Рішення № 55723337, 26.01.2016, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2669/15-ц

провадження №2/176/688/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровській області у складі:

головуючої судді Завізіон Т.В.

при секретарі Лоцман М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВОСТОК-РУДА про стягнення сум, що належали працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2015 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним позовом та просив постановити судове рішення, яким стягнути із відповідача на свою користь невиплачені при звільненні суми у розмірі 16 041 грн. 48 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку по день постановлення судом рішення виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 234 грн. 07 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що з 05.08.2010 року по 07.04.2015 року перебував у трудових відносинах з відповідачем - ТОВ «Восток - Руда». Наказом № 64 лс від 07.04.2015 року він був звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Однак, на порушення ст.116 КЗпП України, при звільненні роботодавець не здійснив остаточний розрахунок із ним. У відповідності до ст.117 КЗпП України йому повинна бути виплачена середня заробітна плата за весь час затримки по день фактичного розрахунку. На день подачі позовної заяви, компенсація за затримку розрахунку при звільненні становила 39 089 грн. 69 коп., виходячи з того, що його середньоденна заробітна плата становить 234 грн. 07 коп.

Позивач вважав, що у відповідності до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» в разі не проведення відповідачем розрахунку з ним, як працівником, до розгляду справи, суд на підставі ст.117 КЗпП України повинен стягнути на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановлення судом рішення.

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн. 00 коп. посилаючись на те, що не виплата відповідачем сум, що належали йому при звільненні вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, унеможливлює своєчасну оплату комунальних платежів, придбання необхідних продуктів харчування, побутових речей, що принижує його та призводить до моральних страждань.

Позивач у судове засідання не зявилась, про час і місце розгляду справи йому повідомлялось у встановленому законом порядку. У матеріалах справи міститься заява від ОСОБА_1, в якій він просить справу розглядати за його відсутності, при цьому, позивач свої позовні вимоги підтримує.

Відповідач, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, заперечень проти позову не надав, про поважність причин неявки свого представника суд не повідомив, а тому, суд дійшов до висновку, що представник відповідача не з"явився в судове засідання без поважних причин.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 116 КЗпП України, передбачено що при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У судовому засіданні судом із дослідженої копії трудової книжки позивача /а.с.4/, безспірно встановлено, що ОСОБА_1, дійсно з 05.08.2010 року по 07.04.2015 року включно перебував у трудових відносинах з ТОВ «Восток-Руда» та наказом № 64 Лс від 07.04.2015 року звільнений з роботи за згодою сторін по п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Судом також встановлено, що на час звільнення відповідач не здійснив виплату позивачу сум, що належали йому при звільненні у розмірі 16 041 грн. 88 коп., що підтверджується довідкою ТОВ «Восток-Руда» № 1802 від 03.12.2015 року(а.с.5).

Із дослідженої довідки ТОВ «Восток-Руда» № 29 від 20.01.2016 року про заборгованість по заробітній платі судом також безспірно встановлено, що відповідач після звільнення позивача здійснював перерахунок грошових коштів в рахунок сум, що належали першому при звільненні, у звязку з чим загальна заборгованість відповідача перед позивачем по зазначеним сумам на день постановки судового рішення зменшилась та складає 15 741 грн. 88 коп. Тому саме така сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Остаточний розрахунок із позивачем відповідач на день постановки судового рішення не здійснив.

Згідно ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, власник повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, з ТОВ «Восток Руда» на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 07.04.2015 року по 26.01.2016 року включно, виходячи із наступного розрахунку.

Згідно довідки ТОВ «Восток-Руда»середньоденна заробітна плата позивача становила 234 грн. 07 коп. (а.с.5).

Остаточний розрахунок з позивачем відповідач затримав на 199 робочих днів.

Таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 46 579 грн. 93 коп. (234,07 грн. /середньоденна заробітна плата позивача х 199 дні /кількість робочих днів затримки розрахунку). Саме така сума має бути стягнена з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає, що така шкода позивачеві спричинена, оскільки останній, своєчасно не отримавши спочатку заробітну плату, а потім і остаточний розрахунок, змушений був докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Позивачем доведено, що невиплата йому заробітної плати призвела до моральних страждань та втрати нормальних життєвих звязків.

Однак, з урахуванням вимог ст.237-1 КЗпП Українищодо підстав стягнення моральної шкодита ст. 23 ЦК України щодо вимог розумності та справедливості її розміру, суд вважає за необхідне визначити розмір цієї моральної шкоди в розмірі 500 грн., що менше ніж просив позивач.

Оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, відповідно ст.88 ЦПК Українита Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід стягнути 623 грн. 22 коп. та за вимогу немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди слід стягнути 487 грн. 20 коп., а всього розмір судового збору складає 1110 грн. 42коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, відповідно до ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВОСТОК-РУДА про стягнення сум, що належали працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» (юридична адреса: 52210 Дніпропетровська область, м. Жовті Води, пров. Капітальний, 2, код ЄДРПУ 19354901, р/р 26006001115001 ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, ІРН 193549004040, свідоцтво №200112926) на користь ОСОБА_1 62821 грн. 81 коп. із яких: 15741 грн. 88 коп. - в рахунок виплати сум, що належали позивачу при звільненні, 46 579 грн. 93 коп. - в рахунок виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 500 грн. 00 коп. - в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» (юридична адреса: 52210 Дніпропетровська область, м. Жовті Води, пров. Капітальний, 2, код ЄДРПУ 19354901, р/р 26006001115001 ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, ІРН 193549004040, свідоцтво №200112926) на користь держави 1 110 грн. 42коп. судового зборуза розгляд справи у суді (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Державний бюджет м.Жовті Води; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36916755, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31217206700018, код бюджетної класифікації 22030001, ЄДРПОУ суду 02891301).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у звязку із їх безпідставністю.

Рішення суду в частині стягнення сум, що належали працівникові при звільненні допустити до негайного виконання розмірі 4 798 грн. 48 коп.

Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Жовтоводський міський суд на протязі десяти днів апеляційної скарги.

Суддя Жовтоводського міського суду Т.В. Завізіон