Рішення № 55747759, 09.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/583/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Комаровської Н.В.

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім.Івана Піддубного», за участю третьої особи відділу Держгеокадастру в Любашівському районі Одеської області про витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім.Івана Піддубного» на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2015 року,

встановила:

В жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 серпня 2004 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Сільськогосподарське підприємство ім.Івана Піддубного»(далі Товариство) укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років. В зв'язку із закінченням терміну дії даного договору та небажанням продовжувати орендні відносини, 7 липня 2014 року від звернувся до відповідача з заявою про повернення земельної ділянки, однак отримав відмову, в якій зазначено, що відповідач здійснив повторну державну реєстрацію договору і вважає, що цей договір оренди чинний до 2022 року, а земельну ділянку йому повернуть лише в 2022 році. Позивач просив зобов»язати відповідача повернути йому земельну ділянку розміром 3,85 га, не чинити перешкод у її володінні та користуванні та стягнути із відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2015 року позов задоволений: суд зобовязав відповідача повернути позивачу земельну ділянку та не чинити перешкод у її володінні та користуванні. Суд також стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 2486,40грн., які складаються з судового збору в сумі 486,40грн. та витрат на правову допомогу в сумі 2 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та доводи заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні в частині стягнення судових витрат з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що строк договору оренди землі закінчився 10 серпня 2014 року, тому земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтуються на законі та підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що 10 серпня 2004 року між ОСОБА_2 та ТОВ «СГ ім.Піддубного» був укладений договір оренди землі строком на 10 років. Вказаний договір був зареєстрований 20.10.2004 року у Познанській сільській раді Любашівського району Одеської області за № 189(а.с.11-12).

На час укладення зазначеного договору ОСОБА_2 був власником земельного паю(частки), а 20 квітня 2007 року отримав державний акт серії ЯА № 264895 на право власності на земельну ділянку площею 3,85 га, яка знаходиться на території Познанської сільської ради Любашівського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.10).

В п.8 Договору оренди земельної ділянки вказано, що він укладається на термін десять календарних років. В п.37 зазначено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору є істотною умовою договору оренди землі.

Відповідно до ст.ст.31, 34 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що строк дії договору закінчився 10 серпня 2014 року, а тому земельна ділянка підлягає поверненню позивачу., який як власник земельної ділянки, має право, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 321 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 90 ЗК України, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди діє до 04.04.2022року, внаслідок його повторної реєстрації 04.04.2012 року. З матеріалів справи вбачається, що договір оренди не переукладався сторонами на новий строк, а його повторна реєстрація здійснена відповідачем без відома позивача, та не свідчить про укладення договору на новий строк.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року №4191-УІ відшкодування витрат на правову допомогу обмежується 40 відсотками встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав з адвокатом ОСОБА_3 договір про надання правової допомоги від 12.09.2015року для представництва його інтересів в Любашівському районному суді Одеської області та сплатив по квитанції 2000 гривень (а.с.7-9). Представництво інтересів позивача в суді здійснювала адвокат ОСОБА_3, яка приймала участь в одному судовому засіданні від 03.11.2015року(а.с.65-67). Судові засідання від 25.09.2015року, 06.10.2015року, 13.10.2015року, 22.10.2015року відкладалися в звязку з неявкою сторін(а.с.26, 32, 36, 59).

Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року №4191-УІ відшкодування витрат на правову допомогу обмежується 40 відсотками встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Позивачем та його представником не наданий відповідний розрахунок витраченого часу на правову допомогу. Тому стягнення цих витрат в сумі 2 000 грн. без відповідного розрахунку є безпідставним, а стягнуті судом першої інстанції судові витрати в сумі 2486,40 грн., які складаються з судового збору в сумі 486,40грн. та витрат на правову допомогу в сумі 2 000 грн., підлягають зменшенню до 486,40 грн.

На підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає зміні зі зменшенням розміру судових витрат з 2486,40 грн. до 486,40 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, судове рішення в іншій частині ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім.Івана Піддубного» задовольнити частково.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2015 року змінити в частині стягнення судових витрат, зменшити розмір судових витрат, стягнутих з товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім.Івана Піддубного» на користь ОСОБА_2 до 486 гривень 40 копійок.

В решті рішення Любашівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

ОСОБА_4

ОСОБА_5