Ухвала суду № 55728744, 02.10.2014, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6336/14-ц Провадження № 2/0274/205/14

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

02.10.2014 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглядаючи цивільну справу за позовомОСОБА_1доТериторіальної громади м. Бердичева в особі Бердичівської міської ради Житомирської області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир,провизнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Від ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання від 01.10.2014 р., у якому він, посилаючись на те, що його 22.08.2014 р. призвано на військову службу до Військової частини польової пошти В3231 і що він має особисту істотну інформацію, суттєву для вирішення справи, просить зупинити провадження у справі.

До клопотання додано документ без назви та дати, підписаний т.в.о. командира Військової частини польової пошти В3231 (а. с. 114).

Представник Бердичівської міської ради Житомирської області проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_1 має представника, який представляє його інтереси, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 202 Цивільного процесуального кодексу України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" існують такі види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Як вбачається зі змісту документа без назви та дати, підписаного т.в.о. командира Військової частини польової пошти В3231, який ОСОБА_1 надав на підтвердження обставини того, що його признано на військову службу, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а не строкову військову службу (а. с. 114).

Частиною другою статті 202 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1 3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

Абзацом дев'ятим пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" встановлено, що правило частини другої статті 202 Цивільного процесуального кодексу України про те, що суд не зупиняє провадження у випадках, установлених пунктами 1 3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника, не застосовується до випадків, коли суд викликає позивача або відповідача для особистих пояснень.

ОСОБА_1 вів справу як особисто (а. с. 30, 35,), так і через свого представника ОСОБА_2 (а. с. 62, 73, 79), а також разом з цим представником (а. с. 97).

Крім того, довіреністю від 08.04.2014 р. ОСОБА_1 уповноважив представляти свої інтереси в усіх судових установах не лише ОСОБА_2, а і ОСОБА_3 (а. с. 55).

Суд ОСОБА_1 для особистих пояснень не викликав.

Таким чином, підстави для зупинення провадження у справі на підставі пункту першого частини першої статті 202 Цивільного процесуального кодексу України відсутні, оскільки ОСОБА_1 перебуває не на строковій військовій службі, а на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, та, крім того, вів та може вести справу через свого представника ОСОБА_2, міг та може вести справу через іншого свого представника ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_1 суд для особистих пояснень не викликав.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1, наведене у клопотанні про зупинення провадження у справі, про те, що він має особисту істотну інформацію, суттєву для вирішення справи, оскільки особисті пояснення ОСОБА_1, зважаючи на зміст статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, не є доказами у справі, а бути за клопотанням представника Бердичівської міської ради Житомирської області допитаним як свідок ОСОБА_1 відмовився (а. с. 35). Якщо ж ОСОБА_1 має цю інформацію у виді інших доказів, зокрема, письмових або речових, ці докази могли б бути подані його представниками.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 202, 208 210 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовити.

Роз'яснити, що ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ.В. Корбут