Рішення № 55747784, 14.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/117/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,

з участю секретаря Джинчарадзе Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовною заявою третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення правовідносин за договором поруки, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення правовідносин за договором поруки за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року, -

встановила:

Позивач - ПАТ «Дельта-Банк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, уточнивши його в подальшому, посилається на те, що 25 травня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 85 000, 00 доларів США, що еквівалентно 429250, 00 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, зі сплатою 12,5% річних на строк з 25.05.2007 року по 25.05.2028 року.

У забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 25 травня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) С.М. та ОСОБА_4 укладені договори поруки.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта-Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта-Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Невиконання відповідачами зобовязань по укладеним договорам зумовило звернення ПАТ «Дельта Банк» до суду із відповідним позовом.

16.01.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) С.М. треті особи, які заявляють самостійні вимоги звернулися з позовною заявою до ПАТ «Дельта Банк» та просили суд визнати з 10.05.2010 року припиненими правовідносини між ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк» за договором поруки від 25.05.2007 року, визнати з 10.05.2010 року припиненими правовідносини між ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_7 та ПАТ «Дельта Банк» за договором поруки від 25.05.2007 року.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ «Дельта Банк» та просив суд визнати з 10.05.2010 року припиненими правовідносини між ним та ПАТ «Дельта Банк» за договором поруки від 25.02.2007 року, оскільки строк виконання основного зобов»язання настав 10.11.2009 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав.

Представник ПАТ «Дельта-Банк» зустрічні позови не визнав.

Справу розглянуто у відсутність відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та третьої особи - ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) С.М.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково, в задоволенні зустрічних позовів відмовлено.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_6, вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, надала до суду апеляційну скаргу про його скасування та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

ПАТ «Дельта Банк», вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав до суду апеляційну скаргу про його скасування та постановлення нового рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову та позову ОСОБА_4, ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2007року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11160043000, згідно до умов якого банк зобовязується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 85 000 доларів США та спалити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 429 250, 00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору.

Згідно до п.п. 1.1.1., 1.1.2. договору про надання споживчого кредиту №11160043000 від 25.05.2007 року надання кредиту здійснюється у наступний термін - 252 місяця.

Позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 25.05.2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 12 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 8.4., 10.2., 10.14. договору (а.с.12-21).

З метою забезпечення виконання зобовязань по договору про надання споживчого кредиту №11160043000 від 25.05.2007року, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) С.М. укладені договори поруки №116762, №116740 та №116763, згідно з якими, поручителі зобовязуються перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11160043000 від 25.05.2007року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. договорів поруки №116762, №116740 та №116763 від 25 травня 2007 року поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (а.с.10-11).

У подальшому, 19.02.2009року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту №11160043000 від 25.05.2007року (щодо зміни схеми погашення кредиту), та строк погашення кредиту продовжено до 25.05.2037 року.

Також, 19.02.2009року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладені додаткові угоди № 1 до договору поруки № 116762, № 116740, № 116763 від 25.05.2007року (згода забезпечувати змінене зобовязання).

08.12.2011року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта-Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта-Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта-Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта-Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного, та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

19.01.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено акт приймання передачі, згідно з яким ПАТ «Дельта Банк» прийняв права вимоги за кредитами, зокрема, щодо договору про надання споживчого кредиту №11160043001 від 25.05.2007року.

Враховуючи порушення відповідачем строків повернення кредиту, 15.10.2012 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернуся на адресу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з досудовими вимогами №48.4-10/5995-71/12, №48.4-10/12, №48.4-10/5995-25/12 сплатити прострочену (поточну) заборгованість (а.с.7, 9, 201), які надіслані на адресу відповідачів та ними отримані (а.с. 83, 84,85).

Відповідно до ч. 1 ст. 553, ч.1, 2 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.3.1. договору про надання споживчого кредиту №11170601000 від 15.06.2007 року за використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 12,5% річних.

Умовами додаткових угод № 1 до договорів поруки № 116762, № 116740, № 116763 від 25.05.2007 року (згода забезпечувати змінене зобовязання) від 19.02.2009 року, укладених між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 також передбачено, що процентна ставка складає 12,5% річних.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості за договором кредиту станом на 28.07.2014 (а.с. 209), вбачається, що відсоткова ставка поточної заборгованості складає 12,50% річних, а відсоткова ставка по простроченій заборгованості складає 25% річних.

Відповідно до п.п.10.2 за зазначеним договором кредиту сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених ч.1 п.10.2 договору, банк може збільшити розмір процентної ставки за договором, банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника.

В той же час, колегія суддів звертає свою увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані про направлення банком повідомлення про підвищення відсоткової ставки.

Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що поручителі несуть відповідальність перед банком солідарно у повному обсязі за несвоєчасне виконання ОСОБА_2 усіх його зобов»язань за договором кредиту, в тому числі і у разі збільшення процентної ставки.

У зв»язку з наведеним, слід відмовити банку у задоволенні позову до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Колегія суддів вважає, що задоволенню також не підлягає позов ОСОБА_3, та позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про припинення правовідносин за договором поруки з підстав, зазначених позивачами, оскільки наявність у банка протягом дії поруки права пред»явлення вимог про дострокове виконання зобов»язань за кредитним договором не може впливати на визначений між кредитором та поручителем строк дії поруки, так як поручитель і при цих обставинах має відповідати перед кредитором протягом всього строку дії поруки, який був встановлений ними безпосередньо в договорі поруки.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, що строком виконання зобовязання є 10.05.2010 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, досудова вимога направлена на адресу ОСОБА_2 15.10.2012 року та отримана ним 31.10.2012 року (а.с.113), у зв»язку з чим строк необхідно рахувати з моменту отримання досудової вимоги, а саме 02.12.2012 року.

Відповідно до п.п. 5.5., 5.7. кредитного договору, у випадку несплати позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим договором день сплати ануїтетного платежу більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобовязань позичальника за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 12 цього Договору. У випадку невиконання позичальником своїх зобовязань по своєчасному поверненню кредиту та/або сплати процентів та/або комісій банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, зазначений в п. 2.1. договору та інше майно.

Згідно п. 12.1 кредитного договору, відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених у п.п. 2.11., 4.8, 4.9., 5.9., 5.10., 5.12., 5.14., 7.4., 10.2., 10.14. цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

ПАТ «Дельта Банк» направив на адресу ОСОБА_2 досудову вимогу про погашення простроченої (поточної) заборгованості, а тому необхідно вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із наданого представником позивача розрахунку заборгованості за договором кредиту станом на 28.07.2014 (а.с. 209), у відповідача ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 120 489, 88 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1416 093, 10грн., та складається з 82 651, 88 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 971 390, 77грн. - заборгованість за кредитом, 37 838, 00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 444 702, 33грн. заборгованість за відсотками.

Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 1416093, 10 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 та зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3218 грн.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ст. 309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» загальну суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 1416093, 10 грн.

В решті позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення правовідносин за договором поруки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення правовідносин за договором поруки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3218 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

ОСОБА_8