Постанова № 55756884, 27.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 листопада 2015 року 13 год. 30 хв. № 826/14741/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту Україна" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту Україна" (далі - позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №100270005/2015/000011/2 від 09 червня 2015 року (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем подано всі передбачені Митним кодексом України (далі - МК України), документи, що підтверджують правомірність формування позивачем митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, проте митним органом оскаржуваним рішенням відкориговано митну вартість товарів.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, що зареєстрований 07.10.2010 р. у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля залізними виробами; водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; оптова торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; оптова торгівля іншими машинами й устаткуваннями; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля залізними виробами; будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та компанією Matrize Handels-GmbH, (продавець) укладено контракт від 28.04.2011 р. №CH-MIU/28/0411 відповідно до умов якого, продавець продав а покупець придбав товари в асортименті згідно Специфікацій.

З метою митного оформлення товару, що надійшов відповідно до вказаного вище контракту, позивачем подано митну декларацію №100270005/2015/316058, якою заявлено до митного оформлення товар "інструменти ручні в асортименті".

Митна вартість була визначена позивачем за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом виявлено, що подані основні документи містять розбіжності, а саме: п. 5.1 контракту №CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011 р. передбачена оплата за поставлений товар протягом 30 календарних днів, а комерційним інвойсом 15-0140-К137 від 28.04.2015 р., встановлено, що покупець здійснює оплату протягом 180 днів з дати відвантаження. У зв’язку з викладеним на електронну пошту ТОВ "Світ Інструменту" направлено запит про надання додаткових документів, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - транспортні (перевізні) документи, страхові документи.

На вказаний запит Київської міської митниці ДФС України позивачем не було надано документів, оскільки як вказує позивач при митному оформленні товару ним було подано Додаткову угоду №4 щодо зміни порядку (строків) розрахунків за поставлений товар з "30" до "180" календарних днів.

Відповідачем 09.06.2015 р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100270005/2015/000011/2 в графі 33 якого вказано про розбіжності, а саме: відсутність в інвойсі від 28.04.2015 р. №15-0140-К137 всієї необхідної інформації, зокрема умови оплати 100% вартості товарів повинні бути оплачені протягом 180 календарних днів після відвантаження, на момент подання митної декларації платіжні документи на вимогу митниці пред’явлені не були.

Та запропоновано декларанту надати протягом 10 календарних днів додаткові документи відповідно до п. 3 ст. 53 МК України.

Відповідно до п. 8 ст. 55 МК України, в порядку адміністративного оскарження, позивачем направлено лист від 19.06.2015 р. №000011 щодо надання додаткових документів.

Київською міською митницею ДФС 03.07.2015 р. листом №4073/10/26-70-63-05-02 повідомлено позивача, що не має підстав для перегляду оскаржуваного рішення. Також у листі зазначила, що за результатами перегляду документів, наданий прайс-лист фірми-виробника Matrize Handels-GmbH не містить інформацію стосовно телефонів або сайту в мережі Інтернет для контактів із фірмою продавцем зазначеного товару, тому він має суб’єктивну спрямованість та не може розглядатися у якості підтвердження заявленої митної вартості.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2).

Статтею 57 глави 9 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено статтею 58 Митного кодексу України.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як визначено в частині 5 статті 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості товару уповноваженою особою декларанта (позивача) було надано митному органу наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0002688 від 05.03.2015 р., міжнародну автомобільну накладну №560 від 05.06.2015 р., коносамент WMS15040551 від 03.05.2015 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару №08062015/4 від 08.06.2015 р., висновок за результатами експертизи й оцінки дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівдорогоцінних і декоративних каменів №34653-Ю від 08.06.2015 р., рахунок-фактура №15-0140-К137 від 28.04.2015 р., пакувальний лист №15-0140-К137 від 28.04.2015, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.09.2011 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.04.2012 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.11.2012 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.02.2014 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від спец. №15-0140-К137 від 28.04.2015 р., зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011 р., договір про перевезення SC-676 від 13.12.2013 р., декларація про відповідність UA 083 D 00232-14 від 22.09.2014 р., декларація про відповідність UA.TR.076.D.0116-14 від 10.02.2014 р., декларація про відповідність UA.TR.076.D.0152-15 від 10.02.2015 р., декларація про відповідність UA.TR.076.D.0210-15 від 19.03.2015 р., декларація про відповідність UA.TR.076.D.1082-14 від 19.09.2014 р., інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 05.06.2015 р., інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару №2730 від 05.06.2015 р., інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 05.06.2015 р., інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 03.05.2015, сертифікат про походження товару загальної форми №G153109202020145 від 12.05.2015 р., інші некласифіковані документи згідно переліку та копії декларацій країни відправлення.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч. 5 ст. 57 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу (частина 2).

За змістом частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що позивачем не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як слідує з матеріалів справи, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору стало те, що відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а також у наданих основних та додаткових документах містяться неточності та розбіжності. Зокрема зазначено, що в п. 2.4 Контракту від 28.04.2011 р. №CH-MIU/28/0411 передбачено, що в інвойсі вказується: ціна товару, що повинна бути сплачена, ціна за одиницю товару; кількість кожного найменування; загальна вартість за кожним найменуванням товару в даній поставці; код УКТЗЕД; загальна вартість та строк оплати товару по даній поставці. Як вказувалось вище у наданому інвойсі не містилась вся необхідна інформація. Згідно вказаного інвойса умови оплати 100% вартості товарів повинні бути сплачені протягом 180 днів після відвантаження, проте платіжні документи митному органу позивачем надані не були.

Суд не погоджується з позицією митного органу, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), а саме відсутні документи, що підтверджують умови оплати товару, з огляду на наступне.

Пунктом 5.1 вищевказаного контракту передбачено, що оплата здійснюється протягом 30 календарних днів після відвантаження, підтверджена копіями відвантажених документів.

Додатковою угодою №4 від 28.04.2011 р. змінено порядок розрахунків за поставлений товар з 30 до 180 календарних днів

Враховуючи, що додаткові угоди є невід'ємною частиною контракту 28.04.2011 р. №CH-MIU/28/0411, які були подані ТОВ "Світ Інструменту" при здійсненні митного оформлення товару та в яких чітко вказаний порядок оплати товару, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про наявність інформації щодо розбіжностей в поданих документах стосовно оплати товару.

Крім того, ч. 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо зазначені у частині 2 цієї статті документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Аналіз оскаржуваного рішення, а саме графи 33, свідчить про відсутність інших доводів, окрім твердження про невідповідність інвойсу вимогам п. 2.4 договору. При цьому, зі змісту інвойсу від 28.04.2015 р. №15-0140-К-137 вбачається, що даний документ містить всю необхідну інформацію, а саме: найменування товару, ціну за одиницю товару, кількість товару, загальну вартість кожної одиниці товару, загальна вартість за товар, що підлягає сплаті, строки сплати та найменування виробника.

Щодо надання додаткових документів, суд зазначає наступне.

Позивачем додатково надано відповідачу прас-лист постачальника, митні декларації країни відправника та інші документи.

Посилання відповідача на те, що у наданому декларантом прас-листі відсутня інформація щодо телефонів та сайту в мережі Інтернет, а тому він має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, суд оцінює критично, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд.

Дана правова позиція узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його ухвалі від 26. 03.2015 р. у справі №К/800/38254/14.

Щодо ненадання перекладу копій митних декларацій країни відправника, то суд звертає увагу, що позивачем під час митного оформлення відповідно до встановлених вимог, були надані основні документи, що вимагалися, у тому числі і копії декларацій країни відправлення, що підтверджено графою 44 до МД від 09.06.2015 р. №10270005/2015/315078 та карткою відмови у прийнятті митної декларації.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться у них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не було надано позивачу письмової вимоги щодо надання перекладу митних декларацій країни відправлення, тому декларантом виконано свої зобов’язання, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України.

А тому з огляду на викладене, суд приходить до висновку що вказані відповідачем недоліки не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів, оскаржуваним рішенням.

Оскільки надані позивачем документи містять всі відомості в кількісному виразі митної вартості товару, про які зазначено вище, що вказує на відсутність порушень позивачем ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення про визначення митної вартості товарів від 09.06.2015 р. №100270005/2015/000011/2.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту Україна" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270005/2015/000011/2 від 09 червня 2015 року.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту Україна" (код ЄДРПОУ: 37311013) здійснений ним судовий збір у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин