Ухвала суду № 55755439, 10.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11-кп/790/408/16 Головуючий І-ої інстанції

Справа № 639/7331/15-к Кісь Д.П.

Категорія: ч.2 ст.121 КК України Доповідач: Ємець О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Ємця О.П.,

суддів - Шабельнікова С.К., Снігерьової Р.І.,

при секретарі - Потюк А.В.,

за участю: прокурора - Кочетова В.Ю.,

захисника - адвоката Найдьонової О.Г.,

обвинуваченої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за апеляційною скаргою захисника - адвоката Найдьонової О.Г. на вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 25 вересня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Зазначеним вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Харкова, громадянка України, незаміжня, з середньою освітою, непрацююча, раніше не судима, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2, -

визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та їй призначено покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати в сумі 613грн. 80коп. на залучення експертів постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Як встановив суд, 28.06.2015 року приблизно о 23 годині ОСОБА_3, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де в одній із житлових кімнат між нею та її співмешканцем, ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

В ході сварки ОСОБА_3, діючи умисно, маючи умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, суб'єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, використовуючи в якості знаряддя скоєння злочину кухонний ніж з ручкою із полімерного матеріалу, довжиною леза приблизно 13 см, який лежав на кухонному столі, схопила його в праву руку та нанесла ОСОБА_5 два удари лезом ножа в область передньої поверхні грудної клітини зліва у проекції лівої ключиці потерпілого.

В результаті вказаних протиправних дій, ОСОБА_3 спричинила потерпілому ОСОБА_5 одну непроникаючу колото-різану рану на передній поверхні грудної клітки зліва в проекції лівої ключиці, яка локалізується в м'яких тканинах і не проникає в плевральну порожнину, що є легким тілесним ушкодженням; а також одну проникаючу колото-різану рану, яка розташована на передній поверхні грудної клітини зліва в проекції 1-го міжребер?я по середньоключичній лінії з ушкодженням по ходу раневого каналу м'яких тканин грудної клітини (підшкірно-жирової клітковини та м'язів), міжреберних м'язів та плеври 2-го міжребер?я зліва по середньоключичній лінії, проникаючий у ліву плевральну порожнину та утворюючий наскрізне ушкодження верхньої частки лівої легені навколосерцевої сумки, лівого передсердя і закінчуючись в порожнині лівого передсердя.

Після цього конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 припинився та потерпілий разом ОСОБА_3 лягли спати.

Однак, в результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 через деякий час, який обчислюється хвилинами, десятками хвилин, помер. Факт його смерті та місце положення було зафіксовано прибулими 29.06.2015 о 00 годині 30 хвилин на місце скоєння злочину співробітниками міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

Смерть ОСОБА_5 настала в результаті проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з пошкодженням лівої легені та серця, що за критерієм небезпеки для життя є тяжким тілесним ушкодженням, яке призвело до розвитку крововтрати і стало безпосередньою причиною смерті потерпілого.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Найдьонова О.Г. просить змінити вирок, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк відповідно до ст.75 КК України. Захисник вважає, що окрім ст.69 КК України, суд повинен був застосувати ст.75 КК України з огляду на особу обвинуваченої, яка раніше не судима, щиро каялася у вчиненому, позитивно характеризується, має малолітнього сина. Також захисник просить врахувати, що потерпілий будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не мав, та вважав, що в інциденті є вина самого потерпілого ОСОБА_6

Крім того, в судовому засіданні захисник - адвокат Найдьонова О.Г. заявила клопотання про застосування ч.5 ст.72 КК України щодо перерахунку строку попереднього ув'язнення обвинуваченої.

Заслухавши доповідь судді, захисника та обвинувачену, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника з викладених в ній підстав, прокурора, який вважав вирок суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини справи та винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ніким не оспорюються, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції у відповідності зі ст. 404 КПК України рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє та переглядає його в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Судом першої інстанції ці вимоги закону були дотримані у повному обсязі.

Так, обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_3 та призначаючи їй покарання у виді позбавлення волі, яке вона має відбувати реально, суд виходив з характеру та ступеню тяжкості скоєного злочину, який є тяжким, його наслідків у виді смерті людини, обставин, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного злочину. Так, судом враховано дані про особу обвинуваченої, яка не працює, незаміжня, виховує малолітню дитину - сина ОСОБА_4, 2008р.н., раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття, а також активне сприяння органу досудового розслідування та суду у встановленні істини по справі.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Таким чином суд врахував при призначенні покарання всі ті обставини, на які посилається захисник в апеляційній скарзі.

Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, суд обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3, попередження скоєння нею нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченої в цілому є неможливе без реального відбування покарання у місцях позбавлення волі. Водночас, врахувавши поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, її молодий вік, віктимну поведінку потерпілого ОСОБА_5, наявність на утриманні у обвинуваченої малолітньої дитини, позицію потерпілого, який не наполягав на призначенні суворого покарання, а також те, що ОСОБА_3 раніше не притягалася до адміністративної та кримінальної відповідальності, з огляду на відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність декількох обставин, що його пом'якшують, що істотно знижує ступінь тяжкості скоєного злочину, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність застосування положень ст.69 КК України, належним чином мотивувавши своє рішення.

Колегія суддів вважає, що призначаючи ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням за вчинення умисного тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілого, врахувавши особу винної та сукупність викладених вище обставин справи, суд дотримався вимог статей 65-67 КК України, оскільки призначене обвинуваченій покарання відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, і є необхідним для її виправлення та попередження нових злочинів, як це передбачено ст.65 КК України.

Підстав вважати призначене ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст.69 КК України явно несправедливим через його суворість, не вбачається, як і не вбачається підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, як про це ставить питання в апеляційній скарзі захисник.

Враховуючи, що у відношенні обвинуваченої ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, клопотання захисника про зарахування попереднього ув'язнення обвинуваченої у строк покарання у порядку ч.5 ст.72 КК України підлягає задоволенню.

Розглянувши кримінальне провадження в межах апеляційної скарги, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Найдьонової О.Г. залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 25 вересня 2015 року у відношенні ОСОБА_3 без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання, тобто з 29 червня 2015 року по 10 лютого 2016 року включно, із співвідношення 1 дню тримання під вартою відповідає 2 дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженою, яка тримається під вартою - в той же строк з дня вручення їй копії ухвали.

Судді:

_______ ______ _______

О.П. Ємець Р.І. Снігерьова С.К. Шабельніков