Рішення № 55742461, 09.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/8031/14 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/783/537/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Г.

Категорія: 20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого:Штефаніци Ю.Г.

суддів:Берези В.І., Мельничук О.Я.,

за участі судового секретаря:Брикайло М.В.,

представника ТзОВ «Ф-Арсенал» ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 Миколайовичана заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Арсенал» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Ф-Арсенал» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, який оформлений довідкою-рахунком від 17.07.2013р.

В обґрунтування вказаного позову посилається на те, що згідно судового наказу за № 5015/4575/11 від 26.07.2011 року виданого господарським судом Львівської області, з ФОП ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь ТзОВ «Ф -АРСЕНАЛ» кошти: 23496 грн. основного боргу, 5 874 грн. штрафу, 1 357,28 грн. пені, 1 033,82 грн. збитків внаслідок інфляції, 262,48 грн. трьох відсотків річних та 500,00 грн. третейського збору, У зв'язку з цим державним виконавцем відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2012 року ВП № 32171614 було накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль DAEWOO Lanos 1.5, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № VINSUPTF69YD4W189424 зареєстрований в Дрогобицькому ВРЕР ОСОБА_8 у Львівській області на гр. ОСОБА_4.

14.05.2013 року, без будь-якого відома ТзОВ «Ф-Арсенал», як стягувача, Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області рішенням у справі № 442/2482/13-ц, було скасовано заборону на відчуження, заходи щодо розшуку та затримання цього транспортного засобу, винесено постанову про звільнення цього майна з під арешту, внаслідок чого відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_4 на підставі генеральної довіреності 17.07.2013 року зняли цей автомобіль з обліку та продали ОСОБА_7 шляхом переоформлення на неї вказаного транспортного засобу на підставі договору купівлі - продажу оформленого довідкою-рахунком ПП "Узон" від 19.07.2013 р. за №497876.

Оскільки рішенням Апеляційного суду Львівської області від 13.02.2014 року рішення Дрогобицького міськрайонного суд Львівської області від 14.05.2013 року було скасовано, а зняття обтяження на автомобіль та його продаж відбулись без відому ТзОВ «Ф -Арсенал» з порушенням вимог закону, позивач вважає такий договір купівлі-продажу незаконним.

Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року позов ТзОВ «Ф-Арсенал» задоволено. Судом постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля DAEWOO Lanos 1.5., 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, який оформлено довідкою-рахунком від 17.07.2013 року. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_3, вважає його незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, вказує, що ні він ні інші відповідачі не були повідомлені про час та місце розгляду справи та не отримували жодного процесуального документа. Крім того, зазначає, що довідка-рахунок не може бути підтвердженням укладення договору купівлі-продажу автомобіля між фізичними особами враховуючи правосубєктність особи на видачу довідки-рахунку. Водночас стверджує, що з довідки рахунку від 19.07.2013 року №497876, виданої на імя ОСОБА_7 вбачається найменування торгівельної організації ПП «Узон» та відсутні будь які відомості про придбання ОСОБА_7 транспортного засобу у ОСОБА_4. Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 91-57).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТзОВ «Ф-Арсенал» ОСОБА_2 в заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як визначено положеннями ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин,яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак зазначеним вимогам закону дане рішення в повній мірі не відповідає.

Згідно зіст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір.

Відповідно з ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними рішення дії чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, ТзОВ «Ф -Арсенал» просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, автомобіля DAEWOO Lanos 1.5., 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, який оформлений довідкою-рахунком від 17.07.2013р..

Задовольняючи цей позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що між вказаними сторонами дійсно було укладено договір купівлі-продажу автомобіля DAEWOO Lanos 1.5., 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, належного продавцю ОСОБА_4 та придбаного ОСОБА_7, однак вказаний правочин було вчинено без необхідного обсягу цивільної дієздатності відповідачів внаслідок неправомірного припинення всіх арештів та обтяжень на вказаний автомобіль, зняття його з реєстрації та переоформлення на ОСОБА_7.

При цьому суд визнав, що такий договір між сторонами фактично був оформлений довідкою-рахунком від 17.07.2013 р.

Однак колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, такими, що зроблені внаслідок неправильного встановлення фактичних обставин справи, без належної оцінки наявних у справі доказів, визначення характеру спірних правовідносин та невірного застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майно за договором виникаєз моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобовязується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві) а покупець приймає або зобовязується прийняти майно(товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: правочин між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Аналогічне положення закріплене і в ст. ст. 203, 204 ЦК України. Визнаючи угоду недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2013 року ОСОБА_4 дійсно зняв з обліку для реалізації по дорученню ОСОБА_3 автомобіль DAEWOO Lanos , з обємом двигуна 1498 см.куб., 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № VINSUPTF69YD4W189424 зареєстрований в Дрогобицькому ВРЕР ОСОБА_8 у Львівській обл. (а.с.57).

Цього ж дня ПП «Узон» видало ОСОБА_7 довідку-рахунок за №497876 щодо вартості вказаного автомобіля, яка становить 32000 грн. (а.с.58)

В той же час, як вбачається із заяви ОСОБА_7 начальнику Дрогобицького ВРЕР ДАІ від 26.07.2013 р. за №22615087 про реєстрацію вказаного транспортного засобу, автомобіль DAEWOO Lanos 1.5., 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 був придбаний нею в торгівельній організації (а.с.54).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається лише те, що вказаний транспортний засіб був знятий з реєстрації ОСОБА_419 липня 2013 року через довірену особу ОСОБА_3 та зареєстрований на ОСОБА_7 26.07.2013 р., що свідчить лише про факт перереєстрації транспортного засобу.

Згідно зі статтею 34 Закону України від 30.06.93 р. №3353-XII "Про дорожній рух" (далі - Закон про дорожній рух), призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски підлягають державній реєстрації та обліку.

Таким чином, виходячи з положень ст.208 ЦК України та вартості спірного автомобіля, договір-купівлі продажу такого підлягав письмовому оформленню.

Однак жодних доказів того, що між ОСОБА_4 (в тому числі через представника ОСОБА_6М.) та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу спірного автомобіля, в матеріалах справи немає. Не надав доказів укладення такого договору чи будь-кого іншого правочину на відчуження цього автомобіля в інший спосіб і позивач.

Відповідно до п. п. 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

Таким чином, довідка-рахунок за №497876 від 19 липня 2013 року, яка видана ПП «Узон», не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України і не породжує будь-яких прав та обовязків, а є лише підтвердженням вартості транспортного засобу та правомірності його придбання. черезсуб'єкта господарювання, яким в даному випадку є ПП «Узон».

З матеріалів справи видно, що ПП «Узон», як реалі затор автомобіля, до уасті у справі не залучалось.

Беручи до уваги викладене, судова колегія, вирішуючи спір в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, приходить до висновку, що позивачем не доведено факту укладення оспорюваного ним договору купівлі-продажу транспортного засобу між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , а у суду не було достатніх фактичних і правових підстав для визнання недійсним такого договору, який за ствердженням позивача та рішенням суду оформлено довідкою-рахунком від 17.07.2013р., який за своєю юридичною природою не є правочином.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Ф-Арсенал».

Керуючись ст.ст.303, 304, п. 2 ч. 1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Миколайовичана задовольнити.

Заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року скасування та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Арсенал» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий Штефаніца Ю.Г.

Судді: Береза В.І.

ОСОБА_9