Ухвала суду № 55740525, 08.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 356/708/15-ц Головуючий у І інстанції Дудар Т. В.Провадження № 22-ц/780/545/16 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н. С.Категорія 24 08.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

08 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі Вербова І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія« на рішення Березанського районного суду від 17 листопада 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_2 про стягнення сплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року до суду із позовом про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу звернулося Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія». Свої вимоги обґрунтувало тим, що 20 березня 2013 року о 14 годині 00 хвилин в м. Березань по вул. Леніна ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок порушення правил дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

15 квітня 2013 року Березанським міським судом Київської області була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП. Власником пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_3. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0624595, термін дії з 14.03.2013 по 13.03.2014 року.

15 травня 2013 року із заявою про страхове відшкодування до позивача звернулася ОСОБА_4 на підставі довіреності від імені ОСОБА_3

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, оформленого суб'єктом оціночної діяльності ФОП «ОСОБА_5.», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2, з економічної точки зору недоцільна, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість. Визначено матеріальний збиток в розмірі 26637 гривень 97 копійок.

Відповідно до звіту № 0733-ОСТ, оформленого суб'єктом оціночної діяльності ФОП «ОСОБА_5.», утилізаційна вартість автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 11203 гривні 17 копійок. 28 травня 2013 року позивачем було складено страховий акт № 10540 про прийняття рішення про виплату ОСОБА_4 страхового відшкодування в розмірі 14434 гривень 80 копійок. Страхове відшкодування розраховано наступним чином: 26637 гривень 97 копійок (вартість автомобіля) - 11203 гривні 17 копійок (вартість залишків автомобіля) - 1000 гривень 00 копійок (франшиза).

Сума страхового відшкодування в розмірі 14434 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 80 копійок була перерахована ОСОБА_4, що підтверджується платіжними дорученнями: № 3534 від 18 червня 2013 року, № 3617 від 25 червня 2013 року.

Позивач вказував на те, що ОСОБА_2 не надав СК протягом трьох днів з моменту ДТП письмового повідомлення про настання ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу, а тому у ПАТ "Українська охоронно - страхова компанія" виникло право подати до нього регресний позов у розмірі сплаченого страхового відшкодування. Просив позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача сплачене страхове відшкодування та судовий збір.

Позивач в заяві на ім.»я суду підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справу без участі його представника.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, обгрунтувавши свою позицію тим, що дійсно цивільно-правова відповідальність відповідача станом на 20 березня 2013 року була застрахована позивачем, про що видано поліс № АС/0624595, термін дії якого з 14 березня 2013 року по 13 березня 2014 року. 20 березня 2013 року трапилася ДТП, за участю двох транспортних засобів - ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та Mazda д.н.з. НОМЕР_2. Водій ОСОБА_2, відповідач по справі, відповідно до п. 11 "Примітки" в полісі подзвонив на вказаний у полісі номер телефону і повідомив усю необхідну інформацію про ДТП страховику. На наступний день, 21 березня 2013 року, водій автомобілю Mazda д.н.з. НОМЕР_2 сам звернувся до позивача із заявою-повідомленням про ДТП. Оскільки ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено обов'язок водія, причетного до ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, то представник відповідача зазначає, що окрім телефонного дзвінка, як зазначено у самому полісі, страховик був повідомлений письмово у встановлені строки водієм, який також був причетний до вказаної ДТП.

Рішенням Березанського районного суду від 17 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

По справі встановлено, що 3 березня 2013 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» договір і отримав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0624595, строк дії з 14 березня 2013 року до 13 березня 2014 року включно (а.с. 6).

20 березня 2013 року о 14 годині 00 хвилин сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6

15 квітня 2013 року Березанським міським судом Київської області була винесена постанова у справі № 356/479/13-п про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до відповідальності відповідно до ст. 124 КУпАП (а.с. 5).

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2, з економічної точки зору недоцільна, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість. Визначено матеріальний збиток в розмірі 26637,97 грн. (а.с. 12-21). Відповідно до звіту № 0733-ОСТ, оформленого суб'єктом оціночної діяльності ФОП «ОСОБА_5.», утилізаційна вартість автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 11203,17грн. (а.с. 22-25).

28 травня 2013 року позивачем було складено страховий акт № 10540 про прийняття рішення про виплату ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності, виданої ОСОБА_3 (власником пошкодженого транспортного засобу) страхового відшкодування в розмірі 14434 грн. 80 коп. (а.с. 26-27).

18 червня 2013 року ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 в сумі 7 434 (сім тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 80 копійок , 25 червня 2013 року в сумі 7 000 грн. (а.с. 30-31).

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування"страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України, ч. 1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 33.1.4 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять заяву (повідомлення) про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, подану 21 березня 2013 року потерпілим водієм автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_7, що свідчить про те, що ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» була повідомлена у встановлений законом триденний строк про дорожньо-транспортну пригоду водієм транспортного засобу, причетного до цієї пригоди (а.с. 8-11), а оскільки Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням страхувальником страховику певних документів, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення регресних вимог страхової компанії, заявлених до відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його обґрунтованим.

Відповідно до Правої позиції, викладеній у постанові Судової палати у Цивільних справах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 6-284 цс15) підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпунктом «г» підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті 38 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-1У «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ( у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин) установлено обов»язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов»язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Оскільки судами у справі, яка переглядається, встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладеним в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов»язаннях, адже регресні зобов»язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватися у загальному порядку відшкодування збитків.

З огляду на викладене, колегія вважає, що висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія відхилити.

Рішення Березанського районного суду від 17 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: