Рішення № 5572318, 22.09.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2009 р. Справа № 06/153-38 Суддя господарського суду Волинської області Демяк В.М., розглянувшисправу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Волинської облспоживспілки

про стягнення 13 118,20 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: Данилік Ф. Я. (дов. №1/6-257 від 31.12.2008р.)

Суть спору: позивач - підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідача Волинської облспоживспілки про стягнення 13 118,20 грн. заборгованості в т. ч. 10000грн. основної заборгованості, 1209грн. пені, 339,45грн. 3% річних та 1568,89грн. інфляційних витрат.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем договірних зобовязань в частині слати за надані послуги.

Заявлені позовні вимоги підтверджує договором про надання послуг від 28.12.2007р., актами виконаних робіт з січня 2008р. по червень 2008р.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення пені та просить стягнути останню в сумі 1190,14грн..

Відповідач у поданому відзиві та в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що розрахунку суми позову позивачем подана недостовірна інформація, а саме, сума заборгованості зазначена в розмірі 10 тис. грн. Однак позивачем не враховано факту сплати йому 13 березня 2009 року в рахунок виконаних робіт за червень місяць 2008 року 5626,00 грн. (копія платіжного доручення додається). Реальна сума заборгованості по договору про надання послуг від 28.12.2007 року становить 4374,00 грн. При нарахуванні трьох процентів річних та сумі інфляційних втрат позивачем безпідставно враховано суму неіснуючої заборгованості, а тому даний розрахунок є недостовірний.

Крім того, позивач заборгував облспоживспілці 4374,00 грн. орендної плати за липень-серпень 2008 року згідно договорів оренди №№ 4212. 4213 від 01.01.2008 року та №№ 2411. 2412 від 02.01.2008 року, що і стало підставою для недоплати позивачу зазначеної суми коштів.

Виходячи з наведеного, правління облспоживспілки просить відмовити підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

28 грудня 2007р. між підприємцем ОСОБА_1 та Волинською облспоживспілкою було укладено договір про надання послуг, предметом якого було прибирання території ринків, що включає в себе підмітання та очищення від снігу в зимовий період.

На виконання вимог цього договору позивачем фактично було виконано робіт на суму 222000грн, що підтверджується актами виконаних робіт з січня 2008р. по червень 2008р..

Відповідно до п. 4 Договору, за виконання робіт по прибиранню територій Замовник сплачує Виконавцю щомісяця плату в сумі 37 000, 00 грн. Оплата робіт здійснюється після підписання Акту виконаних робіт.

Водночас, Волинська облспоживспілка виконанні підрядні роботи оплатила частково в сумі 206735,23грн.

Станом на 18.08.2009 року залишилася перед позивачем заборгованість в сумі 4735,23 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 4735,23грн. боргу підставна та підлягає до задоволення, в позові про стягнення боргу 5264,77грн. слід відмовити.

Статями 546, 548 Цивільного кодексу передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) в розмірі, визначеному законом або передбаченому договором (ст.ст.230-232 ГК України).

Згідно із п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6 договору про надання послуг в разі несвоєчасної оплати вартості товару, покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З огляду на допущене відповідачем прострочення платежу, з нього відповідно до зазначених норм Закону та умов договору слід стягнути 861,37 грн. пені за період з 18.08.2008р. по 31.12.2008р..

Враховуючи вимоги п. 6 ст. 232 ГК України в позові про стягнення 348,49 грн. пені за період з 01.07.2008р. по 18.08.2009р. слід відмовити.

Згідно із ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин до стягнення з відповідача підлягає 259,92грн. - 3% процентів річних в т. ч. - 198,08грн за період з 01.07.2008р. по 12.03.2009р., 61,85грн. 13.03.20098р. по 18.08.2009р., та збитків завданих інфляцією, в сумі 1121,24грн. в т. ч. 1060грн. із суми заборгованості 10000грн. за період з 01.07.2008р. по 12.03.2009р., 61,24грн. із суми боргу 4374грн. за період з 13.03.2009р. по 18.08.2009р..

В позові про стягнення 79,52грн 3% процентів річних та 447,65грн.збитків завданих інфляцією слід відмовити.

Враховуючи викладене, позов підлягає до задоволення частково в сумі 6977,72грн. в т. ч. 4735,23грн. основного боргу, 861,37грн. пені, 259,92грн. 3% процентів річних, 1121,24грн.збитків завданих інфляцією.

В позові на суму 6140,44грн. відмовити.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 102 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 546, 548, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 85, 232 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 6977,72грн.

2. Стягнути з Волинської облспоживспілки (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 13 Код ЄДРПОУ 01743401) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідентиф. номер НОМЕР_1 р/р НОМЕР_2 в АКБ «Мрія» м. Ківерці, МФО 303473) 6977,72грн. в т. ч. 4735,23грн. основного боргу, 861,37грн. пені, 259,92грн. 3% процентів річних, 1121,24грн.збитків завданих інфляцією, 102грн. в повернення витрат по сплаті державного мита; 236грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові на суму 6140,44грн. відмовити.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя