Вирок № 55718343, 25.01.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/17677/15-к

Пр. № 1-кп/521/146/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий суддя - Старіков О.О.

секретар - Тимчій А.М.

прокурор - Ковальський Р.І.

в присутності обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2; не працюючого; не одруженого; мешкаючого за адресою: м. Одеса, вул. Магістральна, 86

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 12.07.2015 року, приблизно о 02 годині, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Леонова, 33, проник до приміщення літньої кухні та таємно викрав велосипед марки «Salus Maxima», вартістю 5000 гривень, що належить ОСОБА_2, завдавши останньому матеріальний збиток на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю та пояснив, що зайшовши на земельну ділянку потерпілого побачив велосипед у приміщені літньої кухні та вирішив його викрасти, що і зробив. У скоєному кається.

З урахуванням думки учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які необхідні для вирішення питань, передбачених ст. 374 КПК України (матеріали, що характеризують особу обвинуваченої та стосуються речових доказів). При цьому, судом зясовано правильність розуміння сторонами обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та розяснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд зясував обставини та перевіряв їх іншими доказами, а саме досліджував документи, які долучені до матеріалів кримінального провадження, а саме:

-матеріал, що характеризує ОСОБА_1, згідно якого обвинувачений є раніше судимою особою (вимога та копія вироку Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.10.2014 року у відношенні ОСОБА_1, яким він визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України), не перебуває на обліку в КУ «ООМЦПЗ»;

-зберігальну розписку щодо повернення предмету злочину потерпілому.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1:

-за ч.3 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше сховище.

Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, які помякшують покарання щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання рецидив злочинів.

При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; особу винного, а саме те, що він є раніше судимою особою та скоїв злочин протягом терміну тривання випробування за іншим вироком; його вік - 29 років та соціальне положення не працює та не одружений; характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, які були викладені вище, а також наявність двох обставини що помякшують та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину та обставину, що обтяжує покарання; відсутність претензій з боку потерпілої особи та вважає, що в даному випадку необхідно призначити покарання на підставі ч.1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч.3 ст. 185 КК України у вигляді штрафу з урахуванням вимог ст. 53 КК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700 гривень на користь держави.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю вироків, у вигляді позбавлення волі строком на один рік та штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700 гривень на користь держави, які складанню не підлягають та виконуються самостійно.

Запобіжний захід не обирати.

Предмет злочину вважати повернутими.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, та надсилається потерпілому.

Суддя: О.О. Старіков