були допущені до проведення перевірки, та те, що відповідно до п. 13 Порядку №553 участь суб'єкта містобудування у разі здійснення перевірки є виключно його правом, а не обов'язком, суд не приймає до уваги зауваження позивача в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 р. у справі №К/800/34906/13.

Також, слід звернути увагу, що підставою для проведення позапланової перевірки Позивача слугувала саме постанова слідчого СГ ГСУ МВС України від 21.05.2015 р. про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод", а отже, якщо позивач не погоджується з вказаною постановою, то в даному випадку, він не позбавлений права оскаржити дії даного слідчого, згідно КПК України.

Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню позапланової перевірки будівництва адміністративно-офісного центру, за адресою: вулиця Ушинського, 40 у Солом'янському районі, міста Києва були здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені положеннями чинного законодавства України.

Стосовно позовних вимог про визнання нечинними протоколу від 23.06.2015 р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та акту перевірки від 23.06.2015 р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд наголошує на тому, що в акті перевірки та в протоколі перевіряючий лише фіксує порушення, а сам протокол та акт перевірки не несе ніяких наслідків для особи, яку перевіряють.

Оскільки акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, що спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а сам по собі протокол та акт перевірки не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору, вони не створюють юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливають на права та обов'язки замовника будівельних робіт та не є обов'язковими для виконання, отже не є нормативно-правовим актами чи правовими актами індивідуальної дії, суд приходить до висновку, що акт перевірки та протокол самі по собі не мають правового значення у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 11.11.2014 р. №К/800/32585/14.

Щодо позовної вимоги про визнання нечинною і такою, що не підлягає виконанню постанову №48/15/10126-85/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.06.2015 р., суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

У відповідності до п. 4, п. 6, п. 7 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. №244 (далі - Порядок №244), підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування. Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Суд звертає увагу, що позивач наголошує, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки прийнята на підставі протоколу, який на його думку складено з порушеннями норм чинного законодавства України.

Водночас, враховуючи попередні висновки суду, що доводи позивача щодо протиправності протоколу не обґрунтовані та не підтвердились матеріалами справи, а отже і відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання не чинною і такою, що не підлягає виконанню постанову №48/15/10126-85/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.06.2015 р.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначені у зареєстрованих деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 14.11.2012 р. №КВ08312212110, від 14.11.2012 р. №КВ08312212111, від 14.11.2012 р. №КВ08312212112, від 14.11.2012 р. №КВ08312212113 площі нерухомого майна суттєво відрізняються від площ вказаних за результатами технічної інвентаризації.

Отже, реконструкція об'єкта будівництва за адресою: місто Київ, Солом'янський район, вулиця Ушинського, 40, зокрема будівель А, Б, Б1 виконувалась не в межах геометричних розмірів, чим порушено вимоги ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

До того ж, суд звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів та обґрунтувань щодо спростування суті виявлених порушень під час проведення перевірки, які викладені в акті перевірки, проте ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" вказує тільки на незначні недоліки, які спростовані під час розгляду справи або такі зауваження про необізнаність та непоінформованість, які позивачем самостійно були спричинені.

Отже, позовні вимоги про визнання нечинною постанови від 30.06.2015 р. №48/15/10126-85/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання нечинним припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 р., оскільки під час розгляду справи судом було встановлено факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема, що площі після реконструкції нежитлових приміщень, які зазначені в деклараціях, суттєво відрізняються від площ, вказаних за результатами технічної інвентаризації, а тому відповідач правомірно дійшов до висновку, що реконструкція виконувалась не в межах геометричних розмірів будівель.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання нечинними постанови, протоколу, припису та акту перевірки є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволені позову публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда