Рішення № 55737582, 03.02.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.02.2016

Справа № 334/8680/15-ц

Провадження № 2/334/439/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.

при секретарі Франчук Н.С.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду у м.Запоріжжяцивільну справу за позовомМоісеєнко ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» про захист прав споживачів, шляхомвизнання договору страхування життя недійсним, стягнення майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом про визнання договору страхування життя недійсним, стягнення майнової та моральної шкоди, зазначивши що наприкінці 2007 року ОСОБА_2 була заповнена заява на адресу Приватного акціонерного товариства «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ»на страхування життя, де застрахованою особою була донька позивача, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В заяві були вказані необхідні данні для складання майбутнього договору страхування життя, однак ПАТ «Ренесанс Життя» видав йому лише поліс, вже підписаний страховиком в односторонньому порядку. А саме, ПАТ «Ренесанс Життя» було видано поліс добровільного страхування життя №ПВ003575, страхова сума 6000 дол.США, сума страхового платежу 251,51 дол.США, сума премій за всіма програмами 282,55дол.США, дата випуску Полісу 24.12.2007 р., початок дії полісу 00 год. 00 хв. 24.12.2007 р., кінець дії полісу 24 год. 00 хв. 23.12.2019 р., гарантований інвестиційний прибуток 3%.

Страховиком згідно із текстом зазначеного Полісу виступало на той час - ЗАТ «Ренесанс життя», але назва та юридична адреса страхувальника змінювались, на даний час назва страхувальника: ПАТ «Ренесанс Життя».

В зазначеному Полісі, як на підставу його видачі, ПАТ «Ренесанс Життя» посилається на заяву позивача на укладення Договору страхування життя, проте Позивач зазначає, що заява являється лише пропозицією для майбутнього укладання договору, а поліс - це форма договору самостійно обрана ПАТ «Ренесанс Життя» та підписана в односторонньому порядку, без згоди позивача.

Позивач вважає, що видача полісу в односторонньому порядку та його підписання в односторонньому порядку, суперечить нормам чинного законодавства, оскільки договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, що за своєю правовою природою є двостороннім договором, який обовязково повинен містити підписи обох сторін.

Крім того, в зазначеному полісі йде послання на Правила добровільного страхування життя ПАТ «Ренесанс Життя» є посилання на методику розрахунку викупної суми, яка мала бути також невідємною частиною договору, але методика розрахунку не була погоджена з позивачем та не була надана йому взагалі.

В період з 24.12.2007 р. по 24.06.2013 р. позивачем було сплачено ПАТ «Ренесанс Життя» 3390,60 дол.США.

При цьому, коли постало питання про розірвання договору ПАТ «Ренесанс Життя» перерахувало викупну суму та інвестиційний прибуток лише в сумі 1465,46 дол.США, а також повернув сума авансу лише у розмірі 2,31 дол.США., тобто відповідачем безпідставно танеобгрунтованонедоповернуто сплачені позивачем 1922,83 дол. США.Що є значно заниженою сумою, але прозорих методики та розрахунку позивачу та його представнику - так і не надали ні ПАТ «Ренесанс Життя», ні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Позивач вважає, що має місце умисне замовчування зі сторони відповідача суттєвих умов правочину тощо, крім того, зміст правочину суперечить нормам Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про захист право споживачів» та не відповідає внутрішній волі позивача.

З наведених вище підстав позивач просить суд:

- визнати недійсним поліс добровільного страхування життя №ПВ003575, від 24.12.2007 р..

- стягнути зПриватного акціонерного товариства «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ»на користь його користь грошові кошти в сумі 1922,83 дол. США.

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» на його користь, в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ»на його користь документально підтвердженні судові витрати (в т.ч. витрати на правову допомогу), які будуть понесені відповідачем на час винесення судового рішення по справі.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, які в ньому зазначені.

Відповідач у судове засідання не зявився, надав до суду заперечення проти позову та клопотання, у якому просить суд розглядати зазначену справу за відсутністю представника відповідача за наявними в справі документами.

У своїх запереченнях відповідач проти позову заперечує, вказавши, що 20 грудня 2007 року на адресу відповідача надійшла заява позивача на укладання договору страхування від 19.12.2007 №ЗА 994393.

24 грудня 2007 року відповідачем було прийнято пропозицію Позивача укласти договір страхуванняжиттяна умовах, зазначених у заяві на страхування від 19.12.2007р. та відповідачем було направлено ПозивачуПравила страхуваннята відповідь на пропозицію укласти договір у вигляді Полісу №ПВ003575 від 24.12.2007р..

Поліс страхування Позивача не містив розбіжностей з Заявою на страхування від 19.12.2007р. та повністю відображає її зміст, а тому є цілком законним.

Починаючи з 19.12.2007 року по 14.06.2013 року, що підтверджується карткою розрахунків за договором ПВ003575 від 24.12.2007 року згідно із системою персоніфікованого обліку ПАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» позивачем було сплачено ПАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» 3392,91 дол. США.

16 жовтня 2013 року на адресу Відповідача надійшла заява представника Позивача за довіреністю ОСОБА_4 про дострокове припинення дії спірного Договору страхування.

Відповідачем було достроково припинено дію спірного Договору страхування та було здійснено розрахунок викупної суми за спірним Договором страхування, про що представника Позивача було повідомлено листом №5/17768 від 13.11.2013р. із детальним розрахунком викупної суми згідно з ОСОБА_5 розрахунку викупних сум Відповідача.

06 грудня 2013 року Відповідачем на імя Позивача було здійснено виплату викупної суми разом з інвестиційним прибутком в розмірі 1 456,46 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ на дату оплати - 11 713,88 грн.) із вирахуванням податку на доходи фізичних осіб через систему грошових переказів «Аваль-Експрес», що підтверджується листом АТ «ОСОБА_6 Аваль» від 04.12.2015р. №81-14-3-00/2586.

Вважає, що Відповідачем проведено розрахунок та виплату викупної суми позивача відповідно до чинного законодавства та Відповідачем жодним чином не порушено будь-яке право Позивача.

Вимогу Позивач про визнання вказаного Договору недійснимз підстав не відповідності його внутрішній волі Позивача та того, що його зміст суперечить положенням ЦК України та ЗУ «Про страхування» вважає необґрунтованою та безпідставною з тих підстав, що позивач, при вчиненні правочину мав необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення позивача, при вчиненні вказаного правочину, було вільним і відповідало його внутрішній волі; правочин було вчинено у формі, встановленій законом; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір страхування було укладено на принципах добросовісної конкуренції, адже Позивач самостійно та добровільно обрав Відповідача для укладення із ним Договору страхування.

Під час укладення Договору страхування Позивачу було чітко і неупереджено розяснено умови страхування, його права та обовязки. Крім того, Позивач самостійно та добровільно заповнював Заяву на страхування, йому було надано Правила страхування Відповідача, у відповідності до яких укладався Договір страхування.

Крім того, всі страхові платежі за спірним Договором страхування також було зроблено Позивачем добровільно.

На вимогу позивача стягнути з Відповідача моральну шкоду в розмірі 2000 грн., зазначає, що Відповідно до положень Листа Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011р. правовідносини, що існують між сторонами в договору страхування, є зобовязальними. В разі порушення зобовязання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом.

Договірні відносини в сфері страхування врегульовані ЗУ «Про страхування» та ЦК України, норми статей 625 та 992 якого не передбачають такого виду відповідальності страховика, як відшкодування моральної шкоди. Можливість відшкодування моральної шкоди у таких правовідносинах не виключається у випадку, якщо сторони передбачили таку відповідальність в укладеному договорі.

Вважає, що відшкодування моральної шкоди в даному випадку не передбачено ані законодавством України, ані Договором страхування, вимога Позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

З наведених вище підстав просить суд залишити позовну заяву позивача без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено і дана обставина об'єктивно підтверджується наявними у справі письмовими доказами та не заперечується сторонами, що 20.12.2007 року на адресу відповідача надійшла заява позивача на укладання договору страхування №ЗА 994393 від 19.12.2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування.

Відповідно до п. 6.2. Правил добровільного страхування життя ПАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» від 10.01.2006р. зі змінами та доповненнями (далі - Правила страхування) договір укладається на підставі письмової пропозиції укласти договір страхування, зробленої заінтересованою особою Потенційним страхувальником).

Відповідно до п. 6.3. Правил страхування пропозиція здійснюється шляхом заповнення /заяви на страхування за формою, встановленою страховиком.

Згідно п. 6.5. Правил страхування пропозиція повинна бути прийнята у строк, вказаний у пропозиції. Якщо пропозицією не встановлено іншого, то строк для прийняття пропозиції вважається 1 місяць, а у випадку необхідності медичного обстеження - 2 місяці.

Згідно ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно ч. З ст. 18 ЗУ «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про страхування» договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

24.12.2007 року відповідачем було прийнято пропозицію позивача на укладання договору страхування життя та направлено позивачу правила страхування та поліс добровільного страхування життя № ПВ003575.

Згідно полісу добровільного страхування життя № ПВ003575 Страховиком є ЗАТ «Ренесанс життя», Страхувальником ОСОБА_2, Застрахованим ОСОБА_3. Страхова сума 6000 дол.США, сума страхового платежу 251,51 дол.США, сума премій за всіма програмами 282,55дол.США, дата випуску Полісу 24.12.2007 р., початок дії полісу 00 год. 00 хв. 24.12.2007 р., кінець дії полісу 24 год. 00 хв. 23.12.2019 р., гарантований інвестиційний прибуток 3%.

Починаючи з 19.12.2007 року по 14.06.2013 року, що підтверджується карткою розрахунків за договором ПВ003575 від 24.12.2007 року згідно із системою персоніфікованого обліку ПАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» позивачем було сплачено ПАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» 3392,91 дол. США.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, оскільки Договір страхування Позивача укладався в порядку ст. 638 ЦК України та ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про страхування», та оскільки Поліс страхування Позивача не містить розбіжностей з Заявою на страхування Позивача від 19.12.2007р. та повністю дублює всі запропоновані Позивачем умови страхування за Договором страхування життя, поліс - це відповідь Відповідача на пропозицію Позивача укласти договір страхування життя.

У Полісі страхування Позивача зазначено, що поліс добровільного страхування життя є підтвердженням факту укладання договору страхування. Поліс добровільного страхування життя, заява на укладення договору страхування життя, додатки, доповнення до договору страхування та Правила добровільного страхування життя ЗАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» від 10.01.2006р., зареєстровані ДК РРФП України 09.02.2006 року, №0161396, зі змінами та доповненнями є невідємними частинами договору страхування життя, а отже, підпис Позивача на Договорі страхування присутній, а саме на його невідємній частині - Заяві на страхування від 19.12.2007р.

Отже, твердження Позивача про те, що Поліс страхування випущено Відповідачам в односторонньому порядку та без його згоди є безпідставними та необґрунтованими.

Суд не погоджується з твердженням Позивача, про те, що внаслідок не погодження між Позивачем і Відповідачем ОСОБА_5 розрахунку викупної суми, Позивачу при достроковому розірванні спірного Договору страхування,Відповідачем не повернуто страхових внесків в повному обсязі, з огляду на наступне.

Статтею 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

З огляду на наведену норму закону, розмір викупної суми та порядок її розрахунку не входить до обовязкових (істотних) умов договору страхування та, відповідно, не може розцінюватися як критерій, за яким робиться вибір страхувальника щодо укладення договору особистого страхування.

Відповідно до ст. 4 ЗУ Про страхування» предметом договору особистого страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і повязані з життям, здоровям, працездатністю та пенсійним забезпеченням.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про страхування» договір страхування - це «письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору».

З огляду на наведені норми статей укладення договору особистого страхування не має на меті отримання викупної суми чи повернення страхових внесків, а укладається з метою захисту майнового інтересу в разі настання певної події, яка обумовлена умовами цього договору страхування, тобто здійснення страховиком страхової виплати в разі настання страхового випадку за ризиками, визначеними договором страхування.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про страхування» викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про страхування» правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

ОСОБА_7 розрахунку викупних сум є невідємною частиною Правил страхування Відповідача, її було розроблено Відповідачем разом із Правилами страхування та зареєстровано в Уповноваженому органі на виконання положень ст. 17 ЗУ «Про страхування». ОСОБА_8 є однаковою для всіх клієнтів Відповідача та будь-які зміни до даної ОСОБА_8 можуть бути внесені лише Відповідачем із обовязкової реєстрацією таких змін в Уповноваженому органі.

Отже, з огляду на наведені норми законодавства погодження Позивачем ОСОБА_5 розрахунку викупної суми не є обовязковою умовою укладення Договору страхування в цілому, оскільки сама по собі викупна сума не є істотною умовою договору страхування, а отже не може бути умовою, яка істотно вплинула чи могла вплинути на свободу вибору або поведінку Позивача стосовно укладення договору страхування з Відповідачем. Крім того, Позивач не може вносити свої зауваження та зміни в ОСОБА_8 розрахунку викупних сум Відповідача, оскільки таке право Позивача не передбачено законодавством, а право на це є виключно у Відповідача за згодою Уповноваженого органу.

14.10.2013 року на адресу Відповідача від представника Позивача надійшла заява-повідомлення про намір страхувальника достроково припинити дію договору страхування (поліс добровільного страхування життя №ПВ0033575 від 24.12.2007 року, та виплатити Позивачу викупну суму та інвестиційний доход, а також всі інші кошти, на які має право Позивач.

13.11.2013 року Відповідач на адресу представника позивача надіслав лист №5/17768, у якому надав розрахунок викупної суми з врахуванням додаткового інвестиційного доходу за договором №ПВ003575 від 24.12.2007 року станом на 15.11.2013 року, та зазначив, що викупна сума буде перерахована Позивачу через систему грошових переказів «Аваль-Експрес».

06.12.2013 року Відповідачем на імя Позивача було здійснено виплату викупної суми разом з інвестиційним прибутком в розмірі 1 456,46 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ на дату оплати - 11 713,88 грн.) із вирахуванням податку на доходи фізичних осіб через систему грошових переказів «Аваль-Експрес».

11.12.2013 року Відповідачем на адресу представника позивача надіслано лист №5/19723, у якому зазначено, що припинено дію договору №ПВ003575 від 24.12.2007 року та повернені Страхувальнику викупної суми та інвестиційного прибутку разом із сумою авансу за Договором страхування.

Відповідно до листа АТ «ОСОБА_6 Аваль» від 04.12.2015р. №81-14-3-00/2586 перераховану Відповідачем викупну суму за спірним Договором страхування було отримано Позивачем 13 січня 2014 року в Бородинському відділенні Запорізької обласної дирекції АТ «ОСОБА_6 Аваль».

Суд не погоджується з твердженням Позивача що розмір перерахованої Відповідачем викупної суми та інвестиційного прибутку у розмірі 1465,46 дол.США, а також суми авансу у розмірі 2,31 дол.США та неповернення відповідачем сплачених позивачем 1922,83 дол. США. є невірним , оскільки викупна сума була розрахована Відповідачем згідно із порядку визначення розміру викупної суми в разі дострокового припинення дії договору страхування життя, визначеному у методиці розрахунку викупних сум затвердженою правилами добровільного страхування життя ЗАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» від 10.01.2006 року, зареєстрованих в Держфінпослуг 09.02.2006 року за №0161396 зі змінами та доповненнями (арк..с.68, 64).

Таким чином, Відповідачем проведено розрахунок та виплату викупної суми позивача відповідно до чинного законодавства.

У позовній заяві зазначено, що спірний Договір страхування підлягає визнанню недійсним, оскільки Договір страхування не відповідає внутрішній волі Позивача, його зміст суперечить положенням ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Проте, такі твердження Позивача є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповіднодо ст. 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір страхування було укладено на принципах добросовісної конкуренції, адже Позивач самостійно та добровільно обрав Відповідача для укладення із ним Договору страхування.

Під час укладення Договору страхування Позивачу було розяснено умови страхування, його права та обовязки.

Позивач самостійно та добровільно заповнював Заяву на страхування, йому було надано Правила страхування Відповідача, у відповідності до яких укладався Договір страхування.

Крім того, всі страхові платежі за спірним Договором страхування починаючи з 24.06.2013 року по 18.06.2012 року (арк.. с. 21,22) Позивачем було зроблено добровільно.

Також, згідно із ст. 30ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

З огляду на це Позивач є особою з повною цивільною дієздатністю, яка цілком усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, щодо обмеження обсягу цивільної дієздатності Позивача Відповідачу невідомо, доказів такого обмеження до уваги суду Позивачем також не надано, а отже, вважаємо, що Договір страхування є таким, що укладений в рамках чинного законодавства України та таким, що є дійсним, оскільки він повністю відповідає положенням ст. 203 ЦК України та внутрішній волі Позивача, оскільки Договір страхування повністю дублює умови страхування, які було запропоновано Відповідачу Позивачем в Заяві на страхування від 19.12.2007р.

Згідно ч.1 ст..23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.1 ст..1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди залишаються без задоволення з тих підстав якщо вони: не ґрунтуються ні на законі, ні на договорі; договірні відносини, які мають місце, не передбачають відшкодування моральної шкоди; з посиланням на ст. 23 ЦК з тих підстав, що не було доведено порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача або заподіяння душевних страждань внаслідок відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування.

Правовідносини, що існують між сторонами, є зобовязальними. У разі порушення зобовязання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Між Позивачем та Відповідачем існували договірні відносини, які врегульовані спеціальним Законом України № 85/96-ВР та ЦК України, норми статей 625, 992 якого не передбачають такого виду відповідальності страховика, як відшкодування моральної шкоди. Можливість відшкодування моральної шкоди у таких правовідносинах не виключається у випадку, якщо сторони передбачили таку відповідальність в укладеному договорі.

З наведених вище підстав вимога позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 гривень не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16,17,18,ЗУ «Про страхування» ст.30,625,638 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» про захист прав споживачів, шляхом визнання договору страхування життя недійсним, стягнення майнової та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Добрєв М. В.