Дата документу 12.02.2016
ЄУ № 420/262/16-к
Провадження №1-кп/420/83/16
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.
за участю секретаря Рожкової Л.В.
прокурора Потапенко Д.Р.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження № 12016130510000012 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, працює, не судимий, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.01.2016, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходився у зальній кімнаті будинку № 30 по вул. Ювілейній у с. Новорозсош, де між ним та раніше знайомим йому ОСОБА_1 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Не відмовляючись від свого злочинного умислу, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 та кулаками обох рук завдав три удари в обличчя потерпілого ОСОБА_1, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: садна лівої скроневої області, лівої надбрівної дуги, синець правої скроневої області, садно слизової правої щоки, які згідно висновку експерта № 4 від 12.01.2016 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознакою умисного нанесення легких тілесних ушкоджень.
27 січня 2016 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.
Згідно з даною угодою потерпілий та обвинувачений за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, при цьому обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 125 КК України. Обставинами, які помякшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння. Цивільний позов не заявлено, матеріальна та моральна шкода кримінальним правопорушенням не завдані. Згідно угоди сторони примирилися між собою, підозрюваний зобовязаний вибачитися перед потерпілим до початку судового розгляду.
Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та отримана згода обвинуваченого на призначення йому такого покарання.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені потерпілому та обвинуваченому.
Суд вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_2, роз`яснивши останньому зміст ч. 5 ст. 474 КПК України, думку потерпілого ОСОБА_1, роз`яснивши зміст ст. 473 КПК України та пересвідчившись у добровільності їх позицій щодо підписання угоди про примирення, з`ясувавши повне розуміння обвинуваченим суті та характеру обвинувачення, виду та міри узгодженого покарання, вважає угоду про примирення укладену між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 такою, що підлягає затвердженню судом.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, суд виходить з такого.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить суд цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просять затвердити угоду про примирення, укладену між ними 27.01.2016, та призначити обвинуваченому узгоджену між ними міру покарання.
У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просить затвердити угоду.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що винуватість визнав добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав,угода була укладена добровільно, без будь - якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди. До того ж зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.
Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що угода була укладена добровільно, без будь- якого примусу, наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди йому зрозумілі та просить затвердити зазначену угоду.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та дослідження матеріалів кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпілий, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 27 січня 2016 року про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлений. Судові витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ч. 3 ст. 128, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд
у х в а л и в:
Затвердити угоду про примирення від 27 січня 2016 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016130510000012 від 11.01.2016, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на день постановлення вироку 510 (пятсот десять) грн., р/р 31114106700223, МФО-804013, Код -37942461, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, одержувач: УК у Новопсковському районі.
Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що, у разі невиконанняугоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Роз`яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілому і обвинуваченому.
Суддя О.С. Стеценко
Судове рішення № 55741921, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області) було прийнято 12.02.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/262/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: