Постанова № 55749726, 12.02.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/933/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2016 року Рівненський міський суд

під головуванням судді Ковальова І.М.

при секретарі Грицаюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії звернувся ОСОБА_1 у якому просить суд визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м.Рівне, які полягають у відмові ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання із 01 вересня 1975 року по 16 липня 1977 року, роботи за посадою муляра з 21 липня 1977 року по 07 травня 1979 року, військової служби з 17 травня 1979 року по 11 травня 1981 року і роботи за посадою монтажника з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій з 04 серпня 1981 року по 13 жовтня 1987 року та призначити пільгову пенсію за віком починаючи з 11 жовтня 2015 року; зобовязати Управління пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 11 жовтня 2015 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання із 01 вересня 1975 року по 16 липня 1977 року, роботи за посадою муляра з 21 липня 1977 року по 07 травня 1979 року, військової служби з 17 травня 1979 року по 11 травня 1981 року та роботи за посадою монтажника з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій з 04 серпня 1981 року по 13 жовтня 1987 року.

В судове засідання позивач не зявився, однак просив провести розгляд справи у його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у поданих письмових запереченнях на позов.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 народився 10 жовтня 1960 року в с.Сухівці Рівненського району Рівненської області, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні паспортом позивача серії СР 200253 виданим 11 квітня 1997 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області.

Загальний страховий стаж роботи позивача становить більше 25 років 6 місяців, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком №2 становить більше 12 років 6 місяців.

25 грудня 2015 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком за Списком №2 та надав всі необхідні документи, що підтверджують його роботу в шкідливих умовах праці з 11 жовтня 2015 року.

Згідно дослідженої в судовому засіданні відповіді Управління пенсійного фонду України в м.Рівне від 06 січня 2016 року №5/10 вбачається, що за результатами зустрічної перевірки відповідності змісту уточнюючої довідки від 28 жовтня 2015 року №66 первинним документам, проведеної в ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат» встановлено наступне: з 21 липня 1977 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду муляра-монтажника 3 розряду (наказ №160к від 22 липня 1977 року) з 07 травня 1979 року звільнений у звязку з призовом на військову службу (наказ №42 від 07 травня 1979 року) з 04 серпня 1981 року прийнятий на посаду муляра-монтажника 3 розряду (наказ №88 від 12 серпня 1981 року) з 13 жовтня 1987 року присвоєно 3 тарифікаційний розряд бетонника (наказ №113-к від 13 жовтня 1987 року), з 01 березня 1994 року переведений з посади маляра по оздобленню фасадів на посаду муляра (наказ №17 від 04 березня 1994 року), з 01 липня 1996 року звільнені з посади муляра 4 розряду (наказ №400 від 01 липня 1996 року). Згідно з наказом №35-к від 19 квітня 1988 року (про надання щорічної відпустки) зазначені посади герметика та фасадника.

Згідно з особовими рахунками нарахування заробітної плати проводилось: як муляру (1977-1982); бетоннику (1983-1988); фасаднику (1989-1993); за період 1994-1996 років посада не зазначена.

В особовій картці Т-2 на імя ОСОБА_1 (табельний №2033), в розділі 3 «Призначення і переміщення» містяться записи про прийняття, переведення (переміщення) і звільнення»: з 04 серпня 1981 року муляр-монтажник (наказ №88 від 12 серпня 1981), з 13 жовтня 1987 ДСК бетонник (наказ №113 від 13 жовтня 1987), з 19 квітня 1988 герметчик (наказ №35 від 19 квітня 1988), з 01 січня 1991 фасадник (наказ №31 від 30 січня 1991), з 01 березня 1994 муляр бригади мулярів (наказ №17 від 04 березня 1994).

Згідно з наказом АТ «Рівненський домобудівний комбінат від 25 серпня 1995 року №149а підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 посади «муляра, постійно працюючого в бригадах мулярів і спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад». Враховуючи викладене, до пільгового стажу за Списком №2 можливо зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01 березня 1994 року по 01 липня 1996 року на посаді муляра (1 рік 5 місяців 3 дні), що підтверджується первинними документами та атестацією робочих місць.

Підсумовуючи викладене, немає підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки документально не підтверджено факт зайнятості на роботі ОСОБА_1 зі шкідливими та важкими умовами праці не менше 12 років 6 місяців.

Суд вважає дану відмову протиправною та такою, що порушує права позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Тобто, страховий стаж з 01 липня 2000 року обчислюється згідно сплати позивачем або його роботодавцем страхових внесків, а до 01 липня 2000 року у відповідності до законодавства, що було чинне до прийняття Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Порядок зарахування стажу за період до 01 липня 2000 року регламентується Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ( 637-93-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У своїй відповіді Управління пенсійного фонду України зазначає, що підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах до Списку №2 немає через відсутність необхідного пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців.

Відповідно до копії атестату №4669 виданого 16 липня 1977 року, позивач закінчив повний курс Професійного технічного училища №1 (будівельників) м.Рівне і здобув професію «муляр-монтажник третього розряду». Відтак, сама по собі опанована позивачем професія передбачає заняття роботою в шкідливих умовах згідно із посадами, які дозволяють виходити на пенсію із урахуванням пільг, встановлених законодавством.

З 01 січня 2006 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», згідно з яким час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або до введення в дію Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою процесією не перевищує трьох місяців.

Наведеними вище приписами кореспондуються положення листа Пенсійного фонду України, що входить до структури міністерства праці та соціальної політики України від 16 січня 2006 року №194/0/14-06/039-6, №467/02-20.

Згідно з записом №2 у трудовій книжці позивача та у відповідності до наказу від 22 липня 1977 року №160к, позивач був прийнятий на постійну роботу після успішного навчання у ГПТУ-1 на посаду «каменщик-монтажник», що в перекладі з російської відповідно читається і розуміється, як «муляр-монтажник».

Тобто, для того, щоб зарахувати період навчання позивача до спеціального стажу, кадровий працівник підприємства прийняв його на роботу за професією яку він здобув на навчанні в училищі, оскільки саме так вимагає норма закону.

Відповідно до п.1 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731. Цей Порядок регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/1731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на вільних умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, Розділ ХХХІІ «Будівництво реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших обєктів», «а» - робітники, код 2290000а-12680 передбачені муляри, які постійно працюють в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад: код 229000а-14612 передбачені монтажники по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій.

Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 11 березня 1994 року №162 передбачено пільгову посаду «муляра, який постійно працює в бригаді мулярів», розділ ХХVІІ «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація і ремонт будинків, споруд і інших обєктів, код професії 2290000а-12680.

Наказами по підприємству від 28 жовтня 1976 року та 21 лютого 1977 років підтверджується наявність на підприємстві бригад малярів, а як наслідок їх робота в особливо важких умовах праці.

Виходячи із наказу №7 від 07 травня 1979 року №42к, позивач був звільнений з роботи «Домобудівельного комбінату» у звязку з призовом в лави Радянської армії, а як наслідок, згідно з положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», період військової служби теж слід зараховувати до спеціального стажу, який дає право для призначення пенсії за Списком №2.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно із копією уточнюючої довідки від 28 жовтня 2015 року №66, виданої ТзОВ «Рівненський домобудівний комбінат» (є правонаступником РДК), позивач з 21 липня 1977 року по 07 травня 1979 року та з 01 березня 1994 року по 01 липня 1996 року обіймав посаду: «муляра, який постійно працював в бригаді мулярів повний робочий день і інших робіт не виконував, згідно Списку №2, розділ XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація і ремонт будинків, споруд і інших обєктів», код професії 2290000а-12680, що затверджений постановою КМУ від 11 березня 1994 року №162.

Також в уточнюючій довідці зазначено, що в період з 04 серпня 1981 року по 13 жовтня 1987 року позивач працював монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій на будівництві з повним робочим днем і інших робіт не виконував, що передбачено Списком №2, XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація і ремонт будинків, споруд і інших об'єктів», код професії 2290000а-14612, що затверджений - постановою КМУ від 11 березня 1994 року №162.

Відповідач посилається, що посада позивача в трудовій книжці вказана просто «монтажник З р.» без приставки «по монтажу статевих і залізобетонних конструкцій». Його бездіяльність по аналізі норм чинного законодавства, а як наслідок не зарахування стажу обгрунтовується наступним.

В класифікаторі професій України значиться: код професії 14612 «монтажник по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій». Список №2 розділ ХХVІІ будівництва, розділ 2290000а-14612 «монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій», затверджений постановою КМУ від 11 березня 1994 року №162.

У Національному класифікаторі України ДК 003 «Класифікатор професій», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року №327, професійних назв робіт «Муляр - монтажник» та «Монтажник сталених та залізобетонних конструкцій» не міститься. Не передбачені вони і раніше чинними класифікаторами професій (Загальносоюзний класифікатор професій робітників, посад, службовців, затверджений постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 27 серпня 1986 року №016 та Державним Класифікатором України ДК №003-95 «Класифікатор професій», затвердженим Держстандартом України від 27 липня 1995 року №3257.

Вищезазначеними класифікаторам професій передбачені професійні назви робіт «Муляр» та «Монтажник з монтажу с талевих та залізобетонних конструкцій».

Таким чином, помилкове зазначення працівником відділу кадрів посади позивача «монтажник» в період із 04 серпня 1981 року по 13 жовтня 1987 року не повинно слугувати позивачу підставою для відмови пенсійним управлінням у зарахуванні стажу та спростовується наданою підприємством уточнюючою довідкою, як підтвердження помилки.

Згідно до вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.2.3. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції України та Міністерства праці України від 29 липня 1993 року №58 (із змінами і доповненнями в редакції на момент роботи позивача на пільгових посадах) передбачалося, що (далі цитується мовою оригіналу): «Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження)».

Відтак можна зробити цілком обґрунтований та вірний висновок, що записи в трудовій книжці про прийом та звільнення з роботи мали би чітко відповідають тексту наказів, виданих керівником підприємства, принаймні відповідальність за внесення неточних відомостей у первинні документи покладається на конкретних посадових осіб, а не на працівників, у яких відсутні компетентні знання та можливості контролювати роботу працівників відділу кадрів. Оскільки уточнююча довідка видавалась на підставі книг наказів про прийняття та звільнення з роботи, особових рахунків по заробітній платі, де відображається підвищений розмір зарплати, який виплачувався за роботі в шкідливих умовах праці, відтак, враховуючи що вона не оскаржена та не визнана недійсною, відомості, які викладені в означеній довідці, несуть цілком обґрунтований та достовірний характер.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: наявність професії та виробництва в Списках № 1 та №2 та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

Згідно із наказом про атестацію робочих місць по підприємству підтверджується пільгове пенсійне забезпечення працівників, які працюють за посадами мулярів та монтажників з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій.

Частина 1 статті 75 КЗпП України передбачала, що щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 15 робочих днів, з поступовим переходом до надання відпустки більшої тривалості. Порядок обчислення тривалості щорічної відпустки визначається законодавством.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.76 КЗпП (в редакції на момент роботи позивача із 1977 року по 1996 рік) передбачалось, що щорічні додаткові відпустки надаються працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці. Таким чином, за роботу в шкідливих умовах праці в період 1977-1996 років позивачу мала би надаватись відпустка в сумі основна і додаткова більше 15 днів на рік.

Наведеним приписам ч.1 ст.76 КЗпП кореспондують положення постанови КМУ від 17 листопада 1997 року №1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці».

З огляду картки Форми Т-2, що велася на позивача, протягом роботи на підприємстві із 1977 року по 1996 рік (досліджувалась спеціалістами УПФ і висновки викладені в акті зустрічної звірки) вбачається, що позивач у спірний період, отримував щорічну основну та додаткову відпустку тривалістю більш як 15 календарних днів, що само по собі свідчить про наявність в його роботі шкідливих або ж важких умов праці, а як наслідок можливість зарахування даного періоду до пільгового стажу за Списком №2 та призначення пенсії по досягненню ним визначеного віку.

Згідно із нормами Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства соціального захисту населення. Міністерства юстиції України та Міністерства праці України від 29 липня 1993 року №58 (абз.7 п.2. 14 Інструкції), робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

В період роботи позивача на посадах муляра та монтажника з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій починаючи, він не займався будь-якими роботами за сумісництвом, окрім як його та не надавав згоди на ймовірний запис такої роботи в трудовій книжні. Жодних доказів цього відповідачем не надано та не обґрунтовано зарахування стажу роботи в шкідливих умовах праці у не повному обсязі за відпрацьований рік.

Позивач має пільговий стаж роботи за Списком №2, виходячи із проведеної підприємством атестації - 10 років, що дає йому право на призначення пенсії, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по досягненню 50 років.

Відповідно до Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право па пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Згідно з п.4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Тобто, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

У відповідності до п.4.2. наказу Мінпраці га соцполітики від 18 листопада 2005 року №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», відповідно до результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови їх характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах мас бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 4.3. передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи па даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пункт 4.4 визначає, що якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком па пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи наданому підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01 серпня 1992 року №442 проведення атестації робочих місць доручено керівникам підприємств та організацій незалежно під форм власності й господарювання.

З огляду уточнюючої довідки від 28 жовтня 2015 року №66 підтверджене право на пільгову пенсію у відповідності до наказу про атестацію №149 від 25 серпня 1995 року.

Таким чином, враховуючи проведення атестації 30 вересня 2004 року, пункт 4.3 наказу Мінпраці та соцполітики від 18 листопада 2005 року №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком па пільгових умовах», період пільгової роботи позивача із 29 вересня 1999 року по 29 вересня 2009 року підлягає до зарахування за Списком №2, а як наслідок, призначенню пенсії з моменту звернення.

Станом па час подання адміністративного позову, усі документи, що видавалась «Рівненським домобудівним комбінатом», щодо підтвердження пільгового стажу позивача для призначення пенсії відповідає вимогам, які встановлені щодо видачі таких довідок (документів), не скасовані, не визнані недійсними, підтверджена підписами відповідних посадових осіб, дії яких не оскаржувались, а відтак відповідальність за достовірність викладених у таких документах даних несе підприємство, та посадові особи, які видали дану довідку.

Крім того, в оглядовому листі Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2008 року № 1406/100/13-08 "Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищими адміністративним судом України у касаційному порядку)" викладена позиція, відповідно до якої помилковою є позиція судів, в яких для підтвердження стажу роботи приймаються виключно уточнюючі довідки підприємств або організацій, та безпідставно не приймаються при цьому покази свідків, які працювали з позивачами на одному підприємстві.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» регламентується порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, де зазначається, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи вищевикладені норми стосовно строків призначення пенсії, та наявне звернення до Відповідача із такою заявою, пільгова пенсія за віком позивача повинна бути призначена з урахуванням стажу пільгової роботи за Списком №2 починаючи наступного дня після досягнення ним 55 річного віку (11 жовтня 2015 року).

Відмова у призначенні позивачу пільгової пенсії є незаконною та порушує конституційне право на соціальний захист, гарантоване ст. 46 Конституції України.

Згідно п.п.4, 23 ч.1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V від 14 вересня 2006 року усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку мас право на соціальний захист.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Управління Пенсійного фонду України як територіальний представницький орган Пенсійного фонду України зобовязано керуватися у своїй діяльності лише виключно діючим законодавством України в межах своїх повноважень.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до Розділу 11 Конституції України право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і забезпечується ч. 2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що позивачем повністю доведені заявлені ним позовні вимоги, а представник відповідача їх не спростовував, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,17,94,158-162,183-2,186 КАС України,

суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задоволити.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м.Рівне, які полягають у відмові ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання із 01 вересня 1975 року по 16 липня 1977 року, роботи за посадою муляра з 21 липня 1977 року по 07 травня 1979 року, військової служби з 17 травня 1979 року по 11 травня 1981 року і роботи за посадою монтажника з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій з 04 серпня 1981 року по 13 жовтня 1987 року та призначити пільгову пенсію за віком починаючи з 11 жовтня 2015 року.

Зобовязати Управління пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 11 жовтня 2015 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання із 01 вересня 1975 року по 16 липня 1977 року, роботи за посадою муляра з 21 липня 1977 року по 07 травня 1979 року, військової служби з 17 травня 1979 року по 11 травня 1981 року та роботи за посадою монтажника з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій з 04 серпня 1981 року по 13 жовтня 1987 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: