Ухвала суду № 55725096, 10.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/153/15-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук С. Ф.

Категорія 58 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Миніч Т.І.

суддів Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Ганжи О.О.

з участю відповідачки

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Черняхівського районного суду від 25 грудня 2015 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_4 про розстрочку виконання судового рішення,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Черняхівського районного суду від 25 грудня 2015 року частково задоволено заяву ОСОБА_4 про розстрочку виконання судового рішення. Зокрема, розстрочено виконання рішення Черняхівського райсуду від 02.11.2015 року у справі №293/153/15-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13975 грн.32 коп. терміном на один рік.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування зазначеної ухвали з постановленням нової - про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Черняхівського райсуду від 17 вересня 2015 року виключено з акту опису та арешту від 20.01.2015 року, складеного старшим державним виконавцем ВДВС Черняхівського РУЮ Білошицьким В.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №0606/1774/2012, виданого Володарсько-Волинським районним судом, автомобіль ЗАЗ Славута, 2007 року випуску, червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_1, оцінка 20000 грн. Визнано за ОСОБА_4 право власності на вказаний автомобіль. Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за вартість частки, що підлягає конфіскації, в розмірі 13975 грн.32 коп.(а.с.92).

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про розстрочення зазначеного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця не працює та сама утримує неповнолітню дитину, що, на думку суду, утруднює виконання рішення суду.

Проте, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони зроблені передчасно, без належного з"ясування всіх обставин справи.

Так, відповідно до ст.373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Надаючи розстрочку, суд у резолютивній частині ухвали не зазначив розмір періодичних платежів, які підлягають стягненню для погашення присудженої суми, та неправильно зазначив дату постановлення рішення, виконання якого розстрочив.

У відповідності до абз.3,5 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п.п.1,2 ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.

Тобто, сам по собі факт непрацевлаштування заявниці не може вважатися таким, що утруднює виконання судового рішення, оскільки в такому випадку можливе застосування державним виконавцем звернення стягнення на майно боржниці (в тому числі і на присуджений їй автомобіль).

Ті обставини, що дитина заявниці навчається і перебуває на її утриманні, звернення на консультацію до лікаря, на які вона посилалася в обґрунтування розстрочки виконання рішення суду, не є винятковими, оскільки вони існували і на момент винесення рішення судом. Крім того, розстрочка виконання рішення суду на один рік, необґрунтовано затягне його виконання, що істотно порушить права ОСОБА_3 на одержання від боржниці грошової суми в розумні строки.

Як пояснила в апеляційному суді стягувач ОСОБА_3 вона пропонувала ОСОБА_4 забрати присуджений їй транспортний засіб та сплатити їй половину його вартості. Проте, на таку пропозицію ОСОБА_4 не погодилась.

За наведених обставин та відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової - про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,312-315,373 ЦПК, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.

Ухвалу Черняхівського районного суду від 25 грудня 2015 року скасувати, постановивши нову.

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: