Рішення № 55728363, 15.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2181/16 Справа № 202/5711/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Зосименко С.Г. Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Болтунової Л.М., Котушенко С.П.,

за участю секретаря: Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Інудстріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з таким позовом посилаючись на те, що за кредитним договором № 0806/107Д від 20.06.2008 року ПП «Клінкер АВС» отримав в банку кредит у розмірі 30 000 євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.06.2013 року та зобов'язання позичальника за цим договором були забезпечені шляхом укладання з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 договорів поруки, проте позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував і має заборгованість станом на 23.03.2012 року у розмірі 19 976,51 євро, що відповідно до курсу НБУ складає 210 048 грн. 43 коп. (16 057,96 євро - заборгованість за кредитом; 3 313,36 євро - заборгованість по процентам за користування кредитом; 605,19 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором), з якої позивач просив суд стягнути на його користьсолідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 19 025,03 євро, що відповідно до курсу НБУ складає 200 048 грн. 43 коп., та стягнути солідарно з усіх відповідачів 10 000 грн..

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 0806/107Д від 20.06.2008 року у сумі 19 025,03 євро, що відповідно до курсу НБУ складає 200 048 грн. 43 коп., яка складається з 15 106,48 євро - заборгованість за кредитом; 3 313,36 євро - заборгованість по процентам за користування кредитом; 605,19 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму 10 000 грн.. Вирішено питання про розподіл судових витрат по справі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову банку, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, за кредитним договором № 0806/107Д від 20.06.2008 року ПП "Клінкер АВС" отримав в банку кредит у розмірі 30 000 євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.06.2013 року та зобов'язання позичальника за цим договором були забезпечені шляхом укладання банком з ПАТ «Акцент-Банк» договору поруки №167 від 20.10.2010 року, та з ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 окремих договорів поруки № 0806/107Д від 20.06.2008 року, але позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував і має заборгованість станом на 23.03.2012 року у розмірі 19 976,51 євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.02.2015 року складає 511 066,51 грн., з яких 16 057,96 євро - заборгованість за кредитом, що відповідно до курсу НБУ складає 473 388,66 грн., 3 313,36 євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, що відповідно до курсу НБУ складає 97 677,85 грн., та 605,19 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що відповідно до курсу НБУ складає 17 841 грн..

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 як поручителів відповідати по заборгованості позичальника за вказаним кредитним договором на підставі зазначених норм закону.

Доводи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про відсутність їх особистого підпису в договорах поруки та пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом не можуть бути прийняти до уваги, виходячи з наступного.

Так, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Між тим, відповідачі, будучі повідомленими судом за останніми відомими і вказаними ними в договорі їх місцем проживання про час і місце судове засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи відмітками поштового відділення (а.с. 100, 101, 104), до судового засідання не з'явилися, своїми процесуальними правами щодо надання доказів в підтвердження своїх заперечень на пред'явлений до них позов не скористалися, наведену в позові суму кредитної заборгованості не спростували, про застосування строку позовної давності та проведення експертизи щодо достовірності їх підпису на укладених від їх імені з банком договорах поруки при розгляді справи ніяких заяв суду першої інстанції не надавали, як і не заявлялося їх в заяві ОСОБА_2 від 24.03.2014 року про скасування заочного рішення суду, в якій вона визнавала факт укладання нею з банком договору поруки (а.с. 41 - 43), а відтак, підстав для задоволення поставлених скаржниками перед судом апеляційної інстанції клопотань про призначення експертизи і витребування у позивача оригіналів договорів поруки колегія суддів не вбачає за недоведеністю ними поважних причин неможливості вирішувати такі питання у суді першої інстанції, тобто правові підстави для застосування строку позовної давності і відмови в задоволенні заявленого банком позову відсутні.

Разом з тим, стягуючи солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0806/107Д від 20.06.2008 року у сумі 19 025,03 євро, що відповідно до курсу НБУ складає 200 048 грн. 43 коп., з яких 15 106,48 євро - заборгованість за кредитом, 3 313,36 євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, 605,19 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, суд не врахував, що діючим законодавством не передбачено стягнення за судовим рішенням пені в іноземній валюті та банком укладалися з цими особами окремі самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники за порушення умов одного й того ж кредитного договору, а відтак, відсутні підстави для стягнення з них згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України у солідарному порядку цієї заборгованості, яка повинна стягуватися окремо з кожного поручителя.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа № 6-35цс15) та від 11 листопада 2015 року (справа № 6-511цс15).

Крім того, в цій справі не можуть бути задоволенні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 цієї постанови роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі № 6-745ц15.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не наведено доводів щодо незаконності рішення суду в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" на користь позивача частини кредитної заборгованості у сумі 10 000 грн. і відмови в іншій частині позову банку, але оскільки під час розгляду справи апеляційним судом встановлено істотне порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, тому колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів скарги і рішення суду на підставі ч. 3 ст. 303 ЦПК України скасувати в повному обсязі, ухваливши нове рішення, яким стягнути згідно ст. ст. 554, 1054 ЦК України на користь банку з ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 спірну кредитну заборгованість із зазначенням пені в національній валюті України за курсом НБУ та судовий збір у розмірі по 700,16 грн. (2100,48/3) з кожного відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а виходячи з того, що суд помилково прийняв до розгляду позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, то провадження у справі в цій частині на підставі ст. ст. 205, 310 ЦПК України слід закрити, повідомивши позивача про віднесення розгляду таких позовних вимог до юрисдикції господарських судів.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 310 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 0806/107Д від 20.06.2008 року станом на 23.03.2012 року у сумі 19 371,32 євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.02.2015 року складає 511 066,51 грн., з яких 16 057,96 євро - заборгованість за кредитом, що відповідно до курсу НБУ складає 473 388,66 грн., 3 313,36 євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, що відповідно до курсу НБУ складає 97 677,85 грн., а також пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 17 841 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 0806/107Д від 20.06.2008 року станом на 23.03.2012 року у сумі 19 371,32 євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.02.2015 року складає 511 066,51 грн., з яких 16 057,96 євро - заборгованість за кредитом, що відповідно до курсу НБУ складає 473 388,66 грн., 3 313,36 євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, що відповідно до курсу НБУ складає 97 677,85 грн., а також пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 17 841 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 0806/107Д від 20.06.2008 року станом на 23.03.2012 року у сумі 19 371,32 євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.02.2015 року складає 511 066,51 грн., з яких 16 057,96 євро - заборгованість за кредитом, що відповідно до курсу НБУ складає 473 388,66 грн., 3 313,36 євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, що відповідно до курсу НБУ складає 97 677,85 грн., а також пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 17 841 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1), ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі по 700,16 грн. з кожного.

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: