Ухвала суду № 55722808, 10.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/4713/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І.М. Провадження № 22-ц/773/248/16 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

секретар - Вергун Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Альянс Україна» про визнання кредитного договору частково недійсним за апеляційною скаргою позивача кредитної спілки «Альянс Україна» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 14 грудня 2015 року в даній справі в задоволенні позову кредитної спілки «Альянс Україна» (далі - КС «Альянс Україна») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_1 до кредитної спілки «Альянс Україна» про визнання кредитного договору частково недійсним відмовлено.

Позивач КС «Альянс Україна» подав апеляційну скаргу на зазначене рішення, яке вважає в частині відмови в задоволенні позову КС «Альянс Україна» незаконним, таким, що не відповідає обставинам справи із-за порушення норм матеріального і процесуального права. Просить рішення суду змінити в частині відмови у задоволенні позову КС «Альянс Україна», та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги КС «Альянс Україна» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу позивача КС «Альянс Україна» слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530, 554 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк, згідно умов договору та вимог закону, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи встановлено, що 22 вересня 2008 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №135 - 09/08ККв, згідно умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 7000грн. на навчання, терміном на 36 місяців, строк повернення до 22 вересня 2011 року.

Згідно п.3.1 кредитного договору плата за користування кредитом становить 0,1918% за день плюс один відсоток від суми кредиту, який сплачується позичальником авансово в день отримання кредиту. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня надання кредиту.

Пунктом 3.3 цього договору визначено, що сторони домовились, що погашення кредиту здійснюватиметься щомісячно до 20 числа кожного місяця. Кредит повертається щомісячно рівними частинами в розмірі 194,49грн., не включаючи проценти за користування кредитом, які сплачуються окремо.

Відповідно до п.6.1 за порушення терміну повернення отриманого кредиту та прострочення сплати суми процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі одного процента від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення виконання.

Вимоги ст.ст.60, 179, 213, 214, 301 ЦПК України зобов'язують суд з'ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.60 ЦПК України). Доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (далі - Закон).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підтвердження існування заборгованості за кредитом в сумі 24324,71грн. станом на 14 серпня 2015 року позивач надав картку платежів. Сума боргу зазначена з врахуванням збільшення відсоткової ставки з 01.02.09 р., що було погоджено сторонами кредитного договору. Сума 3274грн. 57коп. - неповернуте тіло кредиту; сума 9097грн. 96коп. - проценти за користування кредитом; сума 11952грн. 18коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті боргу.

Відповідач ОСОБА_1 надала копії квитанцій про погашення боргу на загальну суму 11761грн. 54коп., з яких квитанція на суму 200грн. від 27.01.2012 року не врахована та не вказана у наданій позивачем картці платежів, не внесена КС «Альянс Україна» також і пеня на суму 47грн. за 27.11.2008року та 245грн.

Позивач не довів наявності у відповідача заборгованості у вказаному розмірі і не подав належних та допустимих доказів на її підтвердження, а також не довів, що поручитель був повідомлений про зміну істотних умов договору.

В судове засідання представник позивача не з'являвся, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи, подавав заяви про розгляд справи у його відсутності.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем 22 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та КС «Альянс Україна» укладено договір поруки №135 - 09/08ККв, згідно умов якого поручитель бере на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1, що випливають з договору кредиту (п. 2.1.договору поруки).

Пунктами 3.1-3.2 цього договору визначено, що відповідальність поручителя наступає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання згідно договору кредиту. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника в повному обсязі, тобто: повернення кредиту, виплату процентів за користування кредитом, сплату додаткових процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов договору кредиту.

З матеріалів справи встановлено, що 29 січня 2009 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №135 - 09/08ККв. Пунктом 1.1 додаткового договору встановлено, що у відповідності до п.5.4.2 договору кредиту №135 - 09/08ККв від 22.09.2008р. в зв'язку зі зміною вартості кредитних ресурсів, на підставі рішення Спостережної Ради КС «Альянс Україна» (згідно протоколу№1 від 12.01.2009р.) з 01 лютого 2009 року встановити проценту ставку за користування кредитом на рівні 75+1,854% річних або 0,2055% за один день користування кредитом від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника по кредиту.

Вказані зміни до кредитного договору збільшують обсяг відповідальності позичальника порівняно з умовами укладеного сторонами 22.09.2008 року основного договору за відсотками за користування кредитом, а відповідно призводять до збільшення і обсягу відповідальності поручителя, який зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника.

За змістом ст.ст.553, 554 ЦК України порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Встановлення додатковим договором до кредитного договору нових умов щодо збільшення розміру відповідальності позичальника за відсутності згоди поручителя на укладення такого додаткового договору призводить до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Як роз'яснив Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 22 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Умовами укладеного між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору не передбачено можливості зміни процентів за користування ним, без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди. Зокрема, п.8.1 кредитного договору визначено, що внесення змін до цього договору оформляється шляхом підписання сторонами додаткових договорів.

Поручитель ОСОБА_2 не давав своєї згоди на укладення згаданого додаткового договору, тобто на зміну зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого збільшилась його відповідальність. А отже, порука ОСОБА_2 припиняється.

Висновки суду щодо спливу позовної давності є зайвими і не впливають на правильність ухваленого рішення, оскільки суд відмовив у позові до ОСОБА_2 та зустрічному позові по суті, зробивши висновок, що підстав для покладення відповідальності за кредитним договором на поручителя немає та щодо недоведеності зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача кредитної спілки «Альянс Україна» відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: