Рішення № 55740720, 04.02.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3262/15-ц

Номер провадження 2/404/103/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі Домарецькому Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення порядку участі у вихованні та її спілкуванні ,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач звернувся в суд із позовом , яким просить зобов»язати відповідача не чинити йому перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом визначення способу його участі у спілкуванні та вихованні доньки; визначити як спосіб його участі у спілкуванні та вихованні дитини систематичні відвідування дитиною місця його проживання , з правом забирати дитину із дитячого садочка або за місцем її проживання, три рази на тиждень з ночівлею: понеділок, середа з 17.30 год. до 08 годин наступного дня; в п»ятницю з 17.30 годин до 18 години наступного дня; в період його відпустки, з квітня по жовтень включно, визначити можливість спільного відпочинку на протязі двох тижнів.

Вимоги мотивує тим, що з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі , від якого народилась 15 січня 2010 року донька ОСОБА_3, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з матір»ю. На утримання дитини регулярно він надає матеріальну допомогу та за домовленістю із відповідачкою, спілкувався з донькою, активно приймав участь у її житті, піклувався про її фізичний та нормальний розвиток. За його ініціативою донька три рази на тиждень відвідує школу раннього розвитку. Дитина до нього прихильна та чекає його зустрічей з нетерпінням. Проте, з квітня 2015 року відповідач , з невідомих причин почала чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з донькою, на свій розсуд обмежує їх зустрічі з дитиною, на його бажання частіше спілкуватись з ОСОБА_3, влаштовує сварки . По місцю його проживання за адресою:м. Кіровоград, АДРЕСА_1, створені всі умови для виховання та розвитку дитини. Відведена окрема світла кімната , в якій є ліжко, стіл, комп»ютер, телевізор, іграшки, книжки .

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали, просили задовольнити повністю. Додатково зазначили, що хвороба , на яку посилається відповідач як на перешкоду організації ночівлі у нього, як батька, не впливає на відносини батька та дитини, а навпаки , коли донька була у нього , то ні про який енурез не було мови, дитина спокійно спала і про прояви хвороби він дізнався тільки в суді.

Відповідач в суді позов не визнала, у його задоволенні просила відмовити. Ніяких перешкод вона позивачу не чинить, навпаки останній у липні 2014 року забрав у неї доньку , пообіцявши її повернути , проте у визначений час не повернув . До того ж , позивач проживає у цивільному шлюбі із жінкою , у якої є свої діти. Донька хворіє , а тому ночівлі взагалі не доцільні на даний час . В подальшому в судових засіданнях відповідач не заперечувала щодо зустрічей батька з дитиною, проте заперечувала щодо ночівлі дитини у батька.

Третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, її представник в суді підтримала висновок комісії з питань захисту прав дитини від 09.09.2015 року , на якій повторно розглядалося питання щодо визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні позивача з донькою, та відповідно до даного висновку, визначено було порядок участі у вихованні та спілкуванні : щоп»ятниці з 18.00 до 18.00 щосуботи за місцем проживання батька ; щовівторка та щочетверга з 16.00 до 19.30 з правом відвідування дитячих розважальних закладів міста ; під час відпустки за умови організованого дозвілля та відпочинку дитини.

Свідок ОСОБА_4 в суді пояснила, що дитина зустрічається та спілкується з позивачем з великою радістю, батько її дуже любить та бажає спілкуватися частіше , в свою чергу відповідач обмежує їх зустрічі . Тотожні свідчення надала також і свідок позивача - ОСОБА_5, яка доводиться останньому сестрою та хрещеною матір»ю його доньки.

Свідок ОСОБА_6, який з квітня 2015 року є чоловіком відповідача пояснював , що ніяких перешкод на теперішній час, його дружина , позивачу у спілкуванні з дитиною не чинить, доньку останній брав до себе дуже часто, однак не в ті дні , які були визначені органом опіки та піклування , та повертав її із запізненням.

Свідок ОСОБА_7, який є батьком відповідачки в суді також пояснив, що після розірвання шлюбу онука залишилась проживати з матір»ю, позивач постійно зустрічався з дитиною , ніяких перешкод не було.

Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснила, що вона є практикуючий дитячий психолог Центру психології «Альта» та у липні 2015 року до неї звернулась відповідач з метою діагностики та корекції психоемоційного стану доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Підставою звернення став тривожний стан дитини та довідка лікарні , де зазначено було про невроз дитячого віку, та хворобу енурез. Під час занять дитина розповідала , що бачилась з батьком , однак емоції у неї були нейтральні, не радісні, вона була у подавленому психоемоційному стані. Під час піскової терапії було виявлено психосоматичні прояви енурезу, дитина потребує постійного нагляду та підтримки згідно встановленого режиму дня.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, третю особу, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог, з наступного.

Частиною 1ст.150 СК Українивизначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях - повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини. Брак любові у дитячі роки - це духовний дисбаланс на усе життя.

Згідно зіст.151 СК Українибатьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.08.2009 року .

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 11).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 жовтня 2013 року шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір'ю ОСОБА_2 , яка 24 квітня 2015 року зареєструвала другий шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 ( а.с. 38).

Батько дитини ОСОБА_1 бажає приймати участь у вихованні та утриманні доньки ОСОБА_3, але відповідач ОСОБА_9 з квітня 2015 року перешкоджає його у цьому .

Для вирішення питання спілкування з донькою , ОСОБА_1 неодноразово звертався до Служби у справах дітей Кіровоградської міської ради для визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ( а.с. 42, 53).

Останній раз, рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 5500/49-05-024 вих. 18.09.2015 року , на комісії з питань захисту прав дитини 09.09.2015 року було розглянуто заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про повторний розгляд питання щодо визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною та визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з його малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: щоп»ятниці з 18.00 до 18.00 щосуботи за місцем проживання батька ; щовівторка та щочетверга з 16.00 до 19.30 з правом відвідування дитячих розважальних закладів міста ; під час відпустки за умови організованого дозвілля та відпочинку дитини (а.с.70).

Однак , відповідач ОСОБА_9 не виконує вказане рішення та продовжує перешкоджати батьку у спілкуванні з донькою та прийнятті участі у її виховані, категорично заперечує проти перебування дитини у батька в нічний час .

Відповідно дост. 141 СК України позивач ОСОБА_1 має рівні права та обов'язки щодо дитини, а тому мати дитини ОСОБА_9 безпідставно перешкоджає йому приймати участь у вихованні їх доньки .

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно дост.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Згідно ч.2 ст. 159 СК Українисуд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Суд враховує, що за місцем роботи позивач характеризується позитивно ( добросовісний та відповідальний спеціаліст, високі професійні та моральні якості )( а.с. 52) .

Довідкою з місця проживання підтверджується той факт, що позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4( Чміленко), 56, кв.8 , з 2013 року , разом із ОСОБА_10А.( а.с. 12, 51). Згідно акту обстеження умов його проживання за вказаною адресою від 14.04.2015 року ( а.с. 6), квартира з усіма зручностями , добре мебльована , зроблено ремонт, є всі необхідні побутові прилади. Для дитини відведено окрему кімнату , є ліжко , стіл, комп»ютер, книжки, телевізор.

У сертифікаті про проходження профілактичного наркологічного огляду зазначається, що позивачу протипоказань до виконання -на опікунство не знайдені ( а.с. 48).

Довідка №764 від 11.06.2015 року вказує на те, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку в психіатричній лікарні не перебуває, за медичною допомогою не звертався ( а.с. 49).

Довідкою №132 від 21.04.2015 року з ПАТ «НВП »Радій» зазначається, що позивач працює економістом по м/т забезпеченню, та отримує заробітну плату ( а.с.13).

Згідно з ч.ч.5,6ст.19 СК Україниорган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх. Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок, як і рекомендації психолога є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

В судовому засіданні з»ясовано, що дитина у вівторок та четвер з 17 до 18 години відвідує школу раннього розвитку ; у понеділок та середу з 18 до 19 години займається англійським ; субота з 11 до 12 години підготовка до школи. Окрім того, дитина ходить до дошкільного навчального закладу №14 «Калинка «, де перебуває до 13 години. Тому, суд вважає, щонаданийвказаний вище висновок комісії не єдостатньо обґрунтованим, тане враховує розпорядку дитини , не містить мотивації щодо необхідної зустрічі батька з дитиною в нічний час .

Суд вважає, що конфліктні відносини сторін не повинні бути перепоною в спілкуванні дитини з батьком, і в даному випадку сторони повинні діяти в інтересах дитини та поводити себе гідно, показуючи приклад своїй дитині.

Враховуючи, що дитина на час розгляду справи має вік 6 років, вона може перебувати з позивачем без обов'язкової присутності матері, і зустрічі на одинці не будуть стресовими для дитини, а навпаки буде слугувати покращенню їх стосунків.

Судом не було встановлено, що між батьком та дитиною існують будь-які проблеми у спілкуванні і відвідування дитиною місця проживання батька без присутності матері і що це зашкодить інтересам чи розвитку малолітньої .

Відповідач обґрунтовано не заперечила даного факту та не довела належними та допустимими доказами наявність перешкод для таких побачень і спільного відпочинку батька з дитиною.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини Хант проти України, та Олссон проти Швеції: між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які у залежності від природи та важливості можуть переважати над інтересами батьків. Для батьків та дітей бути разом - це основа сімейного життя, більш того, природні стосунки не припиняються від того, що дитина взята на державне піклування. Тобто те, що сторони по даній справі, проживають окремо, не повинно перешкоджати дитині спілкуватись з батьком, який виявляє бажання проводити більше часу із донькою .

Проте, суд враховує при визначенні часу спілкування дитини з батьком висновок судово-психіатричної експертизи № 363 від 17.11.2015 року , згідно якого експерти зазначають, що зустрічі з батьком повинні бути систематичні , але по часу нетривалими; інтенсивність спілкування рідного батька з донькою є доцільним для повноцінної участі у вихованні та розвитку дитини, але можливість спілкування на території батька ( є рішення суду ), можливість організації ночівлі у батька враховуючи емоційний та психологічний стан дитини (невротичні реакції , реакції на зустрічі з батьком) не доцільні на теперішній вік дитини ( а.с. 117-120). Також , суд враховує довідку Центру психології «Альта» №25 від 18.08.2015 року щодо діагностики та корекції психоемоційного стану дитини ( а.с. 62-66), згідно якої дитячий психолог ОСОБА_8 під час терапії виявила психосоматичні прояви енурезу, в зв»язку з чим було зазначено, що дитина потребує постійного нагляду та підтримки згідно встановленого режиму дня.

Тобто, з встановлених обставин справи , суд дійшов висновку , що хоча батько і бажає та має право на спілкування з донькою , але на даний час спілкування батька з дитиною з можливістю залишати її на ночівлю є недоцільним та буде суперечити якінтересам,так іправам дитини .

Таким чином, суд вважає необхідним зобов»язати відповідача не чинити перешкодпозивачу у спілкуваннііздонькою та визначити ОСОБА_1 спосіб його участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання систематичних побачень з дитиною, з правом забирати дитину, кожну суботу з 12.00 до 20.00 год. , кожного вівторка та четверга з 18.00 до 20.00 години, по місцю проживання батька за адресою:м. Кіровоград, АДРЕСА_1, та з правом відвідування дитячих розважальних закладів міста Кіровограда , а також під час відпустки за умови організованого дозвілля та відпочинку дитини, за погодженням з матір»ю. В решті вимогвідмовити із-забезпідставності та необгрунтованості.

При цьому, визначений судом спосіб спілкування позивача з донькою не перешкоджає сторонам звернутися до суду для встановлення іншого графіку зустрічей з дитиною в залежності від її віку та обставин, що зміняться.

Судові витрати вважати по фактично понесеним стороною позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3,10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов-задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_9 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити ОСОБА_1 спосіб його участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання систематичних побачень з дитиною , з правом забирати дитину , кожну суботу з 12.00 до 20.00 год. , кожного вівторка та четверга з 18.00 до 20.00 години, по місцю проживання батька за адресою:м. Кіровоград, АДРЕСА_1, та з правом відвідування дитячих розважальних закладів міста Кіровограда , а також під час відпустки за умови організованого дозвілля та відпочинку дитини, за погодженням з матір»ю.

У задоволенні решти вимог- відмовити.

Судові витрати вважати по фактично понесеним стороною позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда