Вирок № 55751023, 12.02.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4996/15-к

Номер провадження 1-кп/623/34/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2016 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

при секретарі: Вовк І.В.

за участю прокурора: Федорченко І.С.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3: не з`явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015220000000741 від 19 вересня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Піски-Радьківські, Борівського району, Харківської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18.09.2015 року приблизно о 16-50 годині, ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем « Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався на території Ізюмського району Харківської області по автошляху «Київ-Харків-Довжанський» зі сторони м. Харків в сторону м. Ізюм Харківської області. В районі 614 км + 850 м водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.10.1, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 14.2 (в) «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку водій буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані», та виїхав на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21013» р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку. Після зіткнення автомобіль «Opel Omega» під керуванням ОСОБА_1 виїхав за межі проїжджої частини до лівого кювету по ходу його руху та перекинувся декілька разів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Opel Omega» ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 384-Из.т/15 від 05.10.2015 року причиною смерті ОСОБА_5 став розрив грудного відділу аорти, що супроводжувалось рясною внутрішньою кровотечею і гострою крововтратою.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся в скоєному правопорушенні, просив суворо не карати, підтвердив обставини справи, повідомив, що 18.09.2015р. він разом з ОСОБА_5 на його автомобілі «Opel Omega» рухались по автошляху «Київ - Харків - Довжанський» в сторону м. Ізюму Харківської області. Попереду рухалась колона автомобілей, що потребувало постійного їх обгону, під час одного з обгонів в районі 614 км. ОСОБА_1, рухаючись близько 90 км/год, включив поворот, почав зліва обганяти фуру, побачив що не встигає повернутися на свою полосу руху, оскільки у зустрічному напрямку їхав автомобіль «ВАЗ-21013» і вирішив об`їхати цей автомобіль зліва по обочині, однак не встиг, оскільки автомобіль був важким, зацепив переднім крилом автомобіль «ВАЗ-21013», і з`їхав у кювет, автомобіль декілька разів перекинувся. Після дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_1 тями не потеряв, виліз з автомобіля, розшукав ОСОБА_5, якого викинуло з автомобіля, і на його руках він і загинув. Власнику автомобіля «ВАЗ-21013» було відшкодовано збитки у розмірі 6000 грн., потерпілій ОСОБА_3 було відшкодовано збитки близько 9000 грн.

Потерпіла ОСОБА_3 надала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру не має, оскільки шкода відшкодована повністю у добровільному порядку, просить призначити мінімальне покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_2 просить суд призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, не призначати додаткового покарання, врахувати пом`якшуючи обставини, позитивні характеристики обвинуваченого, те, що обвинуваченим відшкодовано всі витрати потерпілим від даного злочину.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком - 3 роки та встановити обов`язки, передбачені ст. 76 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - 2 роки.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій згідно ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що спричинило смерть потерпілого.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 1998 року народження, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, раніше не судимий, про що свідчать: довідка з Борівської центральної районної лікарні, характеристики з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення, свідоцтво про народження, паспорт, довідка управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнає себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 - щире каяття, усунення заподіяної шкоди.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості. вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин із застосуванням ст. 69-1 КК України.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК Українинеобхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає як основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, так і додаткове покарання, як позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Суд враховує щире каяття, усунення заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, відсутність судимості, те що він за місцем проживання характеризується позитивно, вину свою визнає повністю, однак діяння, яке вчинив ОСОБА_1, спричинило смерть потерпілого, а життя людини за ст. 3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю, з урахуванням характеру суспільної небезпеки злочину, а також того, що обвинуваченим порушено одночасно два пункти Правил дорожнього руху, в результаті чого і сталася дорожньо-транспортна пригода, що призвело до незворотних наслідків у вигляді смерті людини, суд вважає, що обвинуваченому крім основного покарання, слід призначити також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

З урахуванням наведених вище обставин справи, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити основне покарання з застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт майна, накладений на автомобілі «Opel Omega», державний номер НОМЕР_1 та «ВАЗ-21013», державний номер НОМЕР_3, згідно ухвал Київського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2015 року по справі №640/16352/15-к у відповідності до ч.4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню за відсутністю подальших підстав такого накладення.

Речові докази - відсутні.

Цивільний позов - не заявлено.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України судові витрати а саме витрати в розмірі 4971,78 грн. за проведення експертиз: 1) автотехнічної експертизи № 877/15 від 26.10.2015 у розмірі 2209 грн. 68 коп., 2) транспортно-трасологічної експертизи № 847/15 від 22.10.2015 у розмірі 2762. грн. 10 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 69-1, 75,76, ч.2 ст. 286 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 370, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити основне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовій строк - 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набранням вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт майна, накладений по кримінальному провадженню №12015220000000741 на автомобілі «Opel Omega», державний номер НОМЕР_1 та «ВАЗ-21013», державний номер НОМЕР_3, згідно ухвал Київського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2015 року по справі №640/16352/15-к.

Цивільний позов - не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати на проведення експертиз у розмірі 4971,78 грн., що складаються з витрат по автотехнічній експертизі № 877/15 від 26.10.2015 у розмірі 2209 грн. 68 коп.; по транспортно-трасологічній експертизи № 847/15 від 22.10.2015 у розмірі 2762 грн. 10 коп., проведені в кримінальному провадженні №12015220000000741.

Речові докази - відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк