Вирок № 55736441, 11.02.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/436/16-к

Провадження №1-кп/265/151/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Ковтуненко О.В.,

за участю секретаря Бабенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, одруженої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Сєдих А.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

представника потерпілого ТОВ «Радія» ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2015 року о 16:30 ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні магазину «Абсолют», що розташований у будинку 5-А по вулиці 130-ї Таганрозької дивізії в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, шляхом вільного доступу взяла з прилавків магазину пляшку горілки «Хортиця» обємом 0,7л вартістю 70,40 гривен, пляшку пива «Чернігівське» обємом 0,5л вартістю 10,19 гривен, ковбасу «Глобіно» вагою 0,468 кг вартістю 34,04 гривен, ковбасу «Еко Ілліч» вагою 1,328 кг вартістю 67,09 гривен, сир «Чаплинський» вагою 0,632 кг вартістю 62,03 гривен, сосиски «Продрезерв» вагою 0,536 кг вартістю 45,66 гривен, масло вершкове «Полтавочка» вагою 0,146 кг вартістю 2,79 гривен, цукерки «Рикод» вагою 0,312 кг вартістю 14,33 гривен, шампунь «Агафії» чорний проти лупи ємкістю 350 мл вартістю 37,48 гривен, пральний порошок «Тайд» вагою 450 грам вартістю 24,72 гривен. Вказані товари ОСОБА_1 склала у жіночу сумку та, пройшовши повз каси, вийшла з магазину, тим самим таємно викрала майно ТОВ «Радія» на загальну суму 368,73 гривен, спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядилася на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України, так як вона умисно скоїла таємне заволодіння чужим майном (крадіжку).

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнала повністю. Зазначила, що проживає з матірю та неповнолітньою дочкою. Вказала, що вона в магазині хотіла купити пральний порошок. В магазині вона була з дочкою, яка стала просити ковбасу, сир та цукерки. Так як грошей в неї не було, то вона вирішила спробувати вкрасти деякі продукти. Продукти та товари, перелік який вірно вказаний в обвинувальному акті, вона склала в сумку, підійшла до каси та впевнилася, що за її діями ніхто не спостерігає. Скориставшись цим моментом, вона пройшла повз касу, не заплативши за товар, та пішла додому. Вже вдома вона задумалася над неправомірністю своїх дій. В скоєному розкаялася. Зазначила, що на теперішній час вона працює реалізатором товару на ринку і з першого заробітку вона відшкодує матеріальну шкоду.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «Радія» ОСОБА_2, який діє за довіреністю, надав суду пояснення з приводу обставин скоєного злочину. Підтримав позовні вимоги, якими просив стягнути з обвинуваченої матеріальну шкоду у розмірі 368,73 гривен, а також моральну шкоду у розмірі 5000 гривен.

Враховуючи, що обвинувачена в судовому засіданні свою вину визнала повністю, висунуте проти неї обвинувачення вона розуміє та не оспорює, суд, розцінюючи її пояснення як об'єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, та вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, а також приймаючи до уваги, що прокурор наполягав на застосуванні ч.3 ст. 349 КПК України, а обвинувачена та представник потерпілого проти цього не заперечували, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Так, ОСОБА_1 скоїла злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, раніше не судима, щиро розкаялась у скоєному, сприяла встановленню істини у справі, що суд визнає обставинами, що помякшують покарання. Також суд враховує, що обвинувачена має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, постійного заробітку обвинувачена не має та перебуває у скрутному матеріальному стані, що робить неможливим застосування до обвинуваченої покарання у вигляді штрафу.

За наведених обставин, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті кримінального закону.

Цивільний позов ТОВ «Радія» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 368,73 гривен визнаний обвинуваченою та підлягає задоволенню.

ТОВ «Радія» заявлено також позов про відшкодування моральної шкоди, завданої підприємству.

За положеннями ст. 55 КПК України юридична особа може бути потерпілим у кримінальному провадженні, якщо їй кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, у той час як фізична особа може бути потерпілим, якщо їй завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода щодо юридичної особи полягає тільки у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Приймаючи до уваги той факт, що злочинними діями ОСОБА_1 ділова репутація ТОВ «Радія» принижена не була, то відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Речові докази по справі: диск із відеозаписом з камер спостереження необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України, та призначити покарання у вигляді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Радія» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ «Радія» (ЄДРПОУ 39546099) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 368 (триста шістдесят вісім) гривен 73 копійок.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «Радія» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (пять тисяч) гривен відмовити.

Речові докази по справі: диск із відеозаписом з камер спостереження необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя