Рішення № 55719608, 08.02.2016, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2673/15-ц

Номер провадження 2/573/36/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

08 лютого 2016 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого-судді Кліщ О.В.

при секретарі Свердличенко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білопілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про стягнення аліментів на дитину та визначення місця проживання дитини з матір'ю та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про визначення місця проживання дитини з батьком,-

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про стягнення аліментів на дитину та визначення місця проживання дитини з матір'ю, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - разом із матір'ю, - ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, працюючого токарем 3-го розряду механоскладального цеху № 5 в АТ «Сумський завод «Насосенергомаш»,- аліменти у розмірі ? частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття, на користь матері дитини, ОСОБА_1, починаючи стягнення з 15 грудня 2015 року.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про визначення місця проживання дитини з батьком,- відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 487 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 1110 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Апеляційного суду Сумської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Кліщ О.В.

Повний текст рішення буде виготовлено 11 лютого 2016 року.

З оригіналом згідно:

Суддя Білопільського районного суду : Кліщ О.В.

Номер провадження 2/573/36/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

08 лютого 2016 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого-судді Кліщ О.В.

при секретарі Свердличенко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білопілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про стягнення аліментів на дитину та визначення місця проживання дитини з матір'ю та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про визначення місця проживання дитини з батьком,-

В с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 15.12.2015 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_1, та 22.01.2016 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про визначення місця проживання дитини з матір'ю.

Відповідач ОСОБА_2 23.12.2015 року звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про визначення місця проживання дитини з батьком.

Ухвалою Білопільського районного суду від 23 грудня 2015 року позови об'єднані в одне провадження

Позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивувала наступним. 15.09.2007 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2, на підтвердження чого приєднала до позову копію свідоцтва про укладення шлюбу серії 1-БП № 102582, видане виконкомом Жовтневої селищної ради Білопільського району Сумської області, актовий запис № 34.Від шлюбу сторонни мають сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підтвердження чого позивачка приєднала до позову копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білопільського районного управління юстиції у Сумській області від 01 грудня 2015 року.

Вказуючи на припинення шлюбних відносин з вересня 2015 року та на знаходження на її утриманні малолітнього сина, позивачка просить суд у зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку кошти на утримання дитини не надає, - стягнути з відповідача, який працює на підприємстві ПАТ Сумський завод «Насосенергомаш» на її користь на утримання сина аліменти у розмірі ? частки заробітку, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

Також позивачка просить суд визначити місце проживання дитини з нею, посилаючись на те, що при спільному проживанні з відповідачем внаслідок вчинення ним сварок, приниження та знущання з членів сім'ї та деспотичних рис характеру,- відповідач психологічно травмував її та дитину. Намагався помиритися з нею та з'ясувати стосунки у неприйнятний для неї спосіб, шантажував її- узяв дитину та не віддав. Тому з метою захисту інтересів дитини, її психологічного та фізичного стану, попередження негативного впливу на дитину та психологічному тиску, проявів негативних рис характеру відповідача, для попередження ситуацій використання й маніпулювання дитиною з метою з'ясування стосунків, помсти,- позивачка вважає за необхідне встановити місце проживання дитини з нею. При цьому зазначаючи, що вона працює в агрофірмі «Вікторія», отримує заробітну плату в розмірі 1700 грн., що є достатнім для утримання сина. За місцем проживання характеризується позитивно. Як мати спроможна забезпечити дитині належні умови для проживання та розвитку, на підтвердження чого приєднала характеристику Жовтневої селищної ради Білопільського району Сумської області, акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 23.12.2015 року.

Вказала, що не заперечує проти спілкування відповідача із дитиною, але має намір завадити відповідачу нанести синові психологічні травми, використовувати й маніпулювати дитиною. Тому, посилаючись на вищевказане, просила суд стягнути з відповідача на утримання сина аліменти у розмірі ? частки його заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та визначити місце проживання сина разом з нею.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 свої позовні вимоги мотивував наступним. Він зазначив, що дружина, ОСОБА_1, після реєстрації шлюбу стала проживати у будинку його батьків, але залишилася зареєстрованою у квартирі своїх батьків за адресою : АДРЕСА_1. Сина ОСОБА_4 вони зареєстрували по місцю їх фактичного проживання на той час,- у будинку його батьків, де також і він зареєстрований, АДРЕСА_2. Тобто син з народження і донедавна постійно мешкав по місцю проживання батька, з цього будинку пішов до школи, по цій вулиці має спільних товаришів серед однолітків. Крім того, ОСОБА_4 звик спільно проживати з дідом та бабою по лінії батька, а до діда і баби по лінії матері ходити в гості на свята.Можливість його батьків, які є пенсіонерами, під час робочого для батьків ОСОБА_4 приділяти увагу онуку, відповідач вважає суттєвим, так як батьки позивачки є особами працездатного віку.

Вказуючи, що дружина після фактичного розпаду шлюбу сина ОСОБА_4 не забрала до себе, а лише через деякий час в телефонному спілкуванні попросила дати сина, щоб заспокоїтись, а потім повертати сина категорично відмовилася, що останній час син перестав відвідувати школу, так як, зі слів дружини, захворів, але вона лікаря до дитини не викликала, та побачення з дитиною йому не дає, що у дружини останні пів року траплялись нервові розлади та вона зверталась за медичною допомогою і приймала депресанти, що може негативно вплинути на психічний стан дитини,- відповідач вважає доцільним залишити сина на виховання йому, оскільки син сам цього бажає, оскільки будинок по АДРЕСА_2 сприймається сином як його власний дім. Будинок має площу 76,1 кв.м., проти близько 50 кв.м. у двокімнатній квартирі. Дитині від місця проживання батька значно ближче до школи, що має суттєве значення особливо у осіннє-зимовий період. Посилаючись на вищезазначене, відповідач просить суд визначити місце проживання сина разом з ним.

У судовому засіданні позивачка за первісним позовом, а відповідач за зустрічним- ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, дала показання аналогічні позову та просить суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь на утримання сина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частки його заробітку(доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та встановити місце проживання дитини з матір'ю, тобто з нею.

Позовні вимоги ОСОБА_4 за зустрічною позовною заявою не визнала та пояснила наступне. Її стосунки з відповідачем погіршилися ще до того, як вона пішла від нього Сварок та непорозуміння стало більше після її працевлаштування бухгалтером, через що вона більше часу стала приділяти роботі. Чоловік протягом літа не бажав поїхати до її рідного брата, який проживає у Харкові, хоча має машину. 15.09.2015 року чоловік у присутності малолітнього сина завдав їй подвійного удару у скроню через її небажання мати другу дитину. Та з головним болем вона ходила на роботу, а на п'ятий день звернулася до лікаря, де їй був встановлений діагноз: струс головного мозку. Жалю чи пробачення за скоєне вона він чоловіка не дочекалася. Вважає несприятливими умови проживання дитини з відповідачем через те, що у присутності дитини у його сім'ї відбуваються сварки та бійки між чоловіком та його батьком, які супроводжуються нецензурною лайкою. Така поведінка членів сім'ї відповідача та самого відповідача негативно впливає на психіку дитини. Чоловік раніше не займався сином. Уроки син робив зі свекрухою, а коли поверталися з роботи батьки дитини, то займалися дитиною.Після того, як позивачка пішла від чоловіка, син спочатку залишився у нього, пояснивши, що там його друзі. Потім чоловік привіз сина їй додому. Щодо того, що син не відвідував школу, позивачка пояснила, що дитина захворіла і з температурою 37 градусів лікувалася вдома. Відповідач постійно приходив до неї з метою помиритися, але робив це принижуючи її та лякав її. На початку грудня 2015 року чоловік з метою примирення запропонував їй сісти у його автомобіль та зі швидкістю та різкими поворотами та по зустрічній смузі їхав, ображаючи її та не реагуючи на її прохання зупинити автомобіль. І лише після того, як вона відкрила двері автомобіля зупинив, після чого вона вийшла з машини та почала тікати від чоловіка, боючись розправи і від страху не повернулася додому, а ночувала у подруги. З приводу данного інциденту її подруга, котрій вона зателефонувала, тікаючи від чоловіка, зверталася з заявою до поліції, про що до суду надійшли матеріали перевірки. Після цього конфлікту батьки чоловіка налаштовували дитину проти неї, роблячи тільки її виною у всіх подіях.

У судовому засіданні відповідач за первісним позовом, а позивач за зустрічним- Цирулик І.В. свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав показання аналогічні позову та просить суд визначити місце проживання дитини з батьком, тобто з ним.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за первісною позовною заявою не визнав повністю та пояснив наступне. Що дійсно між ними був конфлікт з приводу небажання дружини мати другу дитину, через що він дав їй ляпаса, але це відбувалося не в присутності дитини. Він вважає, що у дружини некерований характер і що вона приймала депресанти та з цього приводу зверталася до лікаря. Але доказів на підтвердження зазначеного у нього не має. Вважає, що дружина неналежно виконує батьківські обов'язки, так як не пере одягу дитині, через що син приходить до школи неохайний. Син йому розповідав, що мама не дослуховується до його дитячої думки, що у будинку матері його годують макаронами та пельменями, що він вважає неприпустимим у харчуванні дитини. До того ж при проживанні сина у його будинку у дитини була окрема кімната, багато місця для дозвілля, тобто були належні умови як для навчання так і для відпочинку, а не місце у куточку, як у двокімнатній квартирі дружини. Умови проживання разом з батьком були комфортніші, та погіршилися внаслідок зміни місця проживання дитини. До того ж дитину ніхто не спитав де вона бажає жити. Вважає розрив між батьками та зміну місця проживання дитини проти її волі- психологічною травмою. Він не пам'ятає, щоб його дружині за п'ять останніх років дали відпустку, а на його пропозицію поїхати в м.Харків, була відмова.

Представник третьої особи- служби у справах дітей Білопільської районної державної адміністрації Бутенко А.О. підтримав висновок органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю, ОСОБА_1.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8, яка працює спеціалістом по роботі з молоддю, дітьми, сім'ями та організаціями спортивно-масової роботи Жовтневої селищної ради, суду пояснила, що родину ОСОБА_1 вона знає як ззовні благополучну родину, але за місяць до суду зі слів ОСОБА_1 дізналась про поведінку ОСОБА_2, яку не може витримувати ОСОБА_1 Свідку вдалося відвідати дитину сторін за місцем проживання у матері та поспілкуватися з ОСОБА_4. Умови проживання дитини у матері добрі, родина забезпечена меблями, комп'ютерною технікою, є водопостачання та опалення, санвузол у квартирі, холодильник заповнений м'ясом. Є куточок для сина, де його стіл, ліжко, де він робить уроки. При розмові з ОСОБА_4 він сказав, що хоче бачити батька. Свідок надавала допомогу ОСОБА_2 за його заявою до селищної ради щодо спілкування з сином, з п'ятниці 17-00 години до 14-00 години у неділю. При вирішенні питання за заявою ОСОБА_9 щодо надання висновку про можливість проживання дитини з матір'ю,- висновок не був наданий через сварки.

Від органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника та покладення при прийнятті рішення на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідка, представника Служби у справах дітей Білопільської районної державної адміністрації Бутенко А.О., який вважає за доцільне залишити дитину для проживання з матір'ю, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.09.2007 року, ( а.с. 6), який було розірвано на підставі рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20.01.2016 року( рішення не набрало законної сили ).

Сторони мають спільну дітину: малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане 01.12.2015 року ВДРАЦС Білопільського РУЮ Сумської області, актовий запис №07). Батьками дитини вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ( а.с.5 ).

Як вбачається з довідки № 7039 від 09.12.2015 року виконкому Жовтневої селищної ради дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з ОСОБА_1 та її батьками : ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за адресою : АДРЕСА_1 ( а.с.7).

Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, складений 23.12.2015 року свідчить про те, що умови проживання дитини добрі, для виховання та розвитку дитини створено такі умови: є побутова техніка, ліжко, одяг, продуктами харчування забезпечені в повній мірі. В сім'ї доброзичливі відносини, скарг до Жовтневої селищної ради на дану родину не надходило. Мати дитини працює в АФ «Вікторія» та отримує зарплату 1700 грн.(а.с.53).

Відповідно до побутової характеристики, наданої депутатом Жовтневої селищної ради, ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно за місцем проживання як трудолюбива, дружелюбна, чемна, комунікабельна та привітна. Користується повагою серед односельців. З сусідами має дружні стосунки. Шкідливих звичок не має (а.с.51).

Згідно виробничої характеристики, наданої заступником генерального директора ТОВ АФ «Вікторія», ОСОБА_1 за період роботи в ТОВ АФ «Вікторія» показала себе грамотним, ініціативним спеціалістом, трудолюбива, комунікабельна, порядна, товариська. Роботу виконує вчасно і добросовісно. В колективі підтримує дружню атмосферу. Хороша господиня, любляча мати. Виховує сина молодшого шкільного віку.Користується повагою і авторитетом серед товаришів та односельців ( а.с.50).

За відомостями, наданими з місця навчання малолітнього ОСОБА_4, згідно довідки № 74 від 18.12.2015 року, виданої ОСОБА_2, - його син, ОСОБА_4, навчається в 2-А класі Жовтневої спеціалізованої школи 1-111 ступнів. ОСОБА_12 реагує на всі шкільні заходи, відвідує батьківські збори, бере активну участь у житті классу й школи та вихованні свого сина. Без затримок здає кошти на потреби школи і классу. Завжди цікавиться шкільними справами свого сина ( а.с.19).

Згідно виробничої характеристики, наданої головою правління АО «Сумський завод «Насосенергомаш», ОСОБА_2 за місцем роботи зарекомендував себе з позитивного боку. Користується повагою коллективу, порядний сім'янин, багато уваги приділяє сину, дисциплінарних порушень не має. ( а.с.20).

Доходи сторін по справі підтверджені документально. Так, заробітна плата ОСОБА_2 за 2015 рік становить 140 768 грн. 28 коп.(а.с.22-24). Заробітна плата ОСОБА_1 за 2015 рік становить 19 404 грн. 92 коп. (а.с.49).

Виконком Жовтневої селищної ради 26.01.2016 року розглянув питання про визначення днів та годин спілкування ОСОБА_2 з сином. Після отримання данного рішення ОСОБА_1 його дотримується і батько має змогу забрати дитину в свою родину щотижня з 18.00 п'ятниці до 14.00 неділі.

Згідно ч. 1 ст.141 СК України як мати, так і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, зокрема право на її виховання, незалежно від того проживають вони з дитиною чи ні.

Згідно ст.157 СК України питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а проживаючий з дитиною батько немає права перешкоджати їх спілкуванню.

У відповідності до висновку органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації № 01-18/308 від 04.02.2016 року про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю, ОСОБА_1,- врховуючи рівність прав матері та батька на виховання дитини, їх рівних можливостей у задоволенні потреб сина та забезпечення належного виховання, керуючись принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ОНН 20 листопада 1959 року, згідно з яким малолітня дитина не повинна, крім випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю,- визнано за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9,мешканкою АДРЕСА_1

Під час судового засідання судом пропонувалося сторонам, з метою зупинення подальшого травмування психіки дитини, яка однаково любить обох батьків, укласти мирову угоду і добровільно домовитись про спільну участь у вихованні сина, але сторони категорично проти укладення мирової угоди заперечували.

Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 12.06.1998р. № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Відповідно до принципу 6 "Декларації прав дитини", яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

На рівні національного законодавства встановлено перелік обставин, за наявності яких малолітню дитину не можна передати для проживання разом з матір'ю або батьком. У відповідності до ч.2 ст.161 СК України такими є: відсутність самостійного доходу, зловживання спиртними або наркотичними засобами, аморальна поведінка, яка може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З наданих сторонами в процесі розгляду справи доказів щодо названих обставин, вбачається, що за місцем проживання як позивача так і відповідача за обома позовами створені необхідні та достатні умови для нормального проживання дитини. Сторони мають самостійних доход, позитивно характеризуються як за місцем роботи, так і за місцем проживання.

Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним - ОСОБА_4 не надав суду доказів щодо відсутності у ОСОБА_1 самостійного заробітку та щодо зловживання спиртними або наркотичними засобами, її аморальної поведінки, яка може зашкодити розвиткові дитини.

ОСОБА_4 не навів достатніх мотивів, що знаходження дитини у матері загрожує її нормальному розвитку, а представлені ним доводи є недостатньо обґрунтованими, суперечать інтересам дитини.

Відповідно до ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

До суду було надано висновок органу опіки та піклування Білопільської РДА від 04.02.2016 року про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, який містить наступне: враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Білопільської РДА від 04.02.2016 року № 1, орган опіки та піклування Білопільської РДА вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканкою АДРЕСА_1

Згідно витягу з протоколу № 1 засідання комісії з питань захисту прав дитини при голові Білопільської районної державної адміністрації від 04.02.2016 року ухвалено одноголосно визначити місце проживання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Беручи до уваги висновок органу опіки і піклування, даючи оцінку всім доказам по справі, враховуючи позицію їх достатності та взаємозв'язку у сукупності, суд вважає за необхідне врахувати цей висновок, врахувати взаємну прив'язаність матері та дитини, що має велике значення для формування психічного розвитку дитини.

Викладені обставини суд вважає такими, що мають істотне значення для вирішення справи, а також, вирішуючи спір, суд бере за основу вимоги ст.161 Сімейного кодексу України, Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998р. № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", та принцип 6 "Декларації прав дитини" від 20.11.1959 року, в якій вказано, що «малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю».

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 являються законними та обґрунтованими, оскільки в ході судового розгляду відповідач ОСОБА_4 не надав переконливих доказів, що мати дитини - ОСОБА_1 неналежно ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків та що умови проживання разом з матір'ю гірші, ніж з батьком дитини.

Разом з тим, суд бере до уваги прихильність дитини як до батька, так і до матері, вік дитини, яка є малолітньою, можливість обох батьків співпрацювати з питань виховання, навчання та утримання сина, керуючись інтересами дитини, не завдавати сину психологічних травм та не конфліктувати в присутності дитини та інші обставини, що мають істотне значення для виховання дитини.

При вирішенні цивільного позову в частині стягнення аліментів з відповідача, суд керується ст.ст.180,182 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Враховує можливість батька дитини сплачувати аліменти, виходячи із розміру його заробітної плати, стану здоров'я, відсутності інших дітей та утриманців. Враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, затверджений Законом України від 25.12.2015 року № 928-У111 для дітей від 6 до 18 років- 1455 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підлягаючими задоволенню, та підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 19,141,150, 151, 152, 153, 155, 158, 159, 160, 161, 162, 180, 182 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4,10,11,15, 58,59, 60-64, 79,84,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, "Декларацією прав дитини", яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998р. № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про стягнення аліментів на дитину та визначення місця проживання дитини з матір'ю, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - разом із матір'ю, - ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, працюючого токарем 3-го розряду механоскладального цеху № 5 в АТ «Сумський завод «Насосенергомаш»,- аліменти у розмірі ? частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття, на користь матері дитини, ОСОБА_1, починаючи стягнення з 15 грудня 2015 року.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третіх осіб: органу опіки та піклування Жовтневої селищної ради, Служби у справах дітей Білопільської РДА, - про визначення місця проживання дитини з батьком,- відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 487 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 1110 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Апеляційного суду Сумської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: