Ухвала суду № 55715039, 11.01.2016, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/6/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за адміністративним позовом Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені ОСОБА_1» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з 25.07.2015 по 25.09.2015 в сумі 4484166,77 грн,-

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені ОСОБА_1» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з 25.07.2015 по 25.09.2015 в сумі 4484166,77 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У позовній заяві прокурором не обґрунтовано в чому полягає не здійснення або неналежним чином здійснення своїх повноважень Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.

Крім того, частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субєкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або субєктом владних повноважень.

Судом встановлено, що жодних вимог вищевказаних норм Закону України "Про прокуратуру" прокурором не виконано, причини їх невиконання в позові не обґрунтовано.

Також, прокурором до адміністративного позову не долучено документу про сплату судового збору. Однак надано клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування зазначено, що органи прокуратури не мають пільг на сплату судового збору і відповідне фінансування на 2015 рік не передбачено, а будь-які інші бюджетні кошти не можуть бути витрачені для сплати судового збору, оскільки це суперечить законодавству.

Вказане клопотання суд вважає необґрунтованим та не знаходить підстав для звільнення позивача сплати судового збору з огляду на наступне.

З 01.09.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Прокурор не віднесений до осіб, які згідно із ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) звільнені від сплати судового збору за подання позову.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні положення закріплено в ч. 1 статті 8 Закону № 3674-VI.

Враховуючи вищенаведене, підставою для звільнення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, підтверджений належними доказами. Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Основним підтвердженням для звільнення від сплати судового збору прокурор зазначає відсутність фінансування на 2015 рік щодо сплати судового збору.

Однак, суд вважає, що відсутність фінансування на 2015 рік не позбавляє права позивача звернутись до суду з аналогічним позовом у 2016 році.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, яким серед іншого скасовано встановлені раніше для органів державної фінансової інспекції пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Таким чином, клопотання прокурора про відстрочку сплати судового збору за подання адміністративного позову задоволенню не підлягає.

З позовної заяви вбачається, що прокурор, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4484166,77 грн.

Тобто, прокурором, заявлено позовну вимогу яка має майновий характер та за яку потрібно справляти судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік установлено на 2015 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 1218 гривень. (на день звернення до суду).

За подання до адміністративного суду субєктом вданих повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З огляду на ціну позову (4484166,77 грн.,) розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2015 року, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, прокурор за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмір 67262,50 грн.

У звязку з вищевикладеним, прокурору у відповідності до вимог статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який має майновий характер, слід надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 67262,50 грн. в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецький/Луганський окр.адмін.суд/22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Згідно зі статтею 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу « Шахта імені ОСОБА_1» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з 25.07.2015 по 25.09.2015 в сумі 4484166,77 грн, залишити без руху.

Запропонувати прокурору впродовж 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути недоліки адміністративного позову, шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням обґрунтування підстав звернення прокурора в інтересах держави до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені ОСОБА_1» з виконанням вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"

- оригіналу документу про сплату судового збору.

У разі ненадання вищезазначених документів адміністративний позов буде вважатися неподаним і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати Лисичанській місцевій прокуратурі Луганської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвалу, яку було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_2