Вирок № 55745842, 12.02.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/10/2016

Справа № 537/957/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2016 року Колегія суддів Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської в складі: головуючого судді Степури А.А., суддів: Фадєєвої С.О., Зоріної Д.О., за участю: секретаря судового засідання Грицькової Я.С., прокурора Бондарця Д.І.,Бунецького І.М., захисників адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України,-

В С ТА Н О В И Л А:

Обвинувачений ОСОБА_3, будучи службовою особою, прийняв пропозицію та одержав неправомірну вигоду за вчинення дії з використанням наданого йому службового становища, за наступних обставин.

Наказом Міністра доходів і зборів України №3939-р від 26.12.2013 року полковник податкової міліції ОСОБА_3 призначений на посаду заступника начальника - начальника слідчого відділу фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 КПК України, п.п. 3.1, 3.3.12., 4.1, 4.2, 4.13 «Положення про слідчий відділ фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області», затвердженого наказом Кременчуцької ОДПІ № 329 від 29.07.2013року, заступник начальника - начальник слідчого відділу фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_3 є керівником органу досудового розслідування, який очолює відділ та організовує його роботу, керує діяльністю слідчих по розслідуванню кримінальних проваджень, здійснює контроль за дотриманням законності, повнотою, всебічністю і обєктивністю досудового розслідування, уповноважений ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення, давати обов'язкові для виконання вказівки слідчому, здійснювати досудове розслідування, приймати процесуальні рішення щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до приміток до ст.ст. 364, 368 КК України ОСОБА_3 є керівником структурного підрозділу органу державної влади, посадовою особою, яка здійснює функції представника влади та займає відповідальне становище.

Слідчим відділом фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області (далі відділ) 25.11.2014 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато досудове слідство у кримінальному провадженні № 32014170090000048 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт» за фактом ухилення від сплати податків на загальну суму 753 919 гривень.

Окрім цього, предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є податковий кредит ТОВ «Грін Арт» з податку на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму близько 6 мільйонів гривень, сформований товариством унаслідок господарських відносин з різними субєктами підприємницької діяльності упродовж останніх 3-х років.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014170090000048 здійснювалося слідчими, які безпосередньо підпорядковувалися ОСОБА_3 як керівнику органу досудового розслідування.

У кінці листопада - на початку грудня 2014 року, директор ТОВ «Грін Арт» (далі підприємство) ОСОБА_4 0.І. зустрівся з ОСОБА_3 у його службовому кабінеті приміщення Кременчуцької ОДПI ГУ Міндоходів у Полтавській області, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43. У ході зустрічі ОСОБА_3 повідомив, що під час досудового розслідування будуть проводитися слідчі та процесуальні дії, які перешкоджатимуть нормальній роботі підприємства та можуть зашкодити його репутації. Зокрема, слідчий буде викликати на допит всіх працівників підприємства, вживати заходів щодо розкриття банківської таємниці про рух коштів на рахунках підприємства та його контрагентів, перевіряти законність господарських операцій із контрагентами, ініціювати проведення додаткових перевірок з метою донарахування недоїмки з ПДВ на суму 6 мільйонів гривень. Для уникнення цих негативних наслідків для підприємства, ОСОБА_3, діючи з прямим умислом та корисливою метою, запропонував надати йому неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у вигляді грошей в сумі 1 500 000 гривень. ОСОБА_4 пояснив, що не уповноважений вирішувати ці питання. Тоді ОСОБА_3 висловив намір зустрітися із засновником підприємства ОСОБА_5

Так, 19 грудня 2014 року, у м. Полтава по вул. 1100-річчя Полтави, 12, в приміщенні ресторану «Дабл Віскі» ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_5 і запропонував передати йому вказану неправомірну вигоду. Водночас ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_5, що у разі одержання грошей він спрямує досудове розслідування на прийняття постанови про закриття кримінального провадження.

23 січня 2015 року, під час чергової зустрічі з ОСОБА_3 у своєму службовому кабінеті Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43, ОСОБА_5 І.0. висловив готовність передати гроші. При цьому ОСОБА_3 погодився зменшити розмір неправомірної вигоди до 500 000 гривень. Після цього, близько 16 год. 40 хв. цього ж дня, ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з прямими умислом та корисливою метою, у своєму службовому кабінеті одержав від засновника ТОВ «Грін Арт» ОСОБА_5 І.0. гроші в сумі 500 000 гривень як неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, яка в 821 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за вчинення дій пов'язаних з використанням службового становища спрямованих на закриття кримінального провадження № 32014170090000048 віл 25.11.2014 року, яке розслідується слідчим відділом фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт» за фактом ухилення від сплати податків.

Одразу після цього, в приміщенні службового кабінету ОСОБА_3 слідчим прокуратури Полтавської області проведено обшук, в ході якого указані вище гроші вилучено.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину не визнав, одночасно не заперечуючи самого факту одержання від засновника ТОВ «Грін Арт» ОСОБА_5 коштів в розмірі 500000 грн., однак не для власного збагачення, як це зазначено в обвинувальному акті, а лише з метою внесення останніх на рахунки держказначейства з підстав часткового відшкодування збитків у кримінальному провадженні стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт», при цьому обвинувачений підтвердив, що він пообіцяв ОСОБА_5 надати вказівку слідчому та посприяти у закритті зазначеного вище кримінального провадження, відповідно до ч.4 ст.212 КК України з підстав відшкодування завданих збитків; по суті предявленого йому обвинувачення пояснив наступне: що він працював на посаді начальника слідчого відділу фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області з березня 2014 року по січень 2015 року. В жовтні-листопаді 2014 року до слідчого відділу з оперативного відділу надішли матеріали перевірки за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Грін Арт» за ч.1 ст.212 КК України, згідно яких виявлено факт ухилення від сплати податків та нараховано штрафні санкції, всього на суму близько 1300 000 грн. Після погодження з прокуратурою міста та області, відомості про даний злочин внесено до ЄДРДР і розпочато досудове розслідування слідчими слідчого відділу фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ. Проводились допити посадових осіб, обшуки та виїмки документів, зустрічні перевірки з контрагентами в діяльності вказаного підприємства. Про хід розслідування та перспективи справ практично кожного дня по телефону він доповідав обласному керівництву. Одного дня, в кінці 2014 року, після допиту слідчого, до нього в кабінет зайшов директор ТОВ «Грін Арт» ОСОБА_4, по питанню погашення збитків до бюджету у даному кримінальному провадженню. Він пояснив ОСОБА_4, про необхідність сплати податків, відповідно до суму зазначеної в акті перевірки. ОСОБА_4 пояснив, що питання щодо сплати такої значної суми він не вирішує, і це може вирішити засновник ОСОБА_5. Через деякий час до нього на роботу приїхав засновник ТОВ «Грін Арт» ОСОБА_5 вони розмовляли по питанню погашення збитків по несплаті в бюджет податків та закриття кримінального провадження. Він говорив останньому про необхідність сплатити до бюджету всю суму по акту перевірки. ОСОБА_5 ще до кінця 2014 року погодився принести гроші, щоб сплатити збитки. Приїздив до нього, ОСОБА_5 ще 14-15 січня 2015 року та в 20-х числах січня 2015 року. Він постійно пояснював йому про необхідність погашення всієї суми збитків, нарахованих по акту перевірки. 23.01.2015 року вони зустрілись у черговий раз з ОСОБА_5 у службовому кабінеті. Останній його вмовляв якось вирішити питання по справі, запропонувавши зараз же привезти готівкові гроші. Однак, це була пятниця, і він запропонував ОСОБА_5 почекати до понеділка. ОСОБА_6 комусь зателефонував і після цього сказав, що привезе гроші для відшкодування шкоди в цей же день і пішов з кабінету. Через деякий час ОСОБА_6 привіз готівку. Він (ОСОБА_3) навіть не знав яку суму привіз ОСОБА_6, оскільки питання яку суму той привезе і коли вони зарані не обговорювали. Тому, запитав: «Скільки тут?». ОСОБА_6 відповів: «Пятсот». Оскільки вже був кінець банківського дня, і в банк гроші не приймались, він залишив їх у себе в кабінеті, щоб у понеділок слідчий у справі, (якого він раніше відпустив додому після чергування), оформив прийняття цих грошей в рахунок відшкодування збитків у кримінальному провадженню. Про можливість такого прийняття готівкових коштів в рахунок відшкодування збитків у кримінальних провадженнях, йому пояснював його заступник ОСОБА_7, який тривалий час працював у слідстві, і в його практиці були випадки прийняття готівкових грошей слідчими, в рахунок відшкодування коштів до бюджету. Після чого, він пообіцяв ОСОБА_6, вирішити питання з керівництвом в області про закриття справи за ч.4 ст.212 КК України, зі звільненням від відповідальності службових осіб ТОВ «Грін Арт», враховуючи погашення суми несплачених податків, так як вважав, що сплативши частину збитків, ОСОБА_6 сплатить і залишок несплачених податків (750000 грн.) без штрафних санкцій - це близько 250000 грн., що дає підстави для звільнення від кримінальної відповідальності. Обговорити питання про закриття справи з керівництвом, він планував наступного дня, поїхавши до обласного управління в м.Полтаву. Однак, його в цей день затримали працівники прокуратури області разом з співробітниками УБОЗ. Вважає, що ОСОБА_6 вчинив відносно нього провокацію, заручившись у працівників УБОЗ про те, що вони йому допоможуть вирішити питання щодо закриття кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ «Грін Арт», а він їм зробить показник щодо розкриття справи про хабарництво. В дійсності він особисто ні з ОСОБА_4, ні з ОСОБА_6 про отримання неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження не говорив, і всі розмови між ними велися виключно за гроші, які необхідно було внести до бюджету, що дає можливість вирішити питання про закриття справи.

Незважаючи на таку процесуальну позицію обвинуваченого, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 368 КК України, повністю підтверджується всебічно, повно та обєктивно дослідженими і перевіреними судом доказами.

Показами свідка ОСОБА_4, який пояснив суду, що в працював директором ТОВ «Грін Арт» з 2012 року по 06.06.2014 року. В 2014 році за результатами перевірки податковою інспекціє податковою міліцією відрито кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Грін Арт» на суму 1130000 грн. По справі проводились обшуки, вилучались документи у кількості більшій ніж зазначалось у ухвалах про проведення обшуку, розсилались листи контрагентам про неблагонадійність товариства, проводились зустрічні перевірки з партнерами, після чого вони переставали співпрацювати з ТОВ «Грін Арт». На той час він в товаристві вже не працював, але період за який донарахували податки стосувався періоду його роботи на посаді директора, який відповідальний за сплату податків. Його викликали на допити до податкової міліції кілька разів, де він познайомився з ОСОБА_3, з яким відбулося три зустрічі. Сам він ініціатором розмови з ОСОБА_3 не був. Після першого допиту, слідчий порекомендував йому для вирішення всіх питань по справі звернутись до ОСОБА_3 і він зайшов до кабінету останнього, зясувати як можливо уникнути кримінального переслідування. ОСОБА_3 сказав, що подумає і йому запропонував подумати. Під час другої зустрічі ОСОБА_3 на листку написав суму «1000 000» та попередив, що якщо вони не підуть на контакт, то податкових зобовязань додатково нарахують ще 5-6 млн. грн.. Також пояснив, що вказана ним на листку сума необхідна для закриття справи, а донарахування з податків та штрафи по акту перевірки податкової інспекції необхідно буде сплатити окремо. Після чого він пішов від ОСОБА_3 та зателефонував засновнику ТОВ «Грін Арт» ОСОБА_6 і передав розмову з ОСОБА_3. ОСОБА_6 запропонував йому взнати у ОСОБА_3, як він хоче отримати гроші. Але коли, він зустрівся з ОСОБА_3 втретє, той відповів, оскільки він (ОСОБА_4) нічого сам не вирішує, він не бажає спілкуватись з ним, як з посередником, та прохав передати це ОСОБА_6. Тоді він передав побажання ОСОБА_3 ОСОБА_6, звів їх по телефону, і вони зустрілись в кафе в м.Полтаві і у подальшому спілкувались вже без нього.

Свідок ОСОБА_5. пояснив у судовому засіданні, що з 2013 року є засновником ТОВ «Грін Арт» в м.Дніпропетровську. В 2014 року директором товариства деякий час були ОСОБА_4 та Молчанова. Останні два роки на підприємство здійснювався постійний тиск правоохоронним органами. Податкові перевірки проводились підряд 3-4 рази. В м.Кременчуці, де також був офіс товарситсва, проводилось розслідування у кримінальному провадженні по факту ухилення від сплати податків., проводились обшуки, вилучені всі документи, викликали всіх працівник повістками для допиту, партнерам по бізнесу розсилалась інформація про порушення справи за ухилення від сплати податків, їх також викликали для допиту, та вилучали документи. Все це негативно відобразилось на діяльності ТОВ «Грін Арт». Колишнього директора ОСОБА_4 також викликали на допит в м.Кременчук, де його запросив до себе ОСОБА_3 та пояснив, що необхідно щось вирішувати, визначитись із сумою готівки, щоб припинити тиск на підприємство та закрити справу. Для цього ОСОБА_3 запропонував зустрітись з ним особі, яка може вирішувати ці питання і ОСОБА_4 зателефонував йому, а він ОСОБА_3. Вони домовились та зустрілись в кафе «ОСОБА_7 віскі». На зустріч ОСОБА_5 взяв особистий диктофон «Олімпус» і фіксував розмову. ОСОБА_8 йому пояснив, що справу буде розслідувати з «яростью», ще донарахують близько 6 млн.грн. податків. ОСОБА_5 зрозумів, що ОСОБА_8 торгується з ним, і він погодився поговорити з ОСОБА_8, щоб вирішити питання припинення тиску на підприємство. Останній запропонував заплатити йому (ОСОБА_8) 1,5 млн.грн., він проведе відповідну експертизу, згідно якої донарахувань податків в ТОВ «Грін Арт» не буде, а інше ОСОБА_5 не повинно турбувати, ОСОБА_8 сам вирішить скільки заплати до бюджету, а скільки залишити собі, в залежності від результатів експертизи, яка може залишити частково донарахування по податках. ОСОБА_5 поїхав думати над пропозицією ОСОБА_8. Після нього в податкову міліцію їздив ОСОБА_4, та пізніше повідомив, що бачив ОСОБА_8, який питав чи готові вони платити гроші, і якщо ні, сказав: «Ну, крепитесь». Після чого ОСОБА_5 вирішив звернутись до правоохоронних органів, так як вирішив, що це був тиск та пряме вимагання. Це він зробив також по причині того, що не погоджувався з результатами податкової перевірки та нарахованою недоїмкою і оскаржував їх в суді і нараховані суми в бюджет платити не збирався. В січні 2015 року ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_8 в його кабінеті та звернувся з питанням як припинити тиск на підприємство. ОСОБА_8 погукав слідчого, який пояснив, що вони продовжують «рить» у справі і пішов. ОСОБА_8 спитав які межі суми, що він може запропонувати йому. ОСОБА_5 назвав 200-400 тис. грн. Після чого ОСОБА_8 пояснив, що йому потрібно порадитись і пообіцяв зателефонувати. Але не телефонував близько двох тижнів. Він сам зателефонував ОСОБА_8 і вони зустрілись в кабінеті останнього, де він пояснив, що керівництво думає. ОСОБА_8 знову спитав у нього: «Скільки?». ОСОБА_5 на руці намалював йому цифри: «500000». ОСОБА_8 вирішив це відмітити. Відкрив пляшку коньяку, принесену ОСОБА_5, а він сам поїхав за грошима, що отримав від працівників міліції і залишив на офісі. Коли привіз гроші в кабінет ОСОБА_8, останнійспитав скільки він привіз грошей та сказав покласти їх на коробку з-під коняку. Він поклав гроші у вказане місце, пояснив ОСОБА_8, що привіз 500000 грн. Після чого вони спільно випили коньяку. Під час чого ОСОБА_5 запитав як буде вирішуватись його справа. На що ОСОБА_8 пояснив, що це не повинно його хвилювати, він призначить експертизу, потім повторну перевірку і справу закриють і податкові нарахування також. ОСОБА_5 також показав суду, що пішов на контакт з Бурлченком, оскільки той сам ініціював зустріч, а він захищався, намагався торгуватися і зрозуміти, що він бажає та яку суму потрібно йому заплатити, щоб забезпечити безпеку своєму підприємстві. Вимогу щодо необхідності сплати до бюджету він не брав до уваги, оскільки вважав, що податковою інспекцією податки нараховані незаконно і оскаржував їх, та не збирався сплачувати до бюджету. А з ОСОБА_8 він хотів вирішити загалом питання щодо припинення тиску з боку податкових органів.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були залучені до проведення огляду коштів та обшуку 22 та 23 січня 2015 року в якості понятих, пояснили суду, що в приміщенні УБОЗу в м.Полтаві в їх присутності працівники міліції оглянули грошові кошти, зробили їх світлокопії, запакували в банківські стрічки, бризкали на пачки люмінесцентною хімічною речовиною, про що склали протокол. Наступного дня поїхали в м.Кременчук на якусь квартиру, де оглянуті раніше гроші передали особі в якої їх вимагали. Після чого поїхали по місту до податкової інспекції. Чоловік, який отримав гроші відніс їх в приміщення. А потім вони з працівниками міліції зайшли в кабінет обвинуваченого, де вилучили ті ж самі гроші. Обвинувачений пояснив, що це не його гроші, йому їх підкинули, коли він виходив з кабінету на деякий час.

Свідок ОСОБА_11, бухгалтер ТОВ «Грін Арт», суду пояснила що в 2014 році товариство двічі перевірялось працівниками Кременчуцької ОДПІ, складено два акти, по яким донараховано 1130000 грн. та 300000 грн. податків та штрафних санкцій. Та винесені податкові повідомлення-рішення, які оскаржувались, проводились судові засідання, в тому числі в апеляційний та касаційній інстанціях. 26.12.2014 року на підприємстві у ході обшуку вилучились всі документи. При цьому стало відомо що відкрито кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків. Працівників товариства неодноразово викликали для допитів. У звязку з даними перевірками підприємство покинули багато контрагентів, в т.ч. основних, , проведення обшуків в офісі, вилучення всієї первинної документації, ненадання можливості зняти з неї копій, що ускладнювало процес оскарження результатів податкової перевірки, що призвело до втрати прибутків.

Свідок ОСОБА_12, спеціаліст УБОЗу в Полтавській області, який пояснив суду, що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, 22.01.2015 року спільно з працівниками УБОЗу, приміщенні УБОЗу, в присутності понятих, проводив ксерокопіювання грошових коштів, здійснював помітки грошових купюр спеціальною речовиною, про складались відповідні протоколи. Потім сам здійснював перепакування грошових коштів, після зняття копій, в банківські стрічки, які заздалегідь малися у працівників УБОЗу. 23.01.2015 року був присутній під час вручення цих коштів заявнику у справі. Проводив огляд цих же грошей під час їх вилучення та огляду в кабінеті обвинуваченого..

Свідок ОСОБА_13, слідчий слідчого відділу ФР Кременчуцької ОДПІ, який першим здійснював розслідування у кримінальному провадженні стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт», пояснив суду що проводив слідчі дії у даному провадженні до 13.01.2015 року, коли за вказівкою ОСОБА_3 передав провадження слідчому Русіну. Зі слів заступника начальника слідчого відділу ОСОБА_7 йому відомо, що був випадок, коли слідчому приносили гроші на відшкодування збитків у кримінальному провадженні. При цьому, складалась постанова про передачу грошей на депозит, писалась заява на імя начальника КОДПІ, складався протокол про прийняття коштів в присутності понятих. Однак, за час його роботи з 2010 року таких випадків не було.

Свідок ОСОБА_14, слідчий у кримінальному провадженні стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт», пояснив суду про здійснення ним досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно службових осіб ТОВ «Грін Арт», проведення ряду слідчих дій, допиті працівників даного товариства та контрагентів, і перевірку їх діяльності. 23 січня 2015 року він відпочивав після добового чергування. А зразу після чергування його запрошував до кабінету ОСОБА_3, де запитував про стан розслідування вказаного кримінального провадження у присутності незнайомого чоловіка.

Свідок ОСОБА_7, заступник начальника слідчого відділу ФР Кременчуцької ОДПІ, в судовому засіданні пояснив, що слідчими відділу фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ розслідувалось кримінальне провадження стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт». 22.01.2016 року він давав ОСОБА_3 розяснення про порядок отримання готівкових коштів від службових осіб в рахунок погашення недоїмки, як безготівковому порядку так і готівкою. ОСОБА_3 він сказав, що для прийняття грошей готівкою необхідно їх оглянути, скласти акт прийому-передачі, огляду та зарахувати на спеціальний рахунок в казначействі. Пояснив суду, що не знає чи передбачено порядок прийняття коштів готівкою нормативними актами.

Свідок ОСОБА_15, І-й заступник слідчого управління ДФС в Полтавській області, пояснив суду, що був обізнаний про наявність у слідчому відділі ФР Кременчуцької ОДПІ кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ «Грін Арт». З ОСОБА_3 взагалі по справах неодноразово спілкувався про необхідність погашення боргу перед бюджетом у кримінальних провадженнях та розяснення положень ч.4 ст.212 КК України про звільнення, у звязку з цим, від кримінальної відповідальності. До нього ніхто не звертався з приводу вирішення питання про закриття справи по справі відносно службових осіб ТОВ «Грін Арт». Про те, що до нього приходив представник ТОВ «Грін Арт» по питання сплати коштів, ОСОБА_3 не говорив, хоча в день його затримання 23.01.2015 року він з ним спілкувався близько 14.00-15.00 години. І до цього дня ОСОБА_3 не звертався по питанню узгодження питання щодо закриття даного кримінального провадження. ОСОБА_16 мав право закрити справу, але склалась практика узгодження цього питання. Робота щодо розяснення положень ч.4 ст.212 КК України щодо звільнення від кримінальної відповідальності покладається на слідчого, і це фіксується в протоколі допиту службових осіб. Може розяснення зробити і керівник слідчого підрозділу, але це не його обовязок. Про механізм відшкодування збитків у кримінальному провадженні, шляхом прийняття готівки від службових осіб, йому невідомо.

Свідок ОСОБА_17, в.о. начальника оперативного управління ДФС в Полтавській області, пояснив суду, що ОСОБА_16 не перебував у його підпорядкуванні, але 19.01.2015 року приїздив на оперативну нараду до Кременчуцької ОДПІ де заслуховувався хід досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно службових осіб ТОВ «Грін Арт». З доповіді ОСОБА_16 під час заслуховування ходу провадження 22.01.2015 року йому стало відомо, що службові особи цього товариства готові до погашення збитків, що є підставою для закриття провадження на підставі ч.4 ст.212 КК України. По справі ще планувалось проводити додаткові перевірки, по всьому обєму роботи підприємства, оскільки при проведенні податкової перевірки, яка стала підставою для початку кримінального провадження, було взято тільки частину підприємств, які співпрацювали з ТОВ «Грін Арт». Він погоджував ОСОБА_16 сплату збитків посадовцями вказаного підприємства, якщо це буде зроблено в рамках закону. Про незаконну винагороду при цьому йому невідомо.

Свідок ОСОБА_18, прокурор-процесуальний керівник у провадженні стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт», пояснив суду, що підстави для закриття кримінального провадження передбачені ст.284 КПК України, при укладенні податкового компромісу, тобто погодженням із сумою податків зазначених в акті перевірки та сплатою до бюджету 5% від суми донарахувань. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, на стадії досудового розслідування слідчим. Також, можливо звільнення від відповідальності на підставі ч.4 ст.212 КК України, справа закривається судом. Слідчий самостійно приймає процесуальні рішення щодо закриття справи, законність прийнятого рішення перевіряється прокуратурою, Питання про направлення справи до суду узгоджується з прокуратурою. Практики відшкодування шкоди службовими особами підприємств готівкою у за час його роботи не було. Кошти, в рахунок відшкодування збитків, сплачувались посадовими особами через банківські установи, а слідчому приносились квитанції.

Крім цього, вина ОСОБА_3 у вчиненні указаного злочину, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими та речовими доказами:

-власноручною заявою ОСОБА_5 про злочин від 15.01.2015 року , яка подана та підписана ним особисто (а.с.3 т.1 наданих обвинуваченням доказів);

-протоколом огляду коштів від 22.01.2015 року з додатками до нього, яких вбачається, що грошові кошти у сумі 500000 грн., які у подальшому вилучені у службовому кабінеті ОСОБА_3, були оглянуті, знято світлокопії кожної купюри, здійснено їх перепакування та оброблені спеціальною хімічною речовиною «Промінь-1», відібрано зразки цієї хімічної речовини та зразок тампону(т.2 наданих обвинуваченням доказів);

-протоколом обшуку від 23.01.2015 року з додатками до нього (довідками, планами та схемами) та відеозаписом слідчої дії, під час якого у службовому кабінеті ОСОБА_3 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 500000 грн. (а.с.112-57 т.1 наданих обвинуваченням доказів);

-протоколом огляду телефонів від 03.02.2015року, з якого вбачається наявність телефонних зєднань між абонентськими номерами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.177-194 т.1 наданих обвинуваченням доказів);

-протоколом огляду від 10.02.2015 року диктофону ОСОБА_5, відповідно до якого оглянуто зміст памяті диктофону та прослухано аудіо файл, на якому зафіксовано розмову двох осіб, один з яких одразу починає розповідати про перспективи кримінального провадження, можливість донарахування, призначення експертизи та закриття на підставі неї. Тобто є службовою особою, що має відношення до його розслідування, і за свідченнями ОСОБА_5 є ОСОБА_3 (а.с.197-204 т.1 наданих обвинуваченням доказів);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.02.2015 року та доданим до нього CD диском, де зафіксовано мобільне зєднання терміналу з абонентським номером +380504951095 (ОСОБА_3О.) з мобільним номером +380675627217 (ОСОБА_5О.), що відбувалось 19.12.2014 13:51:26, тривало 40 сек., при цьому зєднання мобільного номеру відбувалось через бащову станцію розташовану за адресою м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, буд. 14а/22 (а.с.214-216 т.1 наданих обвинуваченням доказів);

-висновком експерта від 19.02.2015 року № 17, за яким на вилучених в кабінеті ОСОБА_3 коштах та пакеті виявлено хімічну речовину, що співпадає зі зразками хімічної речовини отриманими під час огляду цих грошових коштів 22.01.2015 року (а.с.246-265 т.1 наданих обвинуваченням доказів);

-протоколом огляду від 03.02.2015 року матеріалів кримінального провадження щодо службових осіб ТОВ «Грін Арт», з яких вбачається, що під час досудового розслідування проводились додаткові слідчі дії, направлені на встановлення всіх контрагентів, які співпрацювали з цим підприємством і не обмежувалась тільки підприємствами, зазначеними в акті податкової перевірки, у звязку з чим у ТОВ «Грін Арт» вилучені всі бухгалтерські та фінансові документи, і у звязку з чим директор Молчанова зверталась до слідчого з клопотанням від 17.12.2015 року про зняття копій вилучений документів для використання в роботі та отримала відповідь слідчого від 25.12.2015 року про проведення повної перевірки і неможливістю видачі документів для зняття їх копій (т.3, а.с.81-82 т.4 наданих обвинуваченням доказів);

-запереченням, скаргами ТОВ «Грін Арт» на акт податкової перевірки від12.09.2014 року на підставі якого вирішено питання про внесення відомостей про злочин в ЄРДР, відповідями на скарги, судовими документами про оскарження рішення податкових органів в Полтавському окружному адміністративному суді, Харківському апеляційному адміністративному суді (а.с.100-133 т.4 наданих обвинуваченням доказів);

-установчими документами ТОВ «Грін Арт», згідно яких учасником засновником товариства є ОСОБА_5 (ас. 72 т. 4 наданих обвинуваченням доказів);

-копіями постанови від 16.12.2014 року про закриття кримінального провадження № 32014170090000030 від 20.08.2014 року щодо службових осіб ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», постанови від 13.11.2014 року про закриття кримінального провадження №42014170090000127 від 15.07.2014 року щодо службових осіб ТОВ «Трейд-Ойл-5000», постанови від 29.10.2014 року про закриття кримінального провадження № 32014170090000020 від 13.06.2014 року щодо службових осіб ТОВ «Стімекс ОСОБА_19», постанови від 29.09.2014 року про закриття кримінального провадження № 32014170090000011 від 21.02.2014 року щодо службових осіб ПП «Спецкомерс», постанови від 18.03.2014 року про закриття кримінального провадження № 32013180090000067 від 02.07.2013 року щодо службових осіб ПАТ «АвтоКрАЗ», що підтверджують порядок закриття кримінальних проваджень слідчими податкової міліції на стадії досудового розслідування, у звязку з відсутністю складу злочину, після проведених судово-економічних експертиз та після скасувань податкових повідомлень-рішень щодо нарахованих податків за результатами перевірок податкової інспекції (а.с.137-219 т. 4 наданих обвинуваченням доказів);

Речовими доказами:

-грошовими коштами в сумі 500 000 гривень 1000 купюр номіналом по 500 гривень кожна ,

-поліетиленовим пакетом на якому були виявлені кошти, передані ОСОБА_5 ОСОБА_3 під час обшуку 23.01.2015 року;

-зразками бинта та речовини отримані під час огляду коштів 22.01.2015 року,

-зразками речовини отримані під час обшуку 23.01.2015 року;

-мобільним телефоном Нокіа С2-01, що належить ОСОБА_3;

-довідкою у кримінальному провадженні стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт» на 9 арк.;

-довідкою у кримінальному провадженні стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт» на 2 арк.;

-планом на виконання слідчих дій на 3 арк.;

-записником ОСОБА_3 у обкладинці сірого кольору, з відмітками щодо ТОВ «Грін Арт» ;

-службовим посвідченням ОСОБА_3;

Суд дійшов висновку, що вищезазначені письмові та речові докази є допустимими доказами, оскільки вони складені та проведені уповноваженими особами відповідно до вимог діючого КПК України, підписані усіма учасниками слідчої дії, узгоджуються між собою так і з іншими матеріалами кримінального провадження, відповідають показанням свідків по справі та є такими, що в своїй сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_3 як службовою особою, що займає відповідальне становище кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а саме умисних дій, що виразились в одержанні останнім неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе, а так само проханні надати таку вигоду для себе, за вчинення дій в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, а також в інтересах третьої особи з використанням службового становища.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_3 саме ознак злочину, передбаченого статтею 368 КК України та відсутність підстав для перекваліфікації його дій на статті 369-2, 365 КК України.

Колегія суддів, ставиться критично до показів обвинуваченого які були надані останнім в своє виправдання в залі судового засідання та знаходить їх такими, що спростовуються сукупністю інших узгоджених між собою доказів і розглядає останні як спосіб захисту та спробу уникнення останнього від кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину не визнав, одночасно підтвердивши факт отримання від ОСОБА_5 коштів, однак не з метою власного збагачення, а лише з підстав внесення останніх на рахунки держказначейства з метою часткового відшкодування збитків у кримінальному провадженні стосовно службових осіб ТОВ «Грін Арт».

При цьому обвинувачений стверджує, що йому достовірно не було відомо про порядок отримання цих готівкових коштів службовими особами відділу фінансових розслідувань, разом з цим не заперечуючи того факту, що нормативне врегулювання цієї процедури відсутнє; одночасно, на обґрунтування своєї позиції, обвинувачений не зміг дати вичерпуючих пояснень, чому саме він не запропонував ОСОБА_5 внести указані кошти через установу банку на рахунки державного казначейства, як особисто, так і будь-якою особою від імені керівництва ТОВ «Грін Арт».

Колегія суддів, критично відноситься до наведених вище показів обвинуваченого, оскільки питання отримання службовими особами готівкових коштів у службовому кабінеті виходить за межі правового поля, та не передбачено діючими нормативними актами, оскільки несе у собі надзвичайні корупційні ризики, можливості службових осіб уникати відповідальності за отримання неправомірної вигоди, тому воно не урегульовано та не може бути нормативно урегульоване, про що достовірно було відомо обвинуваченому.

Зазначенні вище покази обвинуваченого з приводу походження, вилучених в його службовому кабінеті коштів, також суперечать первинним поясненням останнього, наданим під час проведення обшуку, в ході якого обвинувачений стверджує, що про наявність останніх в своєму службовому приміщенні він не знав, вилучені кошти йому не належать і, на його думку, останні були підкинуті до його кабінету, коли він на деякий час виходив. Той факт, що ОСОБА_3 заявляв під час обшуку про те, що гроші йому підкинуто до кабінету, підтвердили у судовому засіданні також свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Окрім того, заперечення обвинуваченим самої зустрічі з ОСОБА_5 що відбувалася 19 грудня 2014 року близько 0 13.00 год. в кафе «Дабл Віскі», розташованого за адресою: місто Полтава вулиця 1100-річчя Полтави, 12 , спростовується по-перше: показами свідка ОСОБА_4, якій підтвердив, що саме він за ініціативою обвинуваченого організував зустріч останнього та ОСОБА_5 у зазначеному вище приміщенні; по-друге: відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 17 лютого 2015 року та доданим до нього диском, через базову станцію, що розташована по вулиці 1100-річчя Полтави, 14а/22 в місці Полтава, 19 грудня 2014 року о 13 год. 51 хв. було зафіксовано мобільне зєднання терміналу з абонентським номером ОСОБА_3 з мобільним номером ОСОБА_20; та по-третє: під час допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 обвинувачений та сторона захисту будь яких заперечень з приводу зустрічі ОСОБА_21 зі свідком в зазначеному вище кафе не надавала, а фактично визнали факт останньої, оскільки задавали запитання з приводу обставин та конкретизації деяких моментів розмови між свідком та обвинуваченим.

Згідно ч.3ст. 323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 92 КПК України обовязок доказування обставин, передбаченихстатею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно дост. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно дорішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 рокувизнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність", особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Одночасно, Конституційний Суд України зазначив, що фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні.

При оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння злочину чи підготовку до нього та подані в порядку, передбаченому частиною другою статті 66 Кодексу, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначив, що здійснював аудіозапис своєї зустрічі з ОСОБА_3 19 грудня 2014 року в кафе «Дабл Віскі» ініціативно на власний диктофон, якій він зберігав при собі з метою власної безпеки, оскільки останнім часом на його підприємство та на нього особисто здійснювався тиск з боку правоохоронних органів, що проявлялось у пошкодженні його особистого майна та у систематичних неправомірних перевірках підприємства, що перешкоджали роботі останнього.

При оцінюванні на предмет допустимості як доказу у кримінальному проваджені даних, що містяться на означеному диску, колегія суддів, враховує ініціативний характер та мету дій свідка ОСОБА_5 при фіксуванні зазначених даних, а також враховуючи , що записи, які на ньому містяться були зроблені свідком одноразово, з метою власної безпеки та захисту роботи свого підприємства, визнає цей доказ належним та допустимим.

Твердження сторони захисту про визнання заяви про злочин від 15 січня 2015 року складеної ОСОБА_5 недопустимим доказом, з підстав відсутності в останній підпису заявника про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, суперечить дослідженим в судовому засіданні доказам, а саме як вбачається зі змісту зазначеної вище заяви (а.с.3 т.1 наданих обвинуваченням доказів), остання була складена заявником власноручно, із зазначенням про ознайомлення останнього зі змістом статті 383 КК України та особистим підписом ОСОБА_5 наприкінці документу.

Окрім того, наявність на зазначеній вище заяві про злочин двох відміток про реєстрацію однією датою, не є визначеною КПК України підставою для визнання доказу недопустимим, а лише може свідчити про порушення з боку працівників правоохоронних органів правил діловодства, що не є предметом дослідження в даному кримінальному провадженні.

При оцінюванні на предмет допустимості як доказу протоколу огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_5 складеного 22.01.2015 року-23.01.2015 року, колегія суддів приймає до уваги той факт, що за своїм змістом, зазначений вище процесуальний документ, містить повну інформацію щодо проведення слідчої дії, а твердження сторони захисту в частині не зазначення детального та послідовного проведення останнього, на думку колегії суддів, є власним тлумаченням останніми, вимог кримінально процесуального законодавства, що регламентує порядок складання протоколів процесуальних дій під час досудового розслідування.

В основу вироку суд поклав докази, які безпосередньо сприйняті судом під час судового засідання, та які визнає допустимими, достовірними та належними. В тому числі і надані стороною обвинувачення та проголошені судом супровідні листи, запити та відповіді на них, про неналежність яких заявлялось стороною захисту, оскільки відповідно до ч.1 ст.80 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. На думку колегії суддів, саме за допомогою зазначених супровідних листів, запитів та відповідей на них, які не заборонені законом і являються звязуючою ланкою при отриманні слідчим та прокурором фактичних даних, необхідних для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Разом з цим, колегія суддів, з підстав неналежності не приймає дані, що містяться в протоколах негласних слідчих розшукових дій, а саме аудіо, відео контролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відповідно до статей 260, 263 КПК України, оскільки ненадання стороною обвинувачення ухвали слідчого судді про надання дозволу на вчинення зазначених вище дій, позбавляє колегію судів, зясувати коли саме була винесена ухвала слідчого суді та у якому кримінальному провадженні, відносно якої особи проводилася негласна слідча дія, початок, тривалість і мета проведення останньої, і як наслідок переконатися, що працівники правоохоронних органів діяли в межах наданих їм повноважень та у строк, встановлений в ухвалі слідчого судді.

Таким чином, суд визнає неналежними доказами:

- протокол негласних слідчих (розшукових) дій від 27.01.2015 року, за результатами якої зафіксовано зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_3, що відбувалася 20.01.2015 року;

-протокол негласних слідчих (розшукових) дій від 27.01.2015 року, за результатами якої зафіксовано зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_3, що відбувалася 23.01.2015 року о 13.45 год.;

-протокол негласних слідчих (розшукових) дій від 27.01.2015 року, за результатами якої зафіксовано зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_3, що відбувалася 23.01.2015 року о 15.53 год.;

-протокол негласних слідчих (розшукових) дій від 30.01.2015 року, за результатами якої зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_3

Разом з цим, незважаючи на неприйняття судом частини даних, в якості доказів з мотивів їх недопустимості, приймаючи до уваги покази свідків, дані наведених вище процесуальних документів та на підставі сукупності доказів, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про неможливість формування стороною обвинувачення штучних доказів та однобічність досудового рослідування.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження, стороною захисту неодноразово вказувалося на ознаки провокації даного злочину зі сторони правоохоронних органів.

Частина 3статті 271 КПК України, встановлює, що під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати ( підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.

Згідно з визначенням, закріпленим у Рішенні Європейського Суду від 09.06.1998 року у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники таких органів або особи, які діють за їх вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на субєкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Судом під час дослідження доказів, встановлено, що між обвинуваченим та ОСОБА_5 була домовленість про надання останнім неправомірної вигоди обвинуваченому за вирішення питання про закриття кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ «Грін Арт», жодних спонукань зі сторони ОСОБА_5 чи то правоохоронних органів вчинити злочин не встановлено.

Європейський Суд з прав людини не визнав провокаційними дії правоохоронних органів у справі « Мілінііне проти Литви» (рішення від 24.06.2008 року). Зокрема, Європейський Суд з прав людини зазначив, що в даній справі відсутні відомості про вчинення заявницею злочинів раніше, зокрема, повязаних з корупцією. Однак ініціатива в даній справі належала виключно приватній особі. З урахуванням того, що особа мала поліцейську підтримку, роблячи заявниці пропозицію про виплату значної суми, і була забезпечена технічними засобами для запису їхньої розмови. ЄСПЛ не знайшов підстав вважати, що поліція допустила зловживання, зважаючи на її обовязок перевіряти повідомлення про вчинення злочину і важливості протидії негативного впливу судової корупції на верховенство права в демократичному суспільстві. Європейський Суд з прав людини визнає, що поліція приєдналася до злочинної діяльності, а не ініціювала її. Дії поліції, таким чином, можна охарактеризувати як таємну роботу, але не як провокацію, яка порушувала б п.1ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно дост. 66 КК України та обставин, передбаченихст. 67 КК України, що обтяжують його покарання колегією суддів не встановлено.

Обираючи покарання ОСОБА_3 колегія суддів враховує вимогист.65 КК Українищодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.4 ст.368КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, особу винного, який раніше не судимий, окрім скоєного, по роботі характеризувався позитивно, має на утриманні матір похилого віку, його вік та стан здоров'я, у звязку з чим потребує постійної медичної допомоги, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також інші в сукупності обставини, які характеризують його особу.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 65КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Враховуючи вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність засудженняОСОБА_3 до покарання, передбаченогосанкцією ч.4 ст.368КК України, і підстав для застосування ст.69 чи ст.75 КК України не знаходить..

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 колегія суддів враховує конкретні обставини справи, суспільну небезпеку скоєного, ступінь тяжкості злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про його особу, що він виключно позитивно характеризувався за місцем роботи, вік обвинуваченого та стан здоровя, колегія суддів вважає, що для його виправлення і перевиховання необхідно призначити покаранняу вигляді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціяхусіх форм власності.

Суд безпосередньо заслухавши обвинуваченого ОСОБА_3, враховує його відношення до скоєного, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення його та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Згідно ч.2 ст.124КПК Українисуд стягує з обвинуваченого на користь держави передбаченіст. 118 КПК Українидокументально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта за проведення експертиз. Тому, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта при проведенні хімічної експертизи у сумі 1228 грн. 80 коп., які підтверджені відповідною довідкою НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області від 19.02.2015 року..

Цивільний позов в даному провадженні не заявлявся, долю речових доказів, слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Крім того, враховуючи, що під час вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_3 обіймав посаду заступника начальника - начальника слідчого відділу фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області і відповідно займався пов'язаною з цим діяльністю, що власне надало йому можливість вчинити зазначений злочин, тому колегія суддів вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, з конфіскації його особистого майна.

Щодо спеціальної конфіскації, то відповідно дост. 96-1 КК Українивона полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна за умови вчинення злочину у випадках, передбачених в Особливій частині цьогоКодексу.

В судовому засіданні встановлено, що гроші в сумі 500 000 грн., які отримав ОСОБА_3 від ОСОБА_5 як неправомірну вигоду і які є предметом злочину, надані фінансовим управлінням УБОЗу України, тому вони спеціальній конфіскації не підлягають, а інше майно, що підпадає під ознаки майна передбаченого ст. 96-2КПК України, у обвинуваченого ОСОБА_3, відсутнє.

Колегія суддів не знаходить підстав для застосування положень ст.54 КК України щодо позбавлення обвинуваченого спеціального звання, оскільки після вчинення злочину, останнього звільнено з органів Державної фіскальної служби України.

Враховуючи рішення щодо визначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили, відносно обвинувачено необхідно залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст..ст.373,374 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_3визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4ст.368 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (девять) років з конфіскацією всього особистого майна обвинуваченого та без спеціальної конфіскації, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком на3(три) роки.

З метою забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили, відносно ОСОБА_3 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання по даному кримінальному провадженню, а саме з 23 січня 2015 року.

У відповідності до ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 22.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього увязнення з 23.01.2015 року по день набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення хімічної експертизи, у сумі 1228 грн. 80 коп. (одна тисяча двісті двадцять вісім гривень 80 копійок).

Речові докази по справі:

-грошові кошти в сумі 500 000 гривень, що були вилучені під час проведення обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_3, що знаходяться на відповідальному зберіганні у ПрАТ «Приватбанк», після вступу вироку в законну силу повернути законному володільцю - УЗЕ ДЗЕ в Полтавській області.

-носії інформації надані прокурором, а саме два диски DVD-R з відмітками ч.1, ч.2, «відео», «відео 2», в пакеті «огляд диктофона», в пакеті «інформація щодо телефонних зєднань абонента 528 (ОСОБА_3О.), з номерами 34/1691т, 2629-2, та карту пам'яті №173т., які долучені до матеріалів провадження і записник ОСОБА_3 - залишити та зберігати в матеріалах провадження.

-поліетиленовий пакет на якому були виявлені кошти, передані ОСОБА_5 ОСОБА_3, зразками бинта та речовини отримані під час огляду коштів 22.01.2015 року та зразки речовини, змиви з рук ОСОБА_3, що вилучені під час обшуку 23.01.2015 року, розпочату пляшку коньяку в коробці «Таврія ОСОБА_22О.» вилучену під час огляду 30.01.2015 року знищити..

-два мобільних телефони «Нокіа» та мобільний телефон «VERTU», вилучені у ході обшуку 23.01.2015 року, що належить ОСОБА_3- конфіскувати в дохід держави.

-службове посвідчення ОСОБА_3 серії ПЛ №072602 передати для знищення до Головного управління Державної фінансової служби у Полтавській області.

-диктофон «Olympus Digital voice rekordes WN-6800PC, який надано для огляду заявником ОСОБА_5 - повернути власнику ОСОБА_5.

Вирок набуває законної сили після сплину строку на його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до апеляційного суду Полтавської області, через Крюківський районний суду м.Кременчука, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинувачений та його захисники мають право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинувачений до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Колегія суддів:

Головуючий: Степура А.А.

Судді: Фадєєва С.О.

ОСОБА_23