Ухвала суду № 55747796, 04.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/274/16

Головуючий у першій інстанції Теренчук Н. С.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,

з участю секретаря Желєзнова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи - ОСОБА_3 та відділ державної виконавчої служби Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 10 серпня 2015 року,-

встановила:

30.06.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеною скаргою, посилаючись на те, що за виконавчим листом, виданим 02.11.2012 року Великомихайлівським районним судом Одеської області на виконання рішення від 07.08.2012 року, яким з боржника на її користь стягнуто борг за договором позики 157 000,00 грн., витрати з оплати судового збору 1 570,00 грн., правової допомоги 500,00 грн., а всього на суму 159 070,00 грн.

Постановою від 17.01.2015 року заступника начальника відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа.

22.06.2015 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції від 22.06.2015 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/1508/411/2012, виданий 02.11.2012 року Великомихайлівським районним судом Одеської області.

Вважає, що надані позивачем розписки про отримання стягувачем поросят, зерна та грошових коштів 7 000 грн., 30 595 грн., 2 500 грн. не є погашенням боргу за виконавчим листом, а стосуються майнових відносин стягувача і боржника як колишнього подружжя та партнерів по підприємницькій діяльності з використання комбайнів та іншої сільськогосподарської діяльності у рослинництві.

ОСОБА_3 скаргу не підтримав.

Справу розглянуто у відсутність представника заінтересованої особи відділу ДВС Великомихайлівського МРУЮ.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 10 серпня 2015 року скаргу заявника - стягувача ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову від 22 червня 2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46313585 державного виконавця Лемак В.В. відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції Одеської області про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа 2/1508/411/2012 виданого 02 листопада 2012 року Великомихайлівським районним судом Одеської області визнано неправомірною та скасовано.

Зобов'язано державного виконавця В.В.Лемак відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції Одеської області поновити виконавче провадження ВП № 46313585 з примусового виконання виконавчого листа 2/1508/411/2012 виданого 02 листопада 2012 року Великомихайлівським районним судом Одеської області щодо залишку заборгованості в сумі 91 871 грн..

Про виконання ухвали відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції Одеської області повідомити суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання цієї ухвали суду.

ОСОБА_3., вважаючи ухвалу незаконною та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надав до суду апеляційну скаргу про її скасування.

Заслухавши доповідача, заперечення на доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість ухвали суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за виконавчим листом, виданим 02.11.2012 року Великомихайлівським районним судом Одеської області на виконання рішення від 07.08.2012 року у справі № 2/1508/411/2012, з боржника на користь стягувача стягнуто борг за договором позики 157 000 грн., витрати з оплати судового збору 1570 грн., правової допомоги 500 грн., а всього на суму 159 070 грн..

Постановою від 17.01.2015 року заступника начальника відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 46313585 з виконання вказаного рішення.

За заявою боржника від 02.02.2015 року на адресу цього відділу ДВС він надає копії квитанцій та розписок стягувача про сплату боргу в сумі 159 070 грн. згідно вказаного виконавчого листа.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 грудня 2012 року у справі № 1508/460/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної та особистої приватної власності на майно за сторонами визнано право спільної сумісної власності на два комбайни марки ДОН-1500Б з жаткою для збирання зерна і причепом для її перевезення, пристроєм для збирання соняшника і кукурудзи. Відмовлено у частині позову про визнання за ОСОБА_3 права особистої приватної власності на автомобіль марки ВАЗ 2105 і причеп з мотиву їх придбання у ОСОБА_2 за 7000 грн. згідно розписок від 11 та 14 серпня 2010 року.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частина 1 і 2 статті 11).

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням (частина 1 статті 32).

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання (частина 1 статті 36).

Виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (пункт 8 частини 1 і частина 3 статті 49).

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду (частина 1 статті 82).

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підтвердженим є сплата боржником на користь стягувача грошових коштів за квитанціями банку від 09.09.2013 року 49 000 грн. і від 11.07.2014 року 18 199 грн. на загальну суму 67 199 грн. на часткове виконання рішення за виконавчим листом від 02.11.2012 року про стягнення боргу та витрат у справі в загальній сумі 159 070 грн..

Як вірно звернув увагу суд першої інстанції, квитанції від 11 і 14 серпня 2010 року та 21.10.2011 року не стосуються спірних правовідносин, оскільки видані до винесення рішення у справі про стягнення боргу.

У розписці від 08.08.2013 року на 30 595, 00 грн. не зазначено про отримання стягувачем грошових сум на погашення боргу за договором позики стягнутих рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що стягувачем сплачено на виконання рішення суду про стягнення боргу 67 199 грн. і залишок заборгованості на день винесення оскаржуваної заявником постанови складає 91 871 грн. (159 070 - 67 199), щодо стягнення якого державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішення суду.

За таких підстав, як вірно зазначено судом першої інстанції, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є неправомірною і підлягає скасуванню, а виконавче провадження щодо стягнення залишку боргу - поновленню.

З огляду на вищенаведене, на думку колегії суддів, ухвала Великомихайлівського районного суду Одеської області від 10 серпня 2015 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,- ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 10 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

В.Д.Коротков