Ухвала суду № 55744961, 11.02.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 409/3217/15-ц

Провадження № 22ц/782/123/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11 лютого 2016 року суддя судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області Луганська В.М.., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 грудня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства « Лугцентрокуз ім. С.С. Понятовського» про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 грудня 2015 року вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Суд стягнув з приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» на користь ОСОБА_3 борг у сумі 27 352773, 97 грн. Суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у зв'язку з пропуском строку.

На рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 грудня 2015 року надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_2, яка не приймала участь у справі.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній інстанції конкретизовано в главаі 1, розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення для осіб, які не брали участі у справі, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права та обов'язки цих осіб.

На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції встановлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав та обов'язків, у зв'язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не є стороною в справі. Обґрунтовуючи своє право на оскарження зазначеного рішення ОСОБА_2 зазначила, що на підставі вказаного судового рішення стягнуто значну грошову суму з акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», що впливає на майновий стан товариства та в кінцевому рахунку на її корпоративні права щодо розміру належних їй дивідендів, таким чином рішенням суду фактично порушуються її права.

До апеляційної скарги надані докази того, що ОСОБА_2 є акціонером «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» та володіє акціями вказаного товариства: акції прості частка СК -33, 3880% та акції іменні, привілейовані частка СК- 0, 2346.

Відповідно до ст.25 закону України «Про акціонерні товариства» акціонери товариства - власники простих акцій мають право на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Акціонери-власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Відповідно до ст.26 закону України «Про акціонерні товариства» акціонери товариства - власники привілейованих акцій мають право на: 1) розмір і черговість виплати дивідендів; 2) ліквідаційну вартість і черговість виплат у разі ліквідації товариства; 3) випадки та умови конвертації привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери; 4) порядок отримання інформації.

Акціонерне товариство виплачує дивіденди за привілейованими акціями, крім випадків, передбачених частиною другою статті 31 цього Закону, в установленому статутом розмірі. Зазначеною статтею визначені інші права та зазначені питання по яким акціонер - власник привілейованих акцій має право голосу під час вирішення загальними зборами акціонерного товариства.

Згідно ст.32 вище вказаного Закону вищим органом акціонерного товариства є загальні збори.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про акціонерні товариства» управління поточною діяльністю товариства здійснює виконавчий орган до компетенції якого належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

З системного аналізу зазначених вище норм вбачається, що законом не передбачено право акціонера звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних інтересів товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав товариства.

З матеріалів справи, вбачається, що позивачем заявлено позов про стягнення боргу за договором позики укладеного між позивачем та ЗАТ «Лугцетрокуз», від імені якого діяв на підставі довіреності ОСОБА_4 Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 грудня 2015 року стягнуто з приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» на користь позивача борг у сумі 27 352773, 97 грн. Викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 обставини не свідчать про наявність підстав, з якими цивільне процесуальне законодавство пов'язує виникнення права на апеляційне оскарження судового рішення в особи, яка не брала участі у розгляді справи, що не позбавляє її права захистити свої права, як учасника товариства у визначений Законом та статутом підприємства спосіб.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі заявлялось клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження суду першої інстанції. Питання про поважність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження в даному випадку є вторинним, адже поновити строк на оскарження можливо лише тій особі, що має право на можливість оскарження рішення суду першої інстанції та звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою, отже спочатку судом вирішується питання про можливість самого прийняття апеляційної скарги незалежно від своєчасності чи несвоєчасності її подання.

Частиною 5 статті 297 ЦПК передбачено, що про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами надсилається особі, яка подавала апеляційну скаргу, а апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали". Отже, з огляду на наведене вище встановлено, що заявником ОСОБА_2 , як особою, що не брала участі у справі не доведено апеляційному суду про те, що судом першої інстанції по цій справі було вирішено питання про її охоронювані законом права та обов'язки.

З огляду на викладене вище, та керуючись ст. ст. 121, 292, 297, 314-315 ЦПК України,

у х в а л и в:

Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 грудня 2015 року.

Направити копію ухвали сторонам по справі до відома.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту її винесення до Вищого спеціалізованного суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ.

Суддя В.М. Луганська