Ухвала суду № 55713076, 21.01.2016, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/268/16-ц

№ провадження 2/208/1135/16

УХВАЛА

21 січня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого,судді Івченко Т.П.,

При секретарі Севастьяновій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1, в інтересах позивачки ОСОБА_2 «про забезпечення позову, шляхом накладення арешту», суд

встановив:

21.01.2016 року згідно до автоматизованого розподілу цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про поділ майна подружжя,що перебуває у спільній сумісній власності».

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21.01.2016 у справі № 208/268/16-ц відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено до судового розгляду.

21.01.2016 року до провадження судді передано заяву представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою ОСОБА_2.

Згідно до заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту, представник позивачки послався на наявність зареєстрованого за відповідачем майна та грошових рахунків у банківській установі, та те, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому просив:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на автомобіль ВАЗ 21144, 2007 р.в., державний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію САО 698426 від 01.03.2013 р.куз. ХТА21144074499020, який знаходиться у користуванні у відповідача, ОСОБА_3.

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на гараж, що знаходиться за адресою: м.Дніпродзержинськ, гараж за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.. Більшовицька, 67, який знаходиться у користуванні у відповідача, ОСОБА_3.

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в сумі 15 100,43 доларів СІЛА, які знаходяться на розрахунковому та депозитних рахунках № 26308615025681, № 5168757238068243, № 5168742016192365 в Публічному

Акціонерному Товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, М.Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд. 50).

Згідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України, Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову предметом спору є спір між подружжям щодо поділу майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності, а саме: гаражу за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.. Більшовицька, 67; автомобіля ВАЗ 21144, 2007 р.в., державний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію САО 698426 від 01.03.2013 р.куз. ХТА21144074499020; грошових коштів

в сумі 15 100,43 доларів США, які знаходяться на розрахунковому та депозитних рахунках № 26308615025681, № 5168757238068243, № 5168742016192365 в Публічному Акціонерному Товаристві Комерційний банк «ПриватБанк».

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 208/268/16 в межах якої представником позивачки заявлена вимога в порядку передбаченому ст. 151 ЦПК України, на підтвердження долучено лише інформація щодо реєстрації за відповідачем транспортного засобу - автомобіль ВАЗ 21144, 2007 р.в., державний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію САО 698426 від 01.03.2013 р.куз. ХТА21144074499020, на підставі довідки Територіального сервісного центру 1244 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області від 28.12.2015 року № 152, згідно до якого вбачається що реєстрація транспортного засобу здійснена за відповідачем 01.03.2013 року.

Згідно до свідоцтва про шлюб, виданого Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області № 129 від 05.04.2008 року, зареєстровано шлюб між позивачкою та відповідачем, що підтверджує факти придбання спірного автомобіля під час перебування сторін у шлюбі.

Але, судом також враховуються вимоги ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна є мірою, що забезпечує інтереси громадян, організацій та держави у випадках, передбачених законом. Власне арешт майна полягає: 1) у проведенні його опису, 2) оголошенні заборони розпоряджатися ним, 3) обмеженні права користування майном, 4) вилученні у боржника та передаванні на зберігання іншим особам.

Тому, враховуючи, що зі змісту заяви про забезпечення позову, не вбачається як і в яких цілях використовується автомобіль відповідачем, а лише зазначено, що він знаходиться в його користуванні, то в цій частині суд приходить до висновку що вимоги що стосуються забезпечення спільного майна автомобіля підлягають частковому задоволенню, а саме в частині обмеження відповідача у розпорядженні майном.

В іншій частині заяви представник позивача ставлячи питання про накладення арешту на гараж не надав підтверджень які б надали змогу встановити, за ким зареєстрований гараж, та якими документами підтверджено право власності на нього за відповідачем, що є підставою для відмови вимог щодо забезпечення позову в цій частині.

При вирішені питань щодо арешту рахунків у відповідача на розрахунковому та депозитних рахунках в банківській установі, суд виходить з того, що згідно до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України, не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

Тому, враховуючи, що при вирішенні заяви про забезпечення позову, представником позивача не підтверджено вид рахунків в банківській установі, їх наявність, реєстрацію їх за відповідачем, розмір грошових коштів, на кожному з них окремо, суд приходить до висновку що ці вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до положень ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи положення ст. ст. 151, 152, 209 ЦПК України, положення Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1, в інтересах позивачки ОСОБА_2 «про забезпечення позову, шляхом накладення арешту» - задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль ВАЗ 21144 2007 року випуску, державний знак АЕ 9133НС, свідоцтво про реєстрацію САО 698426 від 01.03.2013 року, кузов ХТА21144074499020, зареєстрований за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою квартира АДРЕСА_1, шляхом накладення заборони ОСОБА_3 на розпорядження спірним майном.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред'явлення до виконання ухвали про забезпечення позову один рік.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Івченко Т. П.