Ухвала суду № 55729580, 10.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/2130/15-ц Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.

Категорія 30 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Кочетова Л.Г.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Любовичі», товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Агро» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на заочне рішення Малинського райсуду Житомирської області від 26 листопада 2015р.,

в с т а н о в и л а:

В серпні 2015р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом. Просили стягнути з ТОВ Любовичі: на користь ОСОБА_1 - 22529грн. матеріальної та 1000грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 - 11468,70грн. матеріальної та 1000грн. моральної шкоди. Зазначали, що проживають в АДРЕСА_1, мають на праві власності земельні ділянки для сіножаті. ОСОБА_1, відповідно, дві земельні ділянки площею по 0,3295га кожна, ОСОБА_2 - одну ділянку площею 0,3293га. З 2012р. ТОВ «Любовичі» і ТОВ «ВВ АГРО» випасають свою худобу на їх земельних ділянках, знищивши межові знаки і траву, чим заподіяли їм матеріальну та моральну шкоду.

Заочним рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі позивачі просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначають, що посилання суду на те, що Державна інспекція сільського господарства в Житомирській області при обстеженні земельних ділянок не встановила жодних обставин, які б свідчили про заподіяну шкоду, є необґрунтованими.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до державних актів на право власності за земельні ділянки позивачам на території Любовицької сільради Малинського району Житомирської області на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10-12). ОСОБА_1 належить 4 земельні ділянки площею : 2,0586га, 0,3295га, 1,8233га та 0,3295га. ОСОБА_2 є власником 2 земельних ділянок площею : 1,9274га та 0,3293га.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ч.ч.1,2,3 ст.10, ст.11 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В цивільному процесу діє принцип диспозитивності, згідно з яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК України).

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно з вимогами цивільного законодавства шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, протиправності дій, причинного зв'язку між діями і такою шкодою.

Позивачі протягом 2013-2014р.р. звертались до : Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, Малинської райдержадміністрації Житомирської області, ТОВ «Любовичі», оскільки вважали, що ТОВ «Любовичі» і ТОВ «ВВ Агро» випасають на належним їм земельних ділянках корів, які знищили межові знаки та посіви (а.с.21,24,29,30,31,39).

Судом встановлено, що «звернення позивачів до Державної інспекції лісового господарства в Житомирській області щодо можливих порушень вимог земельного законодавства на території Любовицької сільради було перевірено спеціалістами Управління контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в Житомирській області із виїздом на місце. За результатами обстеження належних позивачам земельних ділянок сільськогосподарського призначення (пасовища) в натурі на місцевості, розташованих за межами населеного пункту с.Ялцівка Любовицької сільради Малинського району, встановлено, що земельні ділянки вкриті трав'янистою рослинністю, пошкоджень ґрунтового покриву земельних ділянок не виявлено» (а.с.22). Малинська райдержадміністрація позивачам повідомила, що «у зв'язку із відсутністю підтверджуючих матеріалів щодо встановлення факту нанесення збитків, спричинених незаконним, на думку позивачів, випасанням худоби на земельній ділянці, та тривалим плином часу, райдержадміністрація вважала за недоцільне створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі, оскільки неможливо об'єктивно встановити та оцінити розмір зазначених збитків» (а.с.32-33,34-35,36,37-38). Не є доказами статті, опубліковані в газеті «Малинські новини».

Відповідних висновків експертизи на підтвердження розміру заподіяної шкоди, причинного зв'язку між нанесеними збитками та діями відповідачів, позивачі не надали.

Апеляційний суд забезпечив сторонам змагальність процесу, створивши їм умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, зокрема на призначення відповідної експертизи на підтвердження заявлених вимог, для чого справу було відкладено на 2 тижні. Проте, позивачі від проведення експертизи відмовились, обмежившись поданням «Звіту про упущену вигоду».

Згідно з п.6 Постанови ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009р. №14 при ухваленні рішення суд відповідно до ст.212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог ст..ст.58,59 ЦПК про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний суд враховує, що ознаками судових доказів є їх достовірність і достатність. Достовірність доказів - це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. А достатність - це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про недоведеність викладених в апеляційній скарзі доводів і погоджується із висновком суду про недоведеність заявлених вимог. Доводи апелянтів не спростовують висновків суду першої інстанції. Норми матеріального і процесуального права застосовані судом правильно. Порушень цих норм, які б тягли за собою обов'язкове скасування рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Малинського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: