Постанова № 55744412, 09.02.2016, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/7239/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Сватівський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Пчолкіна С.А.

при секретарі Філіпенко А.С.

за участю позивача - ОСОБА_1

відповідача управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в письмовому провадженні, у залі суду в м. Сватове Луганської області справу за № 426-7239-15-а за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області

про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд,

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2015 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якій просить суд визнати протокол від 24.12.2015 року № 4 управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про відмову в призначенні йому щомісячного довічного грошового утримання незаконним.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області призначити йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 01.12.2015 року.

Ухвалою Сватівського районного суду від 22 січня 2016 року провадження по справі було зупинене за заявою позивача в звязку з розглядом іншої справи, яка розглядається в порядку Конституційного судочинства.

Ухвалою Сватівського районного суд від 03 лютого 2015 року провадження по справі було поновлено за заявою позивача у відповідності до ст. 156 КАС України.

В судове засідання позивач не зявився, надавши на адресу суду заяву, в якій просив суд справу розглянути без його присутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, просив справу слухати без участі представника та надав на адресу суду заперечення на позов, в яких зазначив, що відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ встановлено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсійне/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно зокрема до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015№ 213-VIII.

Під час вирішення питання, якою нормою закону слід керуватися при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, управління надало перевагу

тій нормі, що прийнята пізніше, а саме нормі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

На теперішній час норма Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015№ 213-VIII не визнана неконституційною, тому в управління відсутні підстави незастосування зазначеної норми Закон № 213-VIII.

Також звертає увагу, що на розгляді у Конституційному Суді перебуває конституційне подання Верховного Суду України стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці, тому справу повинно бути зупинена до розгляду Конституційним Судом України.

Згідно ч.4 ст. 122 КАС України, якщо клопотання про розгляд справи за її відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи до уваги, що від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю, тому суд, враховуючи відсутність визначених статтею 128 КАС України перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та відсутність потреби заслухати свідків чи експертів, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:

Позивач відповідно до наказу №8 від 04 лютого 1991 року, згідно рішення сесії Луганської обласної ради народних депутатів від 22 січня 1991 року приступив з 04.02.1991 року до виконання обовязків народного судді Сватівського районного суду. Постановою Верховної Ради України від 05 березня 2001 року № 2297-ІІІ був обраний на посаду судді Сватівського районного суду безстроково (а.с.8-10,12-14).

Постановою Верховної Ради України № 788-VIII від 12 листопада 2015 року був звільнений з посади судді Сватівського районного суду Луганській області (а.с. 16-22).

Відповідно до наказу голови Сватівського районного суду Луганській області від 30 листопада 2015 року № 43, був відрахований зі штату Сватівського районного суду Луганській області 30 листопада 2015 року у звязку зі звільненням з посади судді за його заявою про відставку (а.с. 26). Після звільнення з посади судді Сватівського районного суду Луганської області у відставку за власним бажанням позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення довічного утримання.

Відповідно до подання про встановлення щорічного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.12.2015 року стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 26 р.03 м. 15 дн. (а.с.26).

Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 22048, 00 грн. (а.с. 27).

Відповідно до відомостей про стаж роботи судді позивач 15.08.2009 року мав стаж роботи судді, який давав право на отримання щомісячного грошового утримання (а.с. 30).

Відповідно до рішення комісії з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області протокол №4 від 24.12.2015 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції закону від 12.02.2015 року при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначенихКонституцією Українигарантій незалежності судді.

Відповідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції закону від 12.02.2015 року, який є конституційним законом та витікає з розділу VIII Конституції України, де ст. 126 Конституції України гарантує незалежність та недоторканість суддів, статтею 120 та ст. 141 вказаного закону передбачено право судді на відставку, та право судді

у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті (чоловіки 62 роки, позивач не досяг вказаного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7)), отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті (чоловіки 62 роки), за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

В своєму Рішенні Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, статті 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів

(справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) від 03 червня 2013 року № 3рп/2013 справа № 1-2/2013 враховує попередні правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів, викладені ним у рішенняхвід 20 березня 2002 року № 5-рп/2002,від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004,від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005,від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. ВизначеніКонституцієюта законами України гарантії незалежності суддів є невідємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у звязку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Після прийняття вказаного Рішення Конституційного суду України Законодавець стосовно щомісячного довічного утримання судді у відставці змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішень не приймав, та не позбавив права судді, якій вийшов у відставку, щомісячного довічного утримання, а у відповідності до ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного суду України належить, крім вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Оскільки гарантовані Конституцією України права судді у відставці на щомісячне грошове утримання порушуються, то управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області у межах своєї компетенції мало звернутись за розясненням до Конституційного Суду України, а не самому тлумачити закон.

Зволікання державних органів у реалізації права судді бути звільненим у відставку, а також припинення окремими законами дії інституту щомісячного довічного грошовогоутримання судді у відставці, не можуть тягнути за собою порушення встановлених Конституцією України та

спеціальними законами, які регулюють спірні правовідносини, гарантій незалежності суддів, а саме права на відповідне матеріальне забезпечення.

Частиною першою статтею 256 КАС України передбачено у разі задоволення позову звернути рішення суду до негайного виконання.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, та зобовязати відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 01.12.2015 року, оскільки він 30.11.2015 року був відрахований з штату Сватівського районного суду.

Суд вважає, що заперечення відповідача суперечать закону, позивач скористався своїм правом на відставку, однак йому було відмовлено у призначенні довічного утримання як судді у відставці, разом з тим суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання постанову в частині здійснення призначення та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми платежу за один місяць. Крім того, слід зауважити на те, що суддя Цибульник С.І. з 15.08.2009 року вже отримував довічне щомісячне грошове утримання.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, тому оскільки позивачем до матеріалів справи долучені квитанції про сплату судового збору у розмірі 487,20 грн., то судові витрати у розмірі 487,20 грн. підлягають стягненню з бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 48, 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 року в редакції закону від 12.02.2015 року, ст.ст. 2, 3, 9, 11, 17,18, ч.4 ст.94. ч.4 ст.122, 158 163, ч.1ст.256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської областіпро призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» задовольнити.

Визнати протокол від 24.12.2015 року № 4 управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про відмову в призначенні йому щомісячного довічного грошового утримання незаконним.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 01.12.2015 року.

Стягнути судові витрати у розмірі 487(чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. з бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на користь ОСОБА_1.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, за один місяць.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиноючетвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: С.А. Пчолкін