Рішення № 55713807, 21.01.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/2341/2012

Справа № 2/202/110/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 січня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Кривич О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приват Банк до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк, ОСОБА_1 виробничо-комерційного підприємства Тамерлан, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 підприємства Агрофірма Покровка про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в лютому 2012 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до Кредитного договору № 61-2003 від 17.09.2003 року Приватне виробничо-комерційного підприємство Тармерлан отримав кредит у сумі 252000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.09.2006 року. Відповідач ПВКП Тамерлан порушив умови Кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користуванням кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, в звязку з чим станом на 31.01.2012 року виникла заборгованість за сумою кредиту у розмірі 584845,38 грн. Вимоги до відповідача ПВКП Тамерлан, що випливають зі вказаного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ А-Банк договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, договору поруки № 61/1-2003 від 17.09.2003 року з відповідачем ОСОБА_2, договору поруки № 61/2-2003 від 17.09.2003 року з відповідачкою ОСОБА_3, договору поруки № 61/3-2003 від 17.09.2003 року з відповідачкою ОСОБА_4, договору поруки № 61/4-2004 від 22.09.2004 року з відповідачем ПП Агрофірма Покровка, у звязку з чим останні є солідарними відповідачами за предявленим до стягнення боргом. Просив суд, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 виробничо-комерційного підприємства Тамерлан, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 підприємства Агрофірма Покровка суму заборгованості у розмірі 583 593 грн. 82 коп. за кредитним договором № 61-2003 від 17.09.2003 року, стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ Приват Банк суму 10 000,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги ПАТ КБ Приват Банк задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився. В матеріалах справи мається свідоцтво про смерть ОСОБА_2, померлого 07.07.2011 року.

Представник відповідачки ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості з ОСОБА_5 заперечував, посилаючись на те, що відповідно до рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27.08.2012 року договір поруки № 61/2-2003 від 17.09.2003 року укладеного між ПАТ КБ Приват Банк та ОСОБА_3 визнано недійсним.

Відповідачка ОСОБА_4С у судове засідання не зявилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_1 підприємства Агрофірма Покровка у судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ПАТ Акцент-Банк в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приват Банк підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору 61-2003 від 17.09.2003 року та додаткових угод №1, від 26.02.2004 року та №2 від 10.11.2004 року до Кредитного договору №61-2003 від 17.09.2003 року, Приватне виробничо-комерційного підприємство Тармерлан отримав кредит у сумі 252000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.09.2006 року. Відповідач ПВКП Тамерлан зобовязання за вказаним договором належним чином не виконував, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 584845,38 грн., де 161261,76 грн. - заборгованість за кредитом; 241585,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 181997,78 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обовязком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

З метою забезпечення виконання ПВКП Тамерлан усіх грошових зобовязань за кредитним договором, 20.10.2010 року з відповідачем ПАТ А-Банк було укладено договір поруки № 167, згідно якого розмір відповідальності Поручителя перед Кредитором обмежується сумою у розмірі 10 000 грн. Договір поруки № 61/1-2003 від 17.09.2003 року з відповідачем ОСОБА_2, договір поруки № 61/2-2003 від 17.09.2003 року з відповідачкою ОСОБА_3, договір поруки № 61/3-2003 від 17.09.2003 року з відповідачкою ОСОБА_4, договір поруки № 61/4-2004 від 22.09.2004 року з відповідачем ПП Агрофірма Покровка, відповідно до яких останні є солідарними відповідачами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Згідно ст. ст. 549, 611 ЦК України однією із форм відповідальності за порушення зобовязання є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 15.07.2011 року (а.с.58), відповідач ОСОБА_2 помер 07.07.2011 року.

Згідно ст. 608 ЦК України, зобовязання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязаним з його особою і у звязку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 609 ЦК України, зобовязання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобовязання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобовязаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю. Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство Агрофірма Покровка 18.04.2007 року припинило свою діяльність у звязку з визнанням його банкрутом.

Згідно рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27.08.2007 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним укладений між ЗАТ КБ Приват Банк та ОСОБА_3 договір поруки № 61\2-2003 від 17.09.2003 року. Також рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 29.10.2012 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним укладений між ЗАТ КБ Приват Банк та ОСОБА_4 договір поруки № 61\3-2003 від 17.09.2003 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, оцінюючи всі докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ Приват Банк підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача ПВКП Тамерлан суми заборгованості за кредитним договором №61-2003 від 17.09.2003 року та стягнення з відповідача ПАТ Акцент Банк суми 10 000 грн. В іншій частині позов ПАТ КБ Приват Банк задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачів ПАТ Акцент Банк та ПВКП Тамерлан підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 3219 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 61, 526, 549, 551, 554, 598, 608, 609, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приват Банк задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 виробничо-комерційного підприємства Тамерлан (53600, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Покровське, вул. 40 років Жовтня, буд. №40, ІПН: 20292594) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приват Банк суму заборгованості за кредитним договором №61-2003 від 17.09.2003 року у розмірі 574 845 грн. 38 коп. яка складається з 151 261 грн. 76 коп. заборгованість за кредитом; 241 585 грн. 84 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 181 997 грн. 78 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акцент Банк на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приват Банк суму 10 000 грн.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства Акцент Банк, ОСОБА_1 виробничо-комерційного підприємства Тамерлан на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приват Банк суму сплаченого судового збору у розмірі 3219 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя С.Г. Зосименко