Рішення № 55748987, 09.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 668/7796/15-ц Головуючий в І інстанції Зубов О.С.

Номер провадження 22-ц/791/135/16 Доповідач Орловська Н.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Орловської Н.В.

Суддів: Кутурланової О.В.

ОСОБА_1

секретар Кутузова А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргоюПриватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И Л А :

30.06.2015р. ОСОБА_2 звернулась із позовом до Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (далі ПрАТ «Фарлеп-Інвест») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди вказуючи, що працювала на посаді провідного фахівця центру з продажу та обслуговування м. Херсона Південної філії та звільнена з роботи наказом від 29 травня 2015р. з підстав п.1 ст. 40 КЗпП України.

Оскільки відповідач за два місяця не попередив про наступне звільнення і не запропонував іншої роботи, та при звільненні не врахував її переваг перед іншими працівниками, зокрема кваліфікацію, стаж роботи, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, просила поновити її на роботі, та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2015р. позовні вимоги задоволені. Поновлено ОСОБА_2 на посаді провідного фахівця центру з продажу та обслуговування м. Херсона Південної філії ПрАТ «Фарлеп-Інвест». Стягнуто на її користь із відповідача 9165,20 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Фарлеп-Інвест» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що суд не надав належної оцінки фактам, які вказують на дотримання вимог законодавства при звільненні позивачки, а саме належне попередження її про звільнення за два місяці, врахування комісією при звільненні, що стаж роботи позивачки на підприємстві менший ніж у решти працівників з рівною кваліфікацією, при цьому визнано, що продуктивність праці її нижча ніж у решти працівників, а тому позивачка переваг при звільненні не мала.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та ухвалюючи рішення про поновлення на роботі позивачки суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_2 звільнена з порушенням положень п.1 ч.2 ст. 42 КЗпП України, оскільки при однаковій кваліфікації і продуктивності праці працівників центру з продажу та обслуговування (далі ЦПО) в м. Херсоні Південної філії ПрАТ «Фарлеп-Інвест» не враховано її переважне право на залишення на роботі як особи, що має двох утриманців.

Проте з таким висновком повністю погодитись не можна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваний власником у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності, або штату працівників.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працювала на посаді провідного фахівця центру з продажу та обслуговування м. Херсона Південної філії ПрАТ «Фарлеп-Інвест» та була звільнена за ініціативою власника з підстав п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку із скороченням чисельності та штату працівників.

Загальний стаж її роботи на вказаній роботі враховується із 01.11.2002р., оскільки із попереднього місця роботи у ТОВ «Фірма «Альтек» вона була переведена на роботу у ПФ ПрАТ «Фарлеп-Інвест» у звязку із злиттям вказаних фірм.

З метою збільшення ефективності робочих процесів і перерозподілу функцій між працівниками була розроблена і введена в дію із вересня 2014р. нова організаційна структура технічного персоналу філій, а з 01.01.2015р. - організаційна структура комерційного персоналу філій ПрАТ «Фарлеп-Інвест» з визначенням найбільш оптимальної чисельності працівників у кожному підрозділі з урахуванням обсягу роботи, раціонального використання праці персоналу.

Власником прийнято рішення про скорочення чисельності та виведення із штату працівників південної філії однієї одиниці провідного фахівця ЦПО м. Херсона відділу обслуговування із 01.06.2015р. на підставі наказу уповноваженої особи від 29.12.2014р. № 43.(а.с. 21-29).

20.08.2014р. ОСОБА_2 звільнена з підстав п.1 ст. 40 КЗпП України та рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 09.12.2014р., яке набуло чинності 12.03.2015р., згідно ухвали суду апеляційної інстанції, поновлена на посаді провідного фахівця ЦПО м. Херсона ПрАТ «Фарлеп-Інвест», оскільки вказаними судовими рішеннями встановлений факт порушення процедури звільнення позивачки та не враховано її переважне право на залишення на роботі, як особи, що має двох неповнолітніх дітей.

Міським центром зайнятості припинено виплату допомоги по безробіттю із 12.03.2015р., про що є відповідний запис у трудовій книжці позивачки (а.с.4-5).

13.03.2015р. ОСОБА_2 звернулась до відповідача із письмової заявою про поновлення на роботі на виконання наведеного рішення суду.(а.с.32).

У відповідності до наказу від 13.03.2015р. № 07 в штатний розпис ПФ ПрАТ «Фарлеп-Інвест» з 13.03.2015р. введена додаткова одиниця провідного фахівця в ЦПО м. Херсона.

Наказом від 13.03.2015р. № 32п ОСОБА_2 поновлена на вказаній посаді з 13.03.2015р. із встановленням робочого місця та часу фактичного виконання обовязків із дня поновлення 13.03.2015р. та фактично приступила до роботи, про що вказано у табелі робочого часу та у довідці про нарахування заробітної плати за 13.03.2015р.(а.с.30,31, 50,51,52).

На підставі наказу уповноваженої власником особи, директора Південної філії ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 19.03.2015р. №11 прийнято рішення про скорочення чисельності та штату працівників та введені відповідні зміни у штатний розпис із 01.06.2015р. Створена комісія для визначення осіб, які мають переважне право залишитись на роботі. (а.с.33).

Створена на підставі вказаного наказу комісія дослідила рівень кваліфікації та продуктивності праці працівників структурного підрозділу де мало відбутись скорочення однієї посади та врахувала, що жодний із трьох працівників не має спеціальної освіти в галузі телекомунікацій, а тому з врахуванням стажу їх роботи, практичної підготовки дійшла висновку про однаковий рівень кваліфікації.

Разом з тим, встановлюючи продуктивність праці взято до уваги особисті показники в роботі протягом однакового часу роботи за 6 місяців 2014р. Так, за показником кількості оброблених звернень ОСОБА_3 - 1500, ОСОБА_4 - 1428, тоді як ОСОБА_2 за цей же період - 664 звернення. Крім того, за показником кількості утриманих абонентів ОСОБА_3 - 137, ОСОБА_4 - 80, ОСОБА_2 - 48. (а.с.42-44, 146, 151-153).

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_2 наведених показників не заперечувала, та свої показники продуктивності праці пояснила тією обставиною, що до неї найчастіше звертаються за обслуговуванням її сусіди і знайомі, яким вона приділяє більше часу, а тому кількісні показники роботи є нижчими ніж у інших працівників.

Також комісією враховано і факт притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, відсутність на робочому місці 13.03.2015р. більше чотирьох годин із 14:00 до 18:00, за що наказом від 17.03.2015р. №9 оголошена догана. Із наведеним наказом позивачка ознайомлена 25.03.2015р. та у встановлену порядку його не оскаржила (а.с.35-41,51,139-145).

Суд першої інстанції цю обставину до уваги не взяв, та зробив висновок про те, що наказ видано до часу прийому позивачки на роботу. Проте такий висновок суперечить наведеним вище письмовим доказам, табелю робочого часу, довідки про нарахування заробітної плати за вказаний період та фактичне виконання позивачкою своїх обовязків з часу видання наказу про поновлення 13.03.2015р. Крім того, правомірність притягнення позивачки за порушення трудової дисципліни через її відсутність на роботі більше ніж 4 години 13.03.2015р. предметом судового розгляду у даній цивільній справі не було, та зазначений наказ про накладання дисциплінарного стягнення позивачкою не оскаржений.

Крім того, в ході перевірки скарги абонента ПП ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_2 порушила порядок формування платіжного документа та вказала звітний період із 01.04. по 30.04.2015р., замість правильного 01.04.- 01.05.2015р., що призвело до внесення у білінгову систему показник заборгованості, тоді як такої заборгованості не було. Встановлений відповідачем факт обґрунтованості претензій та скарги споживача впливає на іміджеві втрати компанії.

Вказаний факт допущеної помилки у роботі позивачка не заперечувала та його не спростувала. (а.с.149-150).

У решти працівників не було дисциплінарних стягнень та обґрунтованих скарг на їх роботу. Посилання ОСОБА_2 та її представника в ході розгляду справи на ту обставину, що в січні 2012р. мала місце скарга на роботу ОСОБА_3 не приймається до уваги, оскільки в ході перевірки встановлено, що працівником не допущено порушень прав споживача, а скарга визнана необґрунтованою.

За наявності дисциплінарного стягнення та обґрунтованої скарги абонента на роботу ОСОБА_2, слід дійти висновку, що продуктивність роботи позивачки нижча від продуктивності праці решти працівників, а тому у відповідності до положень ч.1 статті 42 КЗпП України у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають найбільшу продуктивність праці.

На ці обставини справи суд уваги не звернув та їх не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про рівні умови продуктивності праці всіх працівників ЦПО в м.Херсоні та визнаючи звільнення незаконним послався на наявність у позивачки переваги перед іншими працівниками з підстав перебування на її утриманні двоє неповнолітніх дітей, хоча такий висновок суперечить ч.1 ст.42 КЗпП України, оскільки обставини зазначені в ч.2 цієї статті при визначенні переваг враховуються за умови рівної продуктивності праці та кваліфікації працівників.

Крім того, сторони не заперечували того факту, що за відсутності вільних вакансій позивачці інша робота не пропонувалась, а про звільнення вона була попереджена у встановленому порядку та строк. Враховуючи викладене, звільнення позивачки з підстав п.1 ст. 40 КЗпП України проведено з дотриманням порядку передбаченого ст. 49-2 названого Кодексу. (а.с.47-49).

Профспілковий орган в установі відсутній, отже, порушення наведеного порядку відповідачем при звільненні судом встановлено не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене у справі рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. 40, ст.42 КЗпП України, керуючись ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий ______ Н.В.Орловська

Судді: ______ О.В.Кутурланова

______ ОСОБА_1