Ухвала суду № 55733694, 11.02.2016, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 367/3861/14-к

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

11 лютого 2016 року Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого - судді Стасенка Г.В.,

за участі секретаря - Рассказової М.М.,

прокурора - Буцмака А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт.Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013000000000476 від 24 липня 2013 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України (в редакції Закону від 18 квітня 2013 року № 221-VII),

в с т а н о в и в :

24 грудня 2015 року з Апеляційного суду Київської області до Бородянського районного суду Київської області за підсудністю надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

За ухвалою судді від 29 грудня 2015 року підготовче судове засідання було призначено на 12 січня 2016 року на 11 годину 15 хвилин, яке було відкладене на 21 січня 2016 року на 14 годину 15 хвилин у звязку з неявкою захисників, та на 02 лютого 2016 року на 10 годину 30 хвилин і на 11 лютого 2016 року на 14 годину 15 хвилин у звязку з неявкою прокурора.

Відповідно до обвинувального акта, на досудовому слідстві були встановлені такі фактичні обставини кримінальних правопорушень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2006 року № 472 утворено Національний університет державної податкової служби України шляхом перетворення з Національної академії державної податкової служби України.

Наказом від 01 вересня 2011 року № 1301-о голови Державної податкової служби України ОСОБА_4 громадянина ОСОБА_1 було призначено на посаду ректора Національного університету державної податкової служби України.

01 вересня 2011 року між Державною податковою службою України в особі голови ОСОБА_4 і ОСОБА_1 укладено контракт про призначення останнього на посаду ректора Національного університету державної податкової служби України на термін 7 років.

Згідно з умовами зазначеного контракту до обовязків ОСОБА_1 входило, зокрема, наступне:

здійснення поточного керівництва Університетом, організація його освітньої, фінансово-господарської, соціально-побутової діяльності, забезпечення виконання завдань Університету;

забезпечення складання кошторису, плану використання бюджетних коштів, помісячного плану асигнувань і штатного розпису Університету;

забезпечення виконання показників ефективності використання державного майна і коштів, а також майнового стану Університету;

забезпечення проведення навчально-виховного процесу, підготовка спеціалістів відповідного рівня кваліфікації;

забезпечення високоефективного і стійкого фінансово-економічного, господарського становища, науково-виробничої та комерційної діяльності Університету.

Відповідно до пункту 1.2. статуту Національного університету державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 03 травня 2012 року № 372, зазначений університет заснований на державній власності і підпорядкований Державній податковій службі України (правонаступником якого з 24 грудня 2012 року є Міністерство доходів і зборів України).

Згідно з вказаним статутом ОСОБА_1 як ректор Національного університету державної податкової служби України здійснював безпосереднє управління діяльністю університету і мав, зокрема, наступні повноваження:

вирішувати питання діяльності навчального закладу;

затверджувати структуру і штатний розпис за погодженням із Державною податковою службою України;

представляти Університет у державних та інших органах;

визначати функціональні обовязки працівників;

приймати та звільняти з роботи науково-педагогічних, педагогічних працівників, інших працівників Університету;

формувати контингент осіб, які навчаються в Університеті;

відраховувати (поновлювати на навчання) осіб, які навчаються (навчалися) в Університеті;

розпоряджатися майном і коштами;

виконувати кошторис, укладати угоди, давати доручення, відкривати банківські рахунки;

видавати накази і розпорядження, обовязкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами.

Крім того, відповідно до Положення про приймальну комісію Національного університету державної податкової служби України, затвердженого наказом зазначеного університету від 29 січня 2013 року № 81, головою приймальної комісії (робочого органу вищого навчального закладу, що утворюється для проведення прийому вступників на навчання) був ректор університету ОСОБА_1, який своїм наказом затверджував склад приймальної комісії і ніс персональну відповідальність за виконання покладених на приймальну комісію завдань і здійснення нею своїх функцій.

Таким чином ОСОБА_1, відповідно до приміток до ст.364, ст.368 КК України, був службовою особою, постійно обіймаючи в державній установі посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно - господарських функцій, і як керівник структурного підрозділу органу державної влади займав відповідальне становище.

17 липня 2013 року ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні Національного університету державної податкової служби України за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Карла Маркса, 31, під час особистого прийому громадянина ОСОБА_5 дізнався від останнього, що його похресниця ОСОБА_6 подала до університету документи для допуску її до участі в конкурсному відборі на заочну форму навчання, за програмою підготовки бакалавра, за напрямом підготовки "Правоохоронна діяльність".

Після цього ОСОБА_1, будучи ректором Національного університету державної податкової служби України і головою приймальної комісії цього навчального закладу, умисно, використовуючи своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди, без законних підстав висунув ОСОБА_5 вимогу перерахувати на рахунок під виглядом благодійного внеску кошти в сумі, еквівалентній 5000 доларів США (що згідно із встановленим НБУ офіційним курсом у 799,3 гривні до 100 доларів США складало 39 965 гривень), за сприяння ним у зарахуванні ОСОБА_6 на навчання до зазначеного університету. При цьому ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 заздалегідь підготовлений ним для цілей одержання неправомірної вигоди аркуш паперу з надрукованими на ньому реквізитами,необхідними для перерахування коштів на поточний рахунок Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 32240252) №26004117656001,відкритий у АТ "Брокбізнесбанк".

На виконання указаної вище вимоги ОСОБА_1 громадянин ОСОБА_5 26 липня 2013 року, о 17-й годині 23 хвилини, перерахував через відділення ПАТ КБ "Приватбанк" на рахунок Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 32240252) №26004117656001, відкритий у АТ "Брокбізнесбанк", кошти в сумі 40 000 гривень.

27 липня 2013 року о 12-й годині 11 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні Національного університету державної податкової служби України за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Карла Маркса, 31, одержав від ОСОБА_5 квитанцію ПАТ КБ "Приватбанк" від 26 липня 2013 року № 438.589.1 про перерахування ОСОБА_5 коштів у сумі 40 000 гривень на рахунок ІФЮА у формі ТОВ № 26004117656001, відкритий у АТ "Брокбізнесбанк", після чого поклав цю квитанцію до свого портфелю.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він своїми умисними діями, які полягають в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 18 квітня 2013 року № 221-VІІ).

Крім того ОСОБА_1 23 липня 2013 року, знаходячись в приміщенні Національного університету державної податкової служби України за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Карла Маркса, 31, під час особистого прийому громадянина ОСОБА_7 дізнався від нього, що ОСОБА_7 подав до зазначеного університету документи для допуску до участі в конкурсному відборі на денну форму навчання, за програмою підготовки бакалавра, за напрямом підготовки "Правознавство".

Після цього ОСОБА_1 порадив ОСОБА_7 подати до університету документи для його допуску до участі в конкурсному відборі на заочну форму навчання, за програмою підготовки бакалавра, за напрямом підготовки "Правознавство". Також ОСОБА_1, будучи ректором Національного університету державної податкової служби України і головою приймальної комісії цього навчального закладу, умисно використовуючи своє службове становище з метою повторного одержання неправомірної вигоди у значному розмірі, без законних підстав висунув ОСОБА_7 як умову вступу до університету передачу йому не пізніше 27 липня 2013 року коштів у сумі 80 000 гривень. При цьому ОСОБА_1 заявив ОСОБА_7, що в разі передачі йому цих коштів він надасть сприяння у здачі ОСОБА_7 вступних екзаменів і проконтролює, щоб їх результати були успішними. Таким чином ОСОБА_1 умисно створив умови, за яких ОСОБА_7 вимушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливихнаслідків у вигляді незаконного впливу з боку ОСОБА_1 на результати вступних випробувань ОСОБА_7

Після цього ОСОБА_7, згідно з вищевказаною порадою ОСОБА_1, подав 23 липня 2013 року до Національного університету державної податкової служби України документи про його допуск до участі в конкурсному відборі на заочну форму навчання, за програмою підготовки бакалавра, за напрямом підготовки "Правознавство".

27 липня 2013 року о 14-й годині 09 хвилин, ОСОБА_1 запросив ОСОБА_7 на особистий прийом до свого службового кабінету за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Карла Маркса, 31. У зазначеному кабінеті ОСОБА_1 дізнався від ОСОБА_8 про те, що останній згідно з його порадою подав до університету документи про його допуск до участі в конкурсному відборі на заочну форму навчання, за програмою підготовки бакалавра, за напрямом підготовки "Правознавство".

Далі ОСОБА_1 27 липня 2013 року, о 14-й годині 11 хвилин, будучи ректором Національного університету державної податкової служби України і головою приймальної комісії цього навчального закладу, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, знаходячись в своєму робочому кабінеті, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в значному розмірі (що більше, ніж у сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) - грошові кошти в сумі 80 000 гривень за сприяння ним в успішній здачі ОСОБА_7 вступних екзаменів і в зарахуванні його на навчання до зазначеного університету, після чого ОСОБА_1 поклав ці гроші до свого портфелю.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він своїми умисними діями, які полягають у повторному, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК України (в редакції Закону від 18 квітня 2013 року № 221-VІІ).

У звязку з тим, що грошові кошти в сумі 80 000 гривень, які ОСОБА_1 27 липня 2013 року одержав від ОСОБА_7 як незаконну винагороду, вилучено 27 липня 2013 року під час обшуку, а кошти в сумі 40 000 гривень, які 26 липня 2013 року ОСОБА_5 перерахував на рахунок Ірпінської фінансово-юридичної академії, 31 липня 2013 року повернуто з цього рахунку, майнової шкоди кримінальними правопорушеннями не завдано.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Буцмак А.Ю., посилаючись на те, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття провадження немає, просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Захисники адвокати ОСОБА_3 і ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1 просили повернути обвинувальний акт прокурору у звязку з його невідповідністю вимогам ст.291 КПК України.

ОСОБА_5 і ОСОБА_7, визнані потерпілими, в підготовче судове засідання не зявилися.

Вислухавши думки прокурора Буцмака А.Ю., захисників адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні необхідно повернути прокурору з таких підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз змісту обвинувального акта відносно ОСОБА_1 свідчить про те, що при складанні обвинувального акта прокурором не було дотримано вимог ст.291 КПК України.

Так, обвинувальний акт містить лише виклад фактичних обставин, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та правову кваліфікацію його дій за ч.4 ст.368 КК України (в редакції Закону від 18 квітня 2013 року № 221-VІІ).

Проте, обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, висунутого проти ОСОБА_1

Разом з тим, виклад фактичних обставин в обвинувальному акті не є конкретним і однозначно зрозумілим за змістом.

Зокрема, за першим по хронології епізодом ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища.

Проте, обєктивна сторона цього діяння, а саме, яким чином і у який спосіб, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду, в обвинувальному акті не конкретизовано і не зазначено, хто є третьою особою, в інтересах якої ОСОБА_1 отримав таку вигоду.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Суд вважає, що відсутність в обвинувальному акті конкретного формулювання обвинувачення порушує право на справедливий судовий розгляд, що унеможливлює призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, а тому обвинувальний акт необхідно повернути прокурору.

Крім того, відповідно до п.3 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема, такі відомості: анкетні відомості потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Як зазначено в обвинувальному акті, потерпілий ОСОБА_7 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Проте, як встановлено на час проведення підготовчого судового засідання, за вказаною в обвинувальному акті адресою ОСОБА_7 не проживає, а відповідно до офіційного веб-сайту МВС України, з 23 вересня 2014 року ОСОБА_7 знаходиться у розшуку, як особа, яка переховується від суду, що унеможливлює забезпечення належного виклику його в судове засідання.

Крім того в обвинувальному акті по різному вказані ініціали ОСОБА_7.

Для усунення виявлених недоліків обвинувального акта необхідно встановити строк у 15 днів з дня надходження обвинувального акта прокурору.

Керуючись ст.314 КПК України, суд

у х в а л и в :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013000000000476 від 24 липня 2013 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України (в редакції Закону від 18 квітня 2013 року № 221-VII), повернути Генеральному прокурору України для усунення недоліків обвинувального акта протягом 15 днів з дня надходження обвинувального акта.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Головуючий-суддяОСОБА_9