Вирок № 55755979, 11.02.2016, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/394/13-к

Номер провадження 1-кп/699/1/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2016 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретарів Мудрик Н.В., Побута Р.С., Таран О.В.,

прокурорів Чепурної Т.В., Кривошиї І.М., Початенко Н.В., Павленка В.В., Лещенка О.Б.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області кримінальне провадження №12012250190000077 щодо обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. і жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, гр.. України, неодруженого, несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 17 квітня 2012 року приблизно о 8 годині 00 хвилин, перебуваючи у гостях ОСОБА_4 по вул. Молодіжній, 11, с. Кірове, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, повідомив потерпілій ОСОБА_1 неправдиві відомості про необхідність налаштування належної їй комп'ютерної техніки та запропонував останній провести налаштування комп*ютера протягом короткого періоду часу, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості, та у такий спосіб, шляхом обману, заволодів ноутбуком «Леново», ціною 4203,34 грн, а також оптичною «мишкою», сумкою для ноутбука, електронним носієм інформації - «флешкою», вартість яких не встановлена висновком експерта, що супроводжувалося добровільною передачею вищевказаних речей потерпілою ОСОБА_5. - ОСОБА_3, після чого отримавши реальну можливість розпоряджатися даним майном, з метою подальшого введення в оману ОСОБА_5, приховуючи реальну мету, а саме здачу вищевказаного ноутбука до ломбарду, здав ноутбук разом з сумкою до нього до ломбарду «Скарбниця», що розташований в м. Черкаси, за що отримав грошові кошти у сумі 1000 гривень, які витратив на власні потреби, спричинивши таким чином потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 4203,34 гривень.

Також, 3 травня 2012 року близько о 7 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи в житловому будинку, у гостях ОСОБА_4, що розташований по вул. Молодіжній, 11, с. Кірове Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, таємно, користуючись відсутністю власника та інших осіб, здійснив крадіжку грошових коштів у сумі 230 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_4 та знаходилися на шафі у кімнаті її доньки ОСОБА_6, які згодом витратив на власний розсуд, спричинивши при цьому потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 230 гривень.

Крім цього, 16 червня 2012 року близько о 8 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи в гостях ОСОБА_4, в житловому будинку, що розташований по вул. Молодіжній, 11, с. Кірове Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, таємно, користуючись відсутністю власника та будь-яких інших осіб, здійснив крадіжку грошових коштів у сумі 400 доларів США, що в перерахунку на національну грошову валюту становить 3197 гривень, та 1200 гривень, які належали ОСОБА_7 та знаходилися у тумбі її кімнати, які згодом витратив на власний розсуд, спричинивши при цьому потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 4397 гривень.

Крім цього, 24 червня 2012 року близько о 19 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_3, повідомивши потерпілій ОСОБА_7 неправдиві відомості, шляхом обману, повторно заволодів грошовими коштами у сумі 1000 гривень, що супроводжувалося добровільною передачею грошових коштів потерпілою ОСОБА_7 - ОСОБА_3, після чого отримавши реальну можливість розпоряджатися даним коштами, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості та приховуючи реальну мету використання грошових коштів, а саме використання їх для власних потреб на продукти харчування, витратив їх, чим спричинив останній матеріальної шкоди на загальну суму 1000 гривень.

Крім цього, 24 червня 2012 року, близько о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи в житловому будинку, у гостях ОСОБА_4, що розташований по вул. Молодіжній, 11, с. Кірове Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, таємно, користуючись відсутністю власника та інших осіб, здійснив крадіжку грошових коштів у сумі 2000 гривень, які належали ОСОБА_7 та знаходилися у шафі її кімнати, які згодом витратив на власний розсуд, спричинивши при цьому потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 2000 гривень.

Крім цього, органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, тобто в тому що він 26.04.2011 року, перебуваючи в приміщенні «Будинку Торгівлі», що знаходиться по бул. Шевченка, 203, в м. Черкасах, шляхом обману, умисно, увійшовши у довіру потерпілому ОСОБА_8, попросив його придбати в магазині для нього мобільний телефон, з обіцянкою в подальшому здійснити виплату йому його вартості, і отримавши від нього мобільний телефон «Нокіа 5330» , та з метою незаконного заволодіння даним телефоном, не маючи намір провести розрахунок з ОСОБА_8 за придбаний мобільний телефон, вийшов з приміщення будинку торгівлі та зник з місця вчинення злочину, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 1 899 гривень.

Крім цього, органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто в тому, що він познайомившись з ОСОБА_9 та зустрічаючись з нею за місцем її проживання, а саме в її квартирі АДРЕСА_1, повторно, з метою незаконного заволодіння її майном шляхом таємного його викрадення (крадіжки), під час зустрічей з ОСОБА_9 та перебування у вищевказаній квартирі, в період часу з 15.01.2012 по 05.03.2012, користуючись тим, що ОСОБА_9 за ним постійно не спостерігала та були відсутні інші особи, систематично скоював крадіжку її майна та за вказаний період викрав, цифровий апарат «Олімпус» вартістю 990 гривень, мобільний телефон «Самсунг» вартістю 1000 гривень, вироби із золота: каблучку вартістю 500 гривень, каблучку вартістю 800 гривень, ланцюжок вартістю 1500 гривень, грошові кошти вартістю 2000 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 6780 гривень.

Будучи допитаним у суді обвинувачений ОСОБА_3 частково визнав вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та показав:

-Щодо епізоду шахрайства заволодіння майном ОСОБА_1 від 17.04.2012 року

Про те, що він в квітні 2012 року він, перебуваючи в будинку ОСОБА_4 в с.Кірове Корсунь-Шевченківського району, повідомив родичці останньої потерпілій ОСОБА_5., що належний останній ноутбук необхідно відремонтувати через наявну несправність. З цією метою він взяв ноутбук у ОСОБА_5, відвіз його в м.Черкаси та здав в ломбард, використавши для цього документи свого знайомого. Вказаний ноутбук він не став викупляти з ломбарду, а потерпілу продовжував запевняти, що після ремонту поверне їй належне майно.

-Щодо епізоду крадіжки грошей у ОСОБА_4 03.05.2012 року

Про те, що в травні 2012 року він, перебуваючи в гостях в будинку у потерпілої ОСОБА_4 в с.Кірове Корсунь-Шевченківського району, помітив де остання зберігала кошти, які їй дала мати. Скориставшись відсутністю потерпілої він взяв собі частину грошей в сумі 230 грн та використав на власні потреби.

-Щодо епізоду крадіжки грошей у ОСОБА_7 16.06.2012 року

Про те, в червні 2012 року він, перебуваючи в гостях у потерпілої ОСОБА_4 в с.Кірове Корсунь-Шевченківського району, прийняв на зберігання від потерпілої гроші: 400 доларів США та 1200 гривень, які остання передала йому у конверті під запевнення надійного зберігання. Згодом вказані кошти він використав на власні потреби.

-Щодо епізоду заволодіння грошима ОСОБА_7 від 24.06.2012 року

Про те, що в червні 2012 року він запевнив потерпілу ОСОБА_7 в тому, що йому на декілька місяців потрібні гроші в сумі 1000 грн, внаслідок чого остання позичила йому вказані кошти, але він жодних дій щодо повернення вказаний грошей не вчиняв, використавши їх на власні потреби.

Щодо епізоду крадіжки грошей у ОСОБА_7 в сумі 2000 грн 24.06.2012 року обвинувачений ОСОБА_3 показав, що вказаних подій взагалі не пам*ятає.

Не зважаючи на часткове визнання вини у вчиненні інкримінованих злочинів, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 доведена:

-Протоколом слідчого експерименту від 15.03.2013 року, під час якого обвинувачений ОСОБА_3 в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показав обставини вчинення крадіжки грошей 230 гривень (епізод 03.05.2012 року), 400 доларів США та 1200 гривень (епізод 16.06.2012 року), 1000 гривень (епізод 24.06.2012 року) та 2000 гривень (епізод 24.06.2012 року) в одній з кімнат в будинку ОСОБА_12 в с.Кірове Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, де проживала ОСОБА_7

-Показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що в березні 2013 року він був запрошений працівниками міліції в якості понятого при проведенні слідчого експерименту, під час якого ОСОБА_3 в його присутності та ще одного понятого показав обставини вчинення ним крадіжок у потерпілих. Свої показання ОСОБА_3 давав вільно, без будь якого тиску на нього працівниками міліції, від нього не надходило заяв про примушування давати саме такі показання.

-Показаннями свідка ОСОБА_11, яка показала суду, що обвинуваченого ОСОБА_3 вона неодноразово бачила в будинку потерпілої ОСОБА_4, перебуваючи в гостях у потерпілої ОСОБА_7, а згодом довідалася, що останній вчинив крадіжку у останніх. В березні 2013 року працівники міліції запросили її бути присутньою при проведенні слідчого експерименту, під час якого ОСОБА_3 в її присутності та присутності іншого понятого ОСОБА_13 добровільно розказував і показував обставини вчинення крадіжок грошей із шафи та тумби в будинку потерпілих. Жодного тиску на нього від працівників міліції не було, останній нічого не читав з аркушу паперу, а лише розповідав і показував як вчиняв крадіжки.

-Показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка показала, що обвинувачений ОСОБА_3 був хлопцем її тітки потерпілої ОСОБА_7 та періодично проживав в будинку її діда ОСОБА_14 та баби ОСОБА_4 В квітні 2012 року останній переконав її у тому, що її ноутбук несправний, потребує ремонту, а тому вона добровільно дала ОСОБА_3 свій ноутбук, оптичну «мишку», сумку для ноутбука, оскільки останній переконав її в тому, що ноутбук слід відремонтувати. Приблизно через тиждень після цього ОСОБА_3 став її уникати і не повернув комп*ютерний пристрій та інші надані нею приладдя. Через деякий час вона довідалася, що ноутбук з приладдям ОСОБА_3 здав у ломбард.

-Висновком судової товарознавчої експертизи №6/387 від 06.10.2015 року, згідно якої залишкова вартість нотбуку Lenovo В550 станом 17.04.2012 року могла становити 4203,34 грн /Т.4 а.с.а.с.66-69/

Потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7В, будучи неодноразово повідомленими судом про час і місце судового розгляду вказаного кримінального провадження, в судові засідання не з*явилися, скориставшись наданим їм кримінальним процесуальним законом правом не бути присутніми в судових засіданнях, у зв*язку з чим жодних показань суду не надали..

Разом з тим, не зважаючи на неявку в судові засідання потерпілих, провівши аналіз сукупності показань обвинуваченого ОСОБА_3, показань потерпілої ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо обставин проведення слідчого експерименту, при якому обвинувачений вільно, в присутності понятих, маючи можливість повідомити їм про незаконність дій органів досудового розслідування, але не зробивши будь яких заяв з цього приводу, показав обставини вчинення злочинів, а також дослідивши висновок судової експертизи, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинувачення доведено частково, у зв*язку з чим суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за:

-частиною 1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство);

-частиною 2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно;

-за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Суд критично, як спробу уникнути відповідальності за вчинені злочини, оцінює зміну обвинуваченим ОСОБА_3 власних показань у судовому засіданні, що відбулося 19.01.2016 року, оскільки у такий спосіб, користуючись небажанням потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7В з*являтися у судові засідання та надати власні показання щодо обставин інкримінованих обвинуваченому злочинів, приймаючи до уваги недоліки досудового слідства щодо зібрання доказів у справі та представлення наявних прокурором у суді, останній намагався змінити думку суду на власну користь.

В частині показань ОСОБА_3 щодо обвинувачення про вчинення злочинів відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд приходить до наступних висновків:

Так у своїх первісних показаннях у суді обвинувачений ОСОБА_3 щодо інкримінованого діяння відносно ОСОБА_8 26.04.2011 року показав, що він з потерпілим ОСОБА_8 був тривалий час знайомий, оскільки разом працювали. 26.04.2011 року, перебуваючи в приміщенні «будинку Торгівлі», що знаходиться по бул. Шевченка, 203 в м. Черкаси, попросив останнього придбати в кредит у вказаному магазині для нього мобільний телефон «Нокіа». Частину коштів в сумі 320 грн він віддав ОСОБА_8, а решту не віддав, оскільки припинися зв*язок з останнім. Наміру взагалі не повертати кошти у нього не було.

Щодо інкримінованих діянь відносно ОСОБА_9 в період з 15.01.2012 року по 05.03.2012 року обвинувачений ОСОБА_3 надав суду показання про те, що він з потерпілою ОСОБА_9 був знайомий і проживав деякий час у неї. Ніяких речей у неї не викрадав, а гроші, телефон з коробкою, золоті вироби: дві каблучки, ланцюжок, остання сама дала йому, оскільки йому терміново потрібні були гроші. Потерпілу він попереджав, що надані нею речі він здасть у ломбард, а потім викупить. Згодом, здавши речі ОСОБА_9 в ломбард через свого знайомого, він вказані речі не став викупляти через відсутність коштів.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.01.2016 року обвинувачений ОСОБА_3 в частині вказаних епізодів відмовився від своїх первісних показань та надав суду нові показання, згідно яких потерпілого ОСОБА_8 він знав по спільній роботі, а тому просив останнього придбати для нього мобільний телефон в кредит. Останньому він обіцяв частинами повертати гроші та у такий спосіб повернув близько 800 грн, а решту повернути не зміг, оскільки втратив зв*язок ОСОБА_8

Щодо заволодіння майном потерпілої ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_3 показав, що у останньої він брав лише гроші: перший раз 200 грн та другий раз 300 грн. інших речей у неї він не брав, в ломбард нічого не здавав.

Наявне в матеріалах кримінального провадження повідомлення ломбарду «Скарбниця» (т.1. а.с. 79) достовірно не вказує на причетність саме обвинуваченого ОСОБА_3 до передачі у заклад зазначеного у повідомленні майна, оскільки його передала у заклад особа з анкетними даними ОСОБА_15, жит. ІНФОРМАЦІЯ_3.

Жодного клопотання сторони обвинувачення з приводу допиту вказаної особи у суді заявлено не було, а слідчих та процесуальних дій щодо перевірки належності потерпілим закладеного майна органами досудового розслідування вчинено взагалі не було, тобто у вказаній обстановці органи досудового розслідування обмежилися наявністю жодним чином не перевіреними показаннями обвинуваченого, в яких він визнав свою вину, внаслідок чого перевірити та спростувати змінені показання ОСОБА_3 в суді не представилося можливим, а сумніви, які виникають з приводу доведеності винуватості в цій частині суд тлумачить на користь обвинуваченого ОСОБА_3 в порядку ч.3 ст.62 Конституції України.

При цьому суд звертає увагу на те, що при проведенні досудового розслідування вказаних епізодів органи досудового розслідування обмежилися фактично лише допитами ОСОБА_3, в яких він визнав свою вину, допитами потерпілих, інших осіб але не провели будь-яких інших слідчих та процесуальних дій щодо перевірки отриманих показань.

Разом з тим, керуючись положеннями ч. 4 ст.95 КПК України, суд не може грунтувати свої висновки на показаннях, які були надані слідчому, прокурору під час досудового розслідування та не може посилатися на них, а інших доказів винуватості обвинуваченого у вказаних епізодах суду не було надано, клопотань про направлення судових доручень з цього приводу від учасників судового розгляду не надходило, а сам суд при прийнятті рішення у даному кримінальному провадженні обмежений засадами кримінального судочинства (ст..ст.7-28 КПК України), в т.ч. щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості( ст.. 22 КПК України), а також диспозитивності (с.26 КПК України)

За таких обставин суд вважає, що органи досудового розслідування належними доказами не підтвердили, а тому не довели винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів щодо заволодіння майном ОСОБА_8 та щодо крадіжки майна ОСОБА_9, оскільки, знову ж таки, користуючись небажанням потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 приймати участь у судових засіданнях, допитаний у суді обвинувачений показав, що кошти ОСОБА_8 за придбаний телефон він частково повернув, а решту не зміг, оскільки між ними припинився зв*язок, а речі ОСОБА_9 він не викрадав, а отримував від останньої на власні потреби та попереджаючи її про те, що через брак коштів вказані речі він здасть в ломбард, тобто в даному випадку маються ознаки цивільно - правових відносин та відсутні ознаки діянь, що мають ознаки інкримінованих обвинуваченому злочинів.

Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому за злочини, винуватість у скоєнні яких доведена під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ОСОБА_3 злочинів, які кваліфікуються як злочини невеликої та середньої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, що пом*якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, думку потерпілих про суворість покарання.

За місце проживання та навчання обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивну характеристику останнього.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд вважає, що підстав для застосування до покарання обвинуваченому ОСОБА_3 приписів ст..69 КК України немає.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані різними статтями особливої частини Кримінального кодексу України, а тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання за кожний злочин окремо та по сукупності злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим злочинів, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише при ізоляції останнього від суспільства, тільки при призначенні йому покарання в вигляді реального позбавлення волі.

Цивільний позов по кримінальному провадженню заявлений потерпілою ОСОБА_5М . про відшкодування майнової шкоди на суму 4539,80 грн та моральної шкоди на суму 2269,90 грн підлягає до часткового задоволення в частині відшкодування майнової шкоди на суму 4203,34 грн, яка встановлена даним вироком суду як така, що спричинена обвинуваченим.

В частині відшкодування моральної шкоди, враховуючи вимоги справедливості та розумності, приймаючи до уваги те, що вказаний злочин обвинуваченим був вчинений відносно неповнолітньої особи, суд вважає необхідним задовольнити повністю.

Цивільний позов по кримінальному провадженню заявлений потерпілою ОСОБА_7 щодо відшкодування майнової шкоди на суму 4338,43 та моральної шкоди на суму 4761, підлягає залишенню без розгляду оскільки остання у судові засідання не з*явилася та від неї не надходило клопотань про розгляд цивільного позову у її відсутність, а обвинувачений вказаний позов не визнав.

Речові докази у справі відсутні.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого в доход держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо обраних запобіжних заходів підлягають скасуванню після набрання вироком законної сили.

Строк попереднього ув*язнення обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає зарахуванню в порядку ч.5 ст.72 КК України як один день попереднього ув*язнення за два дні позбавлення воля у період з 23.02.2015 року, коли останнього на підставі ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.02.2015 року було залишено у слідчому ізоляторі у зв*язку із розглядом даного кримінального провадження і до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.370, 373 КПК України,

суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання за:

- ч.1 ст.190 КК України один рік обмеження волі;

- ч.2 ст.190 КК України один рік і шість місяців позбавлення волі;

- ч.2 ст.185 КК України - два роки і шість місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 до відбуття два роки і шість місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня залишення його у Черкаському слідчому ізоляторі на підставі ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду від 23.02.2015 року про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_3 в Черкаському слідчому ізоляторі для розгляду даного кримінального провадження

Ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду від 23.02.2015 року про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_3 в Черкаському слідчому ізоляторі для розгляду даного кримінального провадження скасувати після набрання вироком законної сили.

В строк відбування покарання в порядку ч.5 ст.72 КК України зарахувати строк попереднього ув*язнення з розрахунку один день попереднього ув*язнення за два дні позбавлення волі у період з 23.02.2015 року по день набрання вироком законної сили.

Цивільний позов по кримінальному провадженню, заявлений ОСОБА_7 про відшкодування майнової і моральної шкоди залишити без розгляду в порядку ч.1 ст.326 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню, заявлений потерпілою ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. і жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь потерпілої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки м.Городище Черкаської області, вул. 1 Травня, 38 кошти в сумі 6473,24 грн у відшкодування майнової та моральної шкоди та в доход держави кошти в сумі 491,04 грн. (витрати на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи) : отримувач коштів УК у м. Черкаси Черкаської області, код ЄДРПОУ 38031150, банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок 31116115700002, код класифікації доходів бюджету 24060300.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 30 днів учасниками процесу з дня його проголошення, а засудженим в такий же час з моменту отримання копії вироку.

Головуючий Свитка С. Л.