Ухвала суду № 55725040, 10.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/11784/14-ц Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 30 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року апеляційний суд Житомирської області

в складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.,

суддів: Павицької Т.М.,

Трояновської Г.С.,

секретаря судового

засідання Ганжи О.О.,

з участю позивачки

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 грудня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом. Просила стягнути з відповідачки ОСОБА_3 6381 грн. майнової шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. При цьому посилалася на те, що 13 червня 2014 року відбулося залиття належної їй квартири АДРЕСА_1 з квартири поверхом вище - №78, належної відповідачці. Внаслідок залиття були пошкоджені підлога, стіни та стеля коридору, кухні, дитячої та ванної кімнат і меблі. Заподіяння шкоди позивач пов"язувала з неналежним, на її думку, збереженням відповідачкою власного майна. Внаслідок залиття вона зазнала також моральних страждань. В подальшому позивач свої вимоги збільшила і просила стягнути 11450 грн. завданої матеріальної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 24 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 11450 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати по оплаті судового збору, за проведення експертизи та надання правової допомоги.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити. На думку апелянта, судом при ухваленні рішення порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, обставини справи з"ясовані неповно, зібраним доказам дана неправильна оцінка.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди необхідна сукупність таких обов"язкових умов:наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв"язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про покладення на відповідачку обов"язку відшкодувати заподіяну з її вини шкоду позивачці, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 12.03.1998 року є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.6-9).

Власником квартири №78 в цьому ж будинку, розташованої поверхом вище, є відповідачка ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу від 24.05.2013 року (а.с.175-177).

13 червня 2014 року належна позивачці квартира була залита водою з квартири, що розташована поверхом вище. В результаті залиття виявлені пошкодження в коридорі, дитячій кімнаті, ванній кімнаті, кухні а також пошкоджені меблі.

Зазначені обставини встановлені актом від 16 червня 2014 року, складеним працівниками ЖБК-2, який обслуговує зазначений будинок (а.с.10).

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості підтвердження позивачем своїх вимог зазначеним актом через його невідповідність встановленій типовій формі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. За приписами ч.1 ст.57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.58 ЦПК).

Наданий позивачкою доказ вказаним вимогам закону відповідає.

Крім того, суд із наведених вище підстав також обгрунтовано послався як на доказ, який підтверджує вимоги позивачки, на відеозапис, зроблений в квартирі відповідачки, та досліджений судом в ході розгляду справи.

Разом з тим, в порушення вимог ч.1 ст.60 ЦПК відповідачкою не надано інших належних і допустимих доказів на спростування вимог позивачки та на підтвердження своїх заперечень. Із врахуванням принципу допустимості доказів письмові докази та відеозапис не можуть бути спростовані показами свідків.

Відповідно до ст.322 ЦК власник зобов"язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, утримання в належному технічному стані системи водопостачання, яка знаходиться в межах квартири, є обов"язком її власника.

Розмір заподіяної позивачці внаслідок залиття майнової шкоди визначений експертом і становить 11450 грн.(а.с.108-133). Висновок експертизи відповідачкою не спростований.

За наведених обставин суд обгрунтовано поклав на відповідачку обов"язок відшкодувати заподіяну позивачці внаслідок залиття квартири матеріальну шкоду.

Крім того, зобов"язуючи відповідачку відшкодувати заподіяну позивачці моральну шкоду, суд правильно виходив з того, що така шкода заподіяна їй у зв"язку з пошкодженням майна, необхідністю докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування суд врахував обставини, за яких заподіяно шкоди, тривалість вимушених змін в житті позивачки, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості обгрунтовано стягнув зазначене відшкодування в сумі 1500 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до неправильної оцінки доказів судом першої інстанції. Разом з тим, апеляційним судом не встановлено будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів.

Оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: