Рішення № 55718789, 03.02.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5331/15-ц

Н.п. 2/522/2791/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод в користуванні квартирою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить вселити його в квартиру АДРЕСА_1; встановити порядок користування квартирою № 11 у будинку № 25 по вул. Посмітного в м. Одесі наступним чином: - виділити йому у користування житлову кімнату площею 10,3 кв.м. та житлову кімнату площею 16,0 кв.м з балконом; виділити ОСОБА_2 у користування житлову кімнату площею 27,9 кв.м. з балконом та кладовку площею 10,5 кв.м. з балконом. Допоміжні приміщення - кухня площею 11,3 кв.м., туалет площею 1,7 кв.м., ванна кімната площею 3,0 кв.м., коридор площею 13,3 кв.м., залишити у спільному користуванні;зобовязати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 та допоміжними приміщеннями квартири, виділеними у спільне користування сторін.

При цьому посилається на те, що він є власником 1/2 частини квартири під № 11, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, буд. 25, що складається в цілому з трьох житлових кімнат та приміщень, житловою площею 54,2 кв. м., загальною площею 100,6 кв.м. Зазначена частина квартири належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Шостою одеською державною нотаріальною конторою 26 грудня 2014 року, зареєстровано в реєстрі за № 5-1252.

Другим власником 1/2 частини зазначеної квартири є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради 24 вересня 2003 року. Проте відповідач перешкоджає йому у володінні, користуванні та розпорядженні 1/2 частиною зазначеної квартири, а саме, не пускає його до квартири та змінив замок на вхідних дверях і не надає йому ключів. Також, відповідач в категоричній формі відмовляється від пропозиції самостійно визначити між ними порядок користування спірною квартирою. Відповідач проживає в спірній квартирі один. В звязку з чим він вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про відкладення розгляду справи у звязку з зайнятістю в іншому процесі про те, жодних доказів на підтвердження цього суду не надано.

Враховуючи те, що представник відповідача неодноразово не зявлявся в судові засідання та заявляв суду клопотання про відкладення розгляду справи, а також те, що справа розглядається судом понад розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, визнавши причину його неявки в судове засідання не поважною.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.09.2003 р., що видане Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради, згідно з розпорядженням від 24.09.2003 р. № 180480,квартира АДРЕСА_1 належить на правах спільної часткової власності в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Згідно з технічним паспортом від 14.08.2003 року квартира АДРЕСА_1, складається з трьох кімнат загальною площею 100,6 кв.м. у тому числі житлова - 54,2 кв.м., підсобна 39,8 кв.м., корисна 94,0 кв.м.: 1-а кімната площею 27,9 кв.м., 2-а кімната площею 10,3 кв.м., 3-а кімната площею 16,0 кв.м. Допоміжні приміщення - ванна кімната площею 3,0 кв.м., туалет площею 1,7 кв.м., коридор площею 13,3 кв.м., кладовка площею 10,5 кв.м. та три лоджії площею: 2,6 кв.м., 1,2 кв.м., 2,8 кв.м.

12.08.2011 р. ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 5-948, відповідно до якого заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 І-ЖД № 380562, що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3 померла 23.05.2014 р.

17.07.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до Шостої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3, померлої 23.05.2014 р. На підставі зазначеної заяви була заведена спадкова справа № 332/2014 до майна ОСОБА_3, яка померла 23.05.2014 р.

26.12.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до Шостої одеської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, померлої 23.05.2014 р.

26.12.2014 р. державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 на імя ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що складається в цілому з трьох житлових кімнат та приміщень, житловою площею 54,2 кв.м., загальною площею 100,6 кв.м.

Право власності на 1/2 частину зазначеної квартири за позивачем зареєстровано, про що свідчить Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 грудня 2014 року.

Таким чином, квартира АДРЕСА_1 належить на правах спільної часткової власності в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст. 155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою).

Таким чином, слід вселити позивача в належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Згідно ст. 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995р. із змінами, внесеними постановою Пленуму ВСУ № 15 від 25.05.1998р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Таким чином, слід встановити порядок користування квартирою № 11 у будинку № 25 по вул. Посмітного в м. Одесі наступним чином: - виділити ОСОБА_1 у користування житлову кімнату площею 10,3 кв.м. та житлову кімнату площею 16,0 кв.м з балконом; виділити ОСОБА_2 у користування житлову кімнату площею 27,9 кв.м. з балконом та кладовку площею 10,5 кв.м. з балконом. Допоміжні приміщення - кухня площею 11,3 кв.м., туалет площею 1,7 кв.м., ванна кімната площею 3,0 кв.м., коридор площею 13,3 кв.м., залишити у спільному користуванні.

Також слід зобовязати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 та допоміжними приміщеннями квартири, виділеними у спільне користування сторін.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 319, 321, 358, 361,383, 391 ЦК України, ст. ст. 150, 155 ЖК України ст.ст. 213-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.

Встановити порядок користування квартирою № 11 у будинку № 25 по вул. Посмітного в м. Одесі наступним чином: - виділити ОСОБА_1 у користування житлову кімнату площею 10,3 кв.м. та житлову кімнату площею 16,0 кв.м з балконом; виділити ОСОБА_2 у користування житлову кімнату площею 27,9 кв.м. з балконом та кладовку площею 10,5 кв.м. з балконом. Допоміжні приміщення - кухня площею 11,3 кв.м., туалет площею 1,7 кв.м., ванна кімната площею 3,0 кв.м., коридор площею 13,3 кв.м., залишити у спільному користуванні.

Зобовязати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 та допоміжними приміщеннями квартири, виділеними у спільне користування сторін.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

03 лютого 2016 року