Ухвала суду № 55717428, 11.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3539/15-к 11.02.2016 11.02.2016 11.02.2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м.Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді - Войтовського С.А.

суддів - Олещук Т.Л., Царюка В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м.Миколаєва від 25 листопада 2015 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Миколаєва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого за ст. 309 ч.2 КК України,

за участю:

секретаря - Волинської Я.І.

прокурора - Зайкова О.В.

захисника - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

1.Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.

В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_3 та в його інтересах захисник ОСОБА_2 просять змінити вирок і на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим за ст. 309 ч.2 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області витрати на проведення експертизи в сумі 307 грн.20 коп.

Провадження № 11-кп/784/111/16 Головуючий суду першої інстанції:Захарченко Д.В.

Категорія: ст.309 ч.2 КК України Доповідач апеляційного суду: Войтовський С.А.

Також вирішено питання щодо речових доказів.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, вважає, що вирок суду підлягає зміні в частині призначеного покарання. Посилається на те, що суд не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання та не застосував відносно ОСОБА_1 положення ст.ст. 75,76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням. Зазначає, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному злочині, щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину та батьків похилого віку.

Апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 містить ті ж самі доводи, що й апеляційна скарга його захисника.

3. Встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду встановлено, що 13.05.2015 року, приблизно о 15.00 год., ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, на перехресті вул. Кобера та пр. Жовтневого в м. Миколаєві незаконно придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою 0,126 гр., який зберігав при собі до затримання працівниками міліції. В той же день, приблизно о 15.45 год., на зупинці громадського транспорту «вул. Кобера» по пр. Жовтневому в м. Миколаєві обвинувачений був затриманий з вказаним наркотичним засобом.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ст. 309 ч.2 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно.

4. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали та положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді; пояснення захисника, який підтримав доводи, викладені в апеляціях; думку прокурора про залишення вироку суду без змін; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляції обвинуваченого та його захисника не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 в скоєні кримінального правопорушення, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, наведеними у вироку.

Обставини кримінального провадження, доведеність винуватості та кваліфікація дій ОСОБА_1, апелянтами не оскаржуються.

Що стосується покарання, то воно призначено обвинуваченому у відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, з врахуванням ступіня тяжкості кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, характеризується задовільно, перебуває на обліку як наркозалежна особа. Також суд врахував, що він має непрацездатних батьків та неповнолітню дитину.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнав щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведених обставин, в тому числі й тих, на які посилаються апелянти, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі та призначив його в межах, ближчих до мінімальних, передбачених санкцією ч.2 ст. 309 КК України.

Посилання апелянтів на те, що суд, приймаючи рішення про призначення покарання, не в повній мірі врахував всі обставини кримінального провадження, є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, але враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини кримінального провадження це можливо, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів: 26.10.2010 року за ст. 309 ч.1 КК України; 19.12.2011 року за ст.309 ч.2, 71 КК України; 13.08.2012 року за ст.307 ч.2, 69,71 КК України та звільнився з місць позбавлення волі 05.08.2014 року на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році», і знову вчинив аналогічний злочин, вказане свідчить про його стійке небажання ставати на шлях виправлення, а тому апеляційний суд погоджується з призначеним обвинуваченому покаранням і не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, про що просять апелянти.

Підстав для зміни вироку відносно ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.405,407 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м.Миколаєва від 25 листопада 2016 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді

Войтовський С.А. Олещук Т.Л. Царюк В.В.