Ухвала суду № 55731402, 10.02.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/2993/15-ц Провадження № 22-ц/795/192/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Бузунко О. А. Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛакізи Г.П. суддів:Тагієва С.Р., Шевченка В.М. при секретарі:Покладі Д.В. за участю:позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань „Преса" про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_7, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_7 просить скасувати рішення Козелецького районного суду від 26 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань „Преса" про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Оскаржуваним рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2015 року позов ОСОБА_5 до Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань „Преса", про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати задоволено. Визнано незаконним наказ Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань „Преса" №53-к від 18 серпня 2015 року про звільнення ОСОБА_5 у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я. Поновлено ОСОБА_5 на роботі на Державному підприємстві по розповсюдженню періодичних видань „Преса" на посаді сортувальника поштових відправлень та виробів друку 1 класу цеху експедирування преси № 1 з 18 серпня 2015 року. Стягнуто з Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань „Преса" на користь ОСОБА_5 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі 8 840 грн. 00 коп. Зобов'язано Державне підприємство по розповсюдженню періодичних видань „Преса" із сум стягненої заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_5 утримати необхідні збори, податки та перерахувати їх до бюджетів відповідних рівнів. Стягнуто з Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань „Преса" в дохід держави судовий збір в розмірі 1 218 грн. 00 коп. Допущено негайне виконання рішення в частині вимог про поновлення на роботі ОСОБА_5 на посаді сортувальника поштових відправлень та виробів друку 1 класу цеху експедирування преси № 1 Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань „Преса" та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 2 860 грн. 00 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив в того, що підставою для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України є або фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов'язки або стійке порушення функцій організму, визнання працівника інвалідом та наявність протипоказань щодо продовження ним трудової діяльності, підтверджені довідкою медико-соціальної експертної комісії. При цьому, на період до висновку медико-соціальної експертної комісії особа повинна бути переведена на легшу роботу (стаття 170 Кодексу законів про працю України). ДП „Преса" вказаних вище вимог дотримано не було, ОСОБА_5 одразу була звільнена з займаної посади на підставі виписки, наданої нею з медичної картки амбулаторного хворого. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ № 53-к від 18 серпня 2015 року ДП „Преса" про звільнення ОСОБА_5 у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України не відповідає вимогам закону, а тому підлягає визнанню незаконним, а ОСОБА_8 підлягає поновленню на роботі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 зводяться до того, що оскаржуване рішення ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно з'ясував фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Згідно з доводами апеляційної скарги, КЗпП України не визначено, яким чином повинна бути виявлена та засвідчена невідповідність стану здоров'я працівника виконуваній роботі. Враховуючи виписку Державної установи „Інститут медицини праці НАМН України" №330 від 28.04.2015 року, висновок ЛЕК від 27.04.2015 року та протокол Санітарної лабораторії Інституту медицини праці НАМН України №362/4 від 29.07.2015 року підприємство зобов'язане перевести позивача на легшу роботу, проте згідно штатного розпису на підприємстві відсутні вакансії, які відповідають трудовим рекомендаціям ЛЕК та кваліфікації позивача. Тому керівник підприємства був змушений для збереження здоров'я та життя позивача та на виконання рекомендацій ЛЕК направити подання до профспілкового комітету підприємства про звільнення позивача з посади, яка створює загрозу для її життя та здоров'я. Відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету від 18.08.2015 року №16 прийнято рішення про розірвання трудового договору з позивачем. Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги всі надані докази, неправильно встановив обставини, які мають важливе значення для справи, а тому дійшов необґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову.

В поданих письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить рішення суду залишити в силі, а апеляційну скаргу - відхилити. Зазначає, що висновок ЛЕК від 27.04.2015 року та протокол Санітарної лабораторії Інституту медицини праці НАМН України №362/4 від 29.07.2015 року не є остаточними. Заключний висновок з'явився лише 01.10.2015 року - вже після її звільнення, а в заключному висновку Головного управління Держсанепіпемслужби у м. Києві від 25.08.2015 року, який також з'явився після її звільнення, зазначено, що реальні умови праці саме на її робочому місці є допустимими, а не шкідливими.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку виявлених невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи відповідно до п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Оскільки підставою для звільнення працівника за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України є медичний висновок про його невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я, а суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 за станом здоров'я не може виконувати роботу сортувальника поштових відправлень та виробів друку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_5

По справі встановлено, що ОСОБА_5 була прийнята на роботу в ДП «Преса» 29.08.2002 р., що підтверджується записом № 25 в трудовій книжці (а.с.4-6).

Відповідно до наказу № 24-к від 16 березня 2012 року позивача було переведено на посаду сортувальника поштових відправлень і виробів друку 1 класу цеху експедирування преси № 1 ДП „Преса" (а.с. 6).

Наказом № 53-к від 18 серпня 2015 року ОСОБА_5 було звільнено у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я відповідно до пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України на підставі медичного висновку лікарсько-експертної комісії „Інституту медицини праці НАМН України" від 27 квітня 2015 року № 15/311 м. Києва та протоколу № 362/4 від 29 липня 2015 року проведення досліджень важкості та напруженості праці на робочому місці сортувальника поштових відправлень та виробів друку, з урахуванням згоди профспілкової організації (а.с.16).

Згідно протоколу засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації ДП „Преса" від 18 серпня 2015 року, останній постановив розірвати трудовий договір з ОСОБА_5 у зв'язку з невідповідністю працівника стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи за пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України з 19 серпня 2015 року (а.с.20).

З Виписки № 330 від 28 квітня 2015 року із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_5, яка містить Висновок лікарсько-експертної комісії № 15/311 від 27 квітня 2015 року, вбачається, що ОСОБА_5 протипоказана робота в умовах дії фізичних навантажень, вібрації, несприятливого мікроклімат (а.с.8). У висновку щодо основного діагнозу зазначено, що експертні питання будуть розглянуті після отримання додаткових даних стосовно умов праці.

Відповідно до протоколу досліджень важкості та напруженості праці № 362/4 від 29 липня 2015 року, проведеного санітарною лабораторією Інституту медицини праці НАМН України з метою гігієнічної оцінки умов праці на робочому місці сортувальник поштових відправлень та виробів друку, умови праці за показниками напруженості трудового процесу відповідають класу умов праці 3,1 - шкідливий (напружена праця) (а.с.22).

Згідно санітарно-гігієнічної характеристики умови праці ОСОБА_5, № 1201 від 25.08.2015 р., складеної Оболонським міжрайонним управлінням Головного управління Держсанепідслужби у м. Києві, умови праці сортувальника поштових відправлень та виробів друку за фактором шкідливі хімічні речовини та за показниками важкості трудового процесу, відповідають класу умов праці 2 (допустимий)(а.с.127-129). Відтак, санітарно гігієнічною характеристикою умов праці ОСОБА_5 не встановлено наявності умов праці 3,1 - шкідливий (напружена праця) за показниками напруженості трудового процесу.

Відповідно до медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 29.09.2015 р. № 33/765, захворювання ОСОБА_5 не віднесено до категорії професійних, враховуючи інформацію стосовно умов праці, представлену в санітарно-гігієнічній характеристиці № 1201 від 25.08.2015 р. (умови праці допустимі). Протипоказана робота в умовах впливу фізичних навантажень, токсичних речовин, вібрації, несприятливого мікроклімату (а.с.77).

Отже, медичним висновком не встановлено, що умови праці ОСОБА_5 на її робочому місці сортувальника поштових відправлень та виробів друку протипоказані їй за станом здоров'я через наявність впливу фізичних навантажень, токсичних речовин, вібрації, несприятливого мікроклімату. Тому відсутні підстави для висновку про те, що ОСОБА_5 не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, та, відповідно, відсутні визначені законом підстави для звільнення ОСОБА_5 за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Розрахунок середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу з 18 серпня 2015 року і до дня ухвалення судового рішення про поновлення на роботі складений на підставі наданої відповідачем довідки по середній заробіток ОСОБА_5 за робочий день, який складає 130 грн., та проведений з врахуванням кількості та тривалості робочих змін, відпрацьованих позивачем за вказаний період. Правильність розрахунку відповідачем не оспорюється, про що представник відповідача підтвердив в засіданні апеляційного суду.

Оскільки підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено, скаргу належить відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: