Ухвала суду № 55717381, 08.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №475/1166/15-ц 08.02.2016 08.02.2016 08.02.2016

Провадження №22-ц/784/138/16

Справа №475/1166/15-ц Суддя суду першої інстанції ОСОБА_1

Провадження №22-ц/784/138/16 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

Категорія23

Ухвала

Іменем України

08 лютого 2016 року місто ОСОБА_3

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Серебрякової Т.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2015 року, ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря - Агро» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасне внесення орендної плати, а також повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря - Агро» (далі ТОВ «Зоря Агро») про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасне внесення орендної плати та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 15 січня 2007 року між ТОВ «Зоря - Агро» та ним був укладений договір оренди землі №2007-007/017, за умовами якого він надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 18.38 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить йому на праві приватної власності та знаходиться в межах території Сухобалківської сільської ради Доманівського району Миколаївської області. Строк дії договору становив 16 років.

Вищевказаний договір оренди землі зареєстрований 17 квітня 2007 року у Доманівському реєстраційному окрузі «Центру державного земельного кадастру» за №040701300053.

За умовами договору оренди відповідач зобовязався щорічно сплачувати фіксовану орендну плату в розмірі 2 657 грн. 03 коп. (з урахуванням податку з доходів фізичних осіб, а також інших податків), що становить 2% від вартості орендованої земельної ділянки.

Додатковою угодою до вказаного договору оренди від 08 грудня 2011 року розмір щорічної орендної плати з урахуванням податків і обовязкових платежів та інших податків між ним та відповідачем визначено в розмірі 3 % від вартості орендованої земельної ділянки, що в грошовому розмірі становить 5 000 грн.

Додаткова угода зареєстрована в відділі Держкомзему Доманівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 грудня 2011 року за №482270004001108.

Проте, ТОВ «Зоря - Агро» протягом 2012 - 2014 років виплачувало орендну плату без урахування збільшення грошової оцінки землі, а тому не доплатило за цей час 11 335 грн. 92 коп.

ОСОБА_3 посилався також на те, що відповідно до ст.ст.549,611 ЦК України, п.24 договору оренди земельної ділянки відповідач зобовязаний сплатити йому пеню в розмірі 0.2 % від заборгованості по орендній платі за кожен день прострочення, що складає 7 878 грн. 60 коп.

Позивач також зазначав, що систематичне порушення відповідачем умов договору є підставою для розірвання договору оренди землі від 15 січня 2007 року та повернення належної йому земельної ділянки.

Посилаючись на викладене, уточнивши позовні вимоги в частині розміру пені, ОСОБА_3 просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 15 січня 2007 року, повернути належну йому земельну ділянку, стягнути на його користь із відповідача 11 335 грн. 64 коп. заборгованості по орендній платі та 5 116 грн. 42 коп. пені і судові витрати.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ «Зоря - Агро» на користь позивача 5 116 грн. 42 грн. пені та 487 грн. 20 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі. Останній посилається на те, що висновки суду в частині відмови в позові щодо стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки не відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та вимогам матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

За ч.3 ст.792 ЦК України та ч.8 ст.93 ЗК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює орендні земельні відносини та підлягає застосуванню до спірних правовідносин є Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон України).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Він підлягає державній реєстраціїі після цього набирає чинності (ст.ст.14,18,20 Закону України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст.13 Закону України за договором оренди землі орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України орендна плата, її розмір, форма платежу,строк і порядок виплати є суттєвими умовами договору оренди землі.

Статтями 24,25 Закону України передбачені права та обовязки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець зобовязаний своєчасно вносити орендну плату в розмірі та строки обумовлені договором.

За правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За змістом ст.32 Закону України та умов договору оренди (п.38 розділу зміна умов договору) договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених ст.ст.24,25 Закону України та умовами договору, зокрема, й щодо несплати орендної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 30.42 га, яка розташована в межах території Сухобалківської сільської ради Доманівського району Миколаївської області (а.с.19).

15 січня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Зоря-Агро» укладено договір оренди земельної ділянки №2007-007/017, відповідно до якого позивач передав в оренду відповідачу земельну ділянку загальною площею 18.38 га, в тому числі, рілля 18.38 га.

Зазначений договір зареєстрований у Доманівському реєстраційному окрузі «Центра ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 квітня 2007 року за №040701300053 (а.с.14-15).

Із пункту 13 цього договору слідує, що щорічний розмір орендної плати (з урахуванням податку з доходів фізичних осіб, а також інших податків згідно діючого законодавства) складає фіксовану грошову суму в розмірі 2 657 грн. 03 коп., що є 2% від нормативної вартості орендованої земельної ділянки, яка зазначена в договорі в розмірі 132 851 грн. 72 коп.

Пунктом 22 цього ж договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2011 року в пункт 13 договору оренди сторонами внесено зміни та визначено, що за користування вказаною земельною ділянкою щорічний розмір орендної плати (з урахуванням податку з доходів фізичних осіб, а також інших податків згідно діючого законодавства України), становить 3% від нормативної вартості орендованої земельної ділянки, що складає грошову суму у розмірі 5 000 грн. В додатковій угоді зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 166 632 грн. 58 коп. (а.с.18).

Додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Доманівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 грудня 2011 року за №482270004001108.

Тому, враховуючи зміст договору оренди землі та додаткової угоди до нього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що визначальним у розрахунку розміру орендної плати повинна бути процентна складова, тобто 3% від нормативної вартості земельної ділянки, де грошова оцінка землі є змінним чинником, оскільки договір не містить окремої підстави для перегляду орендної плати внаслідок її зміни. Такий висновок суду відповідає п.п.5,13 договору оренди землі та умовам додаткової угоди.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Держземагенством у Доманівському районі Миколаївської області, нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь площею 18.38 га станом на 2012 рік, 2013 і 2014 роки становила 292 621 грн. 44 коп. (а.с.20-21).

Як встановлено судом і це вбачається з розрахунку орендної плати за орендовану земельну ділянку, орендна плата за 2012 - 2014 роки повинна була нараховувалась щорічно із розрахунку 3%, виходячи із нормативної вартості земельної ділянки у розмірі 292 621 грн. 44 коп. Проте орендна плата сплачувалась позивачу в розмірі 5 000 грн., визначеному додатковою угодою, без врахування збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом даного договору оренди. А тому заборгованість відповідача на користь позивача внаслідок перерахунку орендної плати (з урахуванням утриманого податку) склала за вказаний період 9636 грн. 45 коп.( а.с.37-39).

Із заперечень відповідача на апеляційну скаргу слідує, що на картковий рахунок, який відкрито на імя позивача було зараховано 18 792 грн. 22 коп., у тому числі 9 636 грн. 45 коп. заборгованості по орендній платі за 2012 - 2014 роки (протилежного судом не встановлено).

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача із відповідача заборгованості по орендній платі, оскільки вказане порушення майнових прав позивача усунуто відповідачем до винесення оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.24 договору оренди у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення. Разом з тим, рішення суду в частині стягнення пені сторонами не оскаржується, а тому відповідно до ст.303 ЦПК України колегією суддів в цій частині не переглядається, оскільки апеляційна інстанція обмежена доводами апеляційної скарги.

При встановленні підстав для розірвання договору оренди, суд першої інстанції виходив з положень пункту «д» ст.141 ЗК України та ст.32 Закону «Про оренду землі», за якими однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематичне невиконання орендарем обовязків щодо своєчасної сплати орендної плати.

Тому, відмовляючи у задоволенні позову в частині розірвання договору та повернення земельної ділянки позивачу, районний суд вірно виходив з того, що заборгованість відповідача виникла не у звязку з його систематичним ухиленням від виконання договірних зобовязань, а внаслідок недостатньо чіткого визначення розміру орендної плати у тексті самого договору та відмінності у тлумаченні його змісту сторонами. Вказаний висновок узгоджується з встановленими судом обставинами справи і наданими сторонами доказами.

Із матеріалів справи також убачається, що протягом дії договору оренди і до листопада 2015 року жодних претензій до ТОВ «Зоря - Агро» щодо розміру орендної плати ОСОБА_3 не мав, а у грудні 2014 року особисто звернувся до орендаря з письмовою заявою про збільшення орендної плати до 5 000 грн. (а.с.24), яка в такому розмірі йому була виплачена.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для застосування правил ст.141 ЗК України та ст.32 Закону «Про оренду землі» як наслідків систематичного ухилення ТОВ «Зоря-Агро» від виконання договірних зобовязань щодо своєчасної виплати орендної плати.

Аргументи апеляційної скарги стосовно того, що несвоєчасний перерахунок розміру орендної плати у звязку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі, є підставою для розірвання цього договору та повернення земельної ділянки теж не підлягають задоволенню, так як судом правильно встановлено, що заборгованість відповідача по орендній платі виникла не у звязку з його систематичним ухиленням від виконання договірних зобовязань.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити, а рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: О.І. Галущенко

ОСОБА_5