Ухвала суду № 55743276, 15.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/1982/15-к 15.02.2016 15.02.2016 15.02.2016

Провадження: № 11-кп/784/153/16 Головуючий суду першої інстанції:

Категорія: ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ОСОБА_1

ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач апеляційного суду:

ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого Маркової Т.О.

суддів Рудяка А.В., Погорєлової Г.М.

за участю секретаря Георгици Г.В.

розглянувши за матеріалами кримінального провадження №12015150120000727 апеляційну скаргу прокурора Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на вирок Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2015 року відносно

ОСОБА_4, 1998 року листопада місяця 12 дня народження, неповнолітнього, учня ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 кімн. 15, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України

учасники судового провадження

прокурор: Лукащук М.В.

обвинувачений: ОСОБА_4

захисник: ОСОБА_5

законний представник неповнолітнього обвинуваченого: ОСОБА_6

В с т а н о в и в :

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційної скарги.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 75, п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обовязку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити та вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі;

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обовязку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скару.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що не оспорює висновків суду щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 та доведеності його вини.

Разом з тим, апелянт зазначає, що вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає зміні з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Посилається на те, що відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при звільненні неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням крім посилання на ст. 75 КК України суд в обовязковому порядку повинен посилатися ще й на ст. 104 КК України, як на підставу для прийняття такого рішення, однак суд першої інстанції вказаної вимоги не дотримався.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2015 року близько 12.00 год. неповнолітній ОСОБА_4 зі швейного цеху «Ілона», розташованого на першому поверсі гуртожитку № 1 по вул. Дружби Народів, 8 в м. Южноукраїнську Миколаївської області, таємно викрав жіночу сумку бежевого кольору зі шкірозамінника, вартістю 100 грн., з трудовою книжкою та паспортом громадянина України на імя ОСОБА_7 в обкладинці, вартістю 10 грн., жіночий гаманець червого кольору зі шкірозамінника, вартістю 50 грн., з кредитною карткою «ПриватБанк» та грошовими коштами в сумі 20 грн., мобільний телефон «Nokia» чорного кольору, вартістю 350 грн., з сім-карткою оператора мобільного звязку «Life», вартістю 20 грн., дві звязки ключів, тканину чорного кольору з білими смужками розміром 1,2 х 4 м, вартістю 300 грн., атлас розміром 1, 4 х 2 м, вартістю 150 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 1000 грн.

11 серпня 2015 року близько 16 год. 25 хв. неповнолітній ОСОБА_4 повторно, в другому підїзді будинку № 8 по б-ру Шкільному в м. Южноукраїнську Миколаївської області біля квартири № 55 намагався відкрито заволодіти жіночою сумкою ОСОБА_8, вартістю 180 грн., з мобільним телефоном «Nokia 305» ІМЕІ 1: 354104058238223 ІМЕІ 2: 354104058238221, вартістю 500 грн., гаманцем «Kavenoo», вартістю 200 грн., з грошима в сумі 224 грн., однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_8 свою сумку не відпустила.

11 серпня 2015 року близько 19.00 год. неповнолітній ОСОБА_4 повторно, знаходячись в пятому підїзді будинку № 12 по вул. Миру в м. Южноукраїнську Миколаївської області, відкрито викрав у ОСОБА_9 з кишені мобільний телефон «Alkatel One Touch 282» ІМЕІ: 860503020631257, вартістю 450 грн., з карткою оператора мобільного звязку, вартістю 20 грн.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ч.1 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_4, законного представника неповнолітнього ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5, які не заперечували проти скарги прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 в інкримінованих йому злочинах відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних у справі доказах, які судом перевірені і апелянтом не оспорюється.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185, ч.3 ст.15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховуючи помякшуючи покарання обставини: повне визнання вини, щире каяття, посередню характеристику за місцем проживання та навчання, вчинення злочину в неповнолітньому віці, відшкодування майнової шкоди, обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

В той же час, апеляційний суд вважає, що вирок суду в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання підлягає зміні.

Як вбачається із матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_4 народився 12 листопада 1998 року, на момент вчинення злочинів на 11.08.2015 року, йому ще не виповнилось 18 років, а тому покарання йому слід призначати як неповнолітньому, що прямо зазначено в ст..104 КК України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання», якими передбачено, що при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням суди у резолютивній частині вироку мають посилатись на статтю 75 КК, а щодо неповнолітньої особи, ще й на статтю 104 КК як на підстави для прийняття такого рішення.

З урахуванням викладеного, вважати ОСОБА_4 звільненим від відбування покарання з застосуванням ст. 75 та ст. 104 КК України.

Керуючись ст. ст. 405,407,424,532 КПК України, апеляційний суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2015 року відносно ОСОБА_4 змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 вважати засудженим на 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього на підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України обовязку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :