Рішення № 55747322, 11.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/620/15-ц Номер провадження 22-ц/786/506/16Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.

при секретарі Колодюк О.П.

за участі представника позивача ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, Приватного підприємства «Інтергруп» про стягнення заборгованості за кредитним договором та розірвання кредитного договору,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ПАТ «Мегабанк» звернулось до суду із вказаним позовом та просило розірвати кредитний договір №91/2007 від 11 травня 2007 року, укладений з ОСОБА_5 та стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ПП «Інтергруп» заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 40844,36 доларів США, та 93175,28 грн. і судові витрати у розмірі 3654 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 11 травня 2007 року ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 91/2007, згідно з яким останньому було надано кредит в розмірі 59 400 доларів США на строк з 11 травня 2007 року по 10 травня 2017 року з відсотковою ставкою 13,5 % річних.

З метою забезпечення своєчасного та повного повернення кредиту між позивачем та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_6, ПП «Інтергруп» укладено договори поруки.

Відповідач ОСОБА_5 умови кредитного договору щодо повернення кредиту не виконує, сума заборгованості станом на 13 січня 2015 року складає 40 844, 36 доларів США, та 93 175 грн. 28 коп. заборгованості по штрафам та пені, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на час розгляду справи становить 953 765 грн. 94 коп.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Мегабанк» - задоволено.

Розірвано кредитний договір №91/2007 від 11 травня 2007 року, укладений з ОСОБА_5

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ПП «Інтергруп» заборгованість за кредитним договором № 91/2007 від 11 травня 2007 року у розмірі 40 844, 36 доларів США , що в еквіваленті по курсу Національного Банку України складає 860 590 грн. 67 коп. та 93 175 грн. 28 коп., а всього 953 765 грн. 95 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3, просив змінити оскаржуване рішення в частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, відмовивши у позові ПАТ «Мегабанк» до нього, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Сторонами по справі рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ПП «Інтергруп» не оскаржувалось, а тому апеляційним судом в цій частині не переглядається.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 11 травня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 укладений кредитний договір № 91/207, за умовами якого останньому надано кредит в сумі 59 400 доларів США строком з 11 травня 2007 року по 10 травня 2017 року зі сплатою 13,5 % річних.

Крім того, згідно з додатковою угодою № 1 від 25 липня 2007 року до кредитного договору змінено графік погашення кредиту, який зазначено у додатку № 2 до кредитного договору.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та перерахував ОСОБА_5 кошти обумовлені кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_5 зобов'язувався щомісячно здійснювати погашення заборгованості та сплачувати проценти за користування кредитними коштами, проте умови договору не виконав.

11 травня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 91/2007-ІІ, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за порушення зобов'язання за кредитним договором № 91/2007 як солідарний боржник.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Ухвалюючи рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 91/207 від 11 травня 2011 року, суд першої інстанції залишив поза увагою припинення поруки ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2013 року (справа №6-97цс13) за змістом частини першої статті 559 Цивільного кодексу України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання, здійснені без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, зокрема: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

У зобовязаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобовязань перед банком і тягне припинення поруки.

Кредитний договір № 91/207 від 11 травня 2011 року, за належне виконання якого поручився ОСОБА_3, передбачав відсоткову ставку у 13,5% річних за користування кредитними коштами.

Пунктом 3.3.4 кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право змінити процентну ставку за користування кредитом, повідомивши про це позичальника письмово за 7 календарних днів до дати, з якої починає діяти нова процентна ставка.

Згідно п. 3.3.4 кредитного договору банк ПАТ «Мегабанк» збільшив розмір відсоткової ставки до 15 % без згоди поручителя, повідомивши про це позичальника листом від 07 серпня 2008 року та в наступному нарахував плату за користування кредитом за збільшеною відсотковою ставкою, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним позивачем (а.с. 27, 234).

Таким чином, дія поруки, яку взяв на себе ОСОБА_3 припинилася, що звільняє його від відповідальності перед кредитором за зобовязаннями ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску кредитором строку для звернення з вимогою до поручителя є безпідставними.

Так, договором поруки № 91/2007-ІІ від 11 травня 2011 року у п. 5.1 визначено, що договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом трьох років з дня закінчення строку кредитного договору (а.с. 44).

Таким чином, строк дії договору триває до 11 травня 2020 року.

Аналогічні висновки викладені у правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 13 лютого 2013року в справі №6-3цс13.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення норм матеріального права, судом першої інстанції ухвалено помилкове рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3, яке відповідно до ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з ПАТ «Мегабанк» підлягають стягненню на користь ОСОБА_3 судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4019,40 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п. 4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та розірвання кредитного договору - відмовити.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 4019,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді С.Ю. Мартєв

ОСОБА_7

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: ОСОБА_1