Постанова № 55751527, 09.02.2016, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження №1-кс/641/313/2016 Справа №641/1214/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Комінтернівський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого слідчого судді Маньковської О.О.

при секретарі Бутівченко Н.С.

за участю слідчого Гвоздецької О.М.

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Комінтернівського відділення Харківської місцевої прокуратури № 5 молодшого радника юстиції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221070000007 від 19.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Комінтернівського відділення Харківської місцевої прокуратури № 5 молодшого радника юстиції ОСОБА_2 про накладення арешту, тобто тимчасово позбавити підозрювану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, можливості відчужувати квартиру АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що 19.01.2015 до Харківської місцевої прокуратури №5 надійшла заява від ОСОБА_4 від 19.01.2015щодо одержання службовою особою неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди. У своєму зверненні заявник вказує, що посадова особа відділу контролю за використанням комунального майна і приватизації департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради вимагає у нього неправомірну вигоду за використання приміщення комунальної власності та за оформлення договору оренди майна. 19.01.2016 року дані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016221070000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. У той же день заступником прокурора Харківської області на підставі ч. 5 ст. 218 КПК України винесено постанову про визначення підслідності у вказаному кримінальному провадженні та проведення досудового розслідування доручено СВ Комінтернівського ВП ГУНП в Харківській області. В ході подальшого досудового розслідування встановлено, що 22.01.2016 року ОСОБА_4, який здійснює підприємницьку діяльність разом з ФОП ОСОБА_5, перебуваючи в підвальному приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, 233 передав заступнику начальника відділу департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради ОСОБА_6 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 5 тис. грн. за можливість користуватися приміщенням комунальної власності та оформлення договору оренди. Крім того, 22.01.2016 року ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні дільниці №15 КП «Жилкомсервіс» за адресою: м. Харків, вул. Метробудівників, 4 передав начальнику дільниці ОСОБА_3 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 2 тис. грн. за перший місяць користування приміщенням комунальної власності, що розташовано за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, 233. В подальшому, 28.01.2016 року, ОСОБА_4 перебуваючи в службовому кабінеті №16 департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 16 передав заступнику начальника відділу департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради ОСОБА_6 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 грн. за можливість користуватися приміщенням комунальної власності та оформлення договору оренди. Допитаний ОСОБА_4, пояснив, що в телефонній розмові з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 домовився про зустріч на 04.02.2016, в ході якої буде передано останню частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди вказаним особам. 04.02.2016 року ОСОБА_4 в приміщенні дільниці №15 КП «Жилкомсервіс» за адресою: м. Харків, вул. Метробудівників, 4 передав начальнику дільниці ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 2 тис. грн. за користування приміщеннями комунальної власності, після чого остання затримана працівниками міліції в порядку ст. 208 КПК України. Таким чином, встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_2. 04.02.2016 року ОСОБА_3 була затримана в порядку ст..208 КПК України. 05.02.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція ч. 3 ст.368 КК України передбачає покарання у виглядіпозбавлення волі на строквід пяти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №52516595 від 03.02.2016 ОСОБА_3 належить: -?квартира АДРЕСА_3. Враховуючи, що санкцією статті, за якою ОСОБА_3 повідомлено про підозру передбачена конфіскація майна, тому з метою забезпечення можливого застосування заходу кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, необхідно накласти арешт на вище перелічене нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав в повному обсязі.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що вказані речі набуті вході вчинення кримінального правопорушення та є предметом кримінального правопорушення.

Керуючись вимогами ст. ст. 167,170,172, 173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Комінтернівського відділення Харківської місцевої прокуратури № 5 молодшого радника юстиції ОСОБА_2, про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт, тобто тимчасово позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, можливості відчужувати квартиру АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали покладається на прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_2

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської областіпротягом 5 днів з дня її оголошення.

ОСОБА_7 О . Маньковська